Бюджет стриманої надії: Рада ухвалила поправки без економічних стимулів

Рада ухвалила новий бюджет
На що звернути увагу

Нова редакція держбюджету покликана зафіксувати погіршення економічної ситуації в країні та зниження дохідних статей, а також перерозподілити фінансові ресурси на цілі боротьби з поширенням коронавірусу й на антикризові заходи.

Поправки до держбюджету на 2020 рік (законопроект №3279) були внесені в Раду 29 березня, і вже 30 березня щодо них було голосування. Депутати, які голосували за документ «наосліп», відхилили законопроект – документ підтримали лише 223 парламентарія за необхідних 226 голосів.

Після цього Кабмін несуттєво переробив документ (законопроект №3279-д), внісши туди «косметичні» правки. У суботу, 11 квітня, бюджетний комітет Ради рекомендував прийняти за основу та в цілому доопрацьовану версію поправок до держбюджету-2020. Уже в понеділок, 13 квітня, Рада 249 голосами ухвалила зміни.

Дисбаланс основи

Оновлена редакція держбюджету-2020 зверстана виходячи з таких основних цифр:

• ВВП – зниження на 3,9% (раніше планувалося зростання на 3,7%);
• дефіцит бюджету – 6% (раніше 2,1%);
• інфляція – 8,7% (раніше 5,5%);
• валютний курс – у середньому за рік – 29,5 грн/дол. (раніше 27 грн/дол.), до кінця року – 30,5 грн/дол.,
• середня зарплата – 11 тис. грн (раніше 12,5 тис. грн, але з урахуванням інфляції не зміниться порівняно з 2019 р.);
• рівень безробіття – 9,4% (раніше 8,1%).

Очевидно, що ці розрахунки вже є, скоріше, оптимістичним сценарієм, ніж базовим. Це розуміють і в уряді. Майже одночасно з внесенням поправок до держбюджету Кабмін оновив свій прогноз на 2020 рік. У ньому очікують зниження ВВП уже на 4,8%, інфляцію на рівні 11,6% і середню зарплату в 10,7 тис. грн (-4,5%).

Читайте:

Як зміниться світова будівельна індустрія через пандемію. Економічний прогноз

Слабкий позитив

Перша й друга версії змін до держбюджету-2020 викликали багато нарікань і були переписані. Поточна редакція передбачає скорочення доходів держбюджету на 119,7 млрд грн, або на 11% – до 975,8 млрд грн, і зростання витрат на 82,4 млрд грн, або на 7% – до 1,266 трлн грн. Таким чином, граничний дефіцит держбюджету зріс з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн (7,5% ВВП), він буде покритий за рахунок запозичень.

Головне нововведення прийнятої редакції держбюджету-2020 року – створення фонду для боротьби з поширенням коронавірусу в розмірі 64,9 млрд грн. Спочатку його розмір мав становити 124,2 млрд грн, потім його «підрізали» до 97,1 млрд грн, а потім «скоротили» до 66,2 млрд грн. У такий спосіб Кабмін переспрямував частину фінансових ресурсів на інші програми (Пенсійний фонд, Фонд зайнятості та інше), а не скоротив витрати на боротьбу з коронавірусом.

Кошти з цього фонду будуть спрямовані:

• на фінансове забезпечення медичних заходів із протидії поширенню коронавірусу, додаткові виплати медпрацівникам та іншим задіяним у боротьбі з епідемією;
• на соцзахист населення (пенсіонерів, безробітних та ін.);
• на поповнення резервного фонду держбюджету.

При цьому позитивні безпосередньо для економіки та промислового попиту статті витрат можна перерахувати на пальцях однієї руки:

1. Витрати на дорожнє будівництво збережені майже повністю – 37 млрд грн, субвенція місцевим бюджетам на ті самі цілі – 22,3 млрд грн;
2. Підтримка сільськогосподарських товаровиробників – 4 млрд грн;
3. Витрати на розробки й нарощування потужностей у ВПК – 2,5 млрд грн.

Прогноз зниження ВВП на 4,8% приблизно збігається з показниками базового сценарію розвитку української економіки, якого очікують у 2020 році незалежні українські аналітики.

Читайте:

Чи врятує будівництво економіку в кризу? Експерт розповіла про світовий та Український досвід

Бюджетні мінуси

Держбюджет-2020 у його першій, «докризовій» редакції не був «бюджетом розвитку». Уся його складова розвитку зводилася до витрат на дорожнє будівництво і розпіарений минулим складом Кабміну проект «Велике будівництво». На щастя, обидві програми не згорнули навіть на час оголошеного карантину.

Проте в новій редакції держбюджету-2020 інші витрати на інфраструктуру та розвиток сильно урізали або повністю скоротили:

• Держфонд регіонального розвитку – до 4,9 млрд грн з 7,5 млрд грн;
• субвенція на підтримку розвитку об’єднаних територіальних громад – на 2,1 млрд грн (повністю);
• субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій – до 1,7 млрд грн з 2 млрд грн;
• функціонування Фонду енергоефективності – на 1,6 млрд грн (повністю);
• функціонування Фонду часткового гарантування кредитів – на 240 млн грн (повністю);
• функціонування Фонду розвитку інновацій – на 50 млн грн (повністю);
• робота органу з підтримки та просування експорту – до 15 млн грн із 45 млн грн;
• забезпечення експлуатаційно безпечного стану судноплавних шлюзів – до 39 млн грн з 116,3 млн грн;
• проектування й будівництво аеродрому «Дніпропетровськ» – на 900 млн грн (залишок – 100 млн грн з виділеного 1 млрд грн);
• державна підтримка будівництва доступного житла – на 100 млн грн (повністю).

Повністю або дуже скоротили нечисленні відомчі інвестиційні проекти в освіті, енергетиці, водному господарстві тощо. Крім того, фактично зупинена приватизація – план надходжень зменшений з 12 млрд грн до 500 млн грн.

Кошторис для дієти

У поточному вигляді держбюджет-2020 року – це «бюджет недоїдання». Поки розвинені країни рятують свої економіки вливаннями в сотні мільярдів доларів, Україна може виділити на все про все лише 65 млрд грн з урахуванням витрат на медичні заходи й підтримку вразливих верств населення. При цьому, наприклад, витрати на обслуговування держборгу не лише не скоротилися, а й зросли на 3,3 млрд грн – до 144,8 млрд грн.

Звісно, бюджетні ресурси – це не все, на що може розраховувати економіка. Так, Мінекономіки має намір стимулювати промисловість через держзамовлення та програми кредитування. Зокрема, обсяг держзамовлень оцінюється в 640 млрд грн.

Ці наміри звучать оптимістично, сума значна. Однак це жодним чином не пов’язане з реальністю, в якій держкомпанії скорочують свої інвестплани й втрачають прибуток на користь держбюджету. Так, у держбюджеті на 26,7 млрд – до 68 млрд грн – збільшили план вилучення прибутку в держпідприємств, з якого вони могли би фінансувати свої капінвестиції.

Більше того, в частині пільгового кредитування Кабмін може запропонувати хіба що вже відому програму «5-7-9%» і/або часткову компенсацію процентних ставок за кредитами для малого і середнього бізнесу. Про кредитні канікули, які були заявлені серед антикризових заходів, позичальникам доведеться домовлятися з банкірами в індивідуальному порядку. Про жодні фіскальні інструменти у вигляді зниження податків, запуск інфраструктурних програм або стимулювання окремих галузей економіки, на жаль, не йдеться.

ЧИТАЙТЕ ГЛАВНЫЕ НОВОСТИ О КОРОНАВИРУСЕ, ПРОГНОЗЫ И СОВЕТЫ ДЛЯ СТРОИТЕЛЕЙ, переходите в спецтему "Короновирус и строителство - прогнозы и советы"