В Україні не функціонує система контролю якості будматеріалів: до чого це призведе

За якістю будматеріалів має слідкувати профспільнота

Під час круглого столу «Діалог бізнесу та влади щодо технічного регулювання у будівельної галузі. Ризики. Перспективи та можливості» у Конфедерації будівельників України обговорювалося питання контролю якості, зокрема, начальник управління з якості ПрАТ «Івано-Франківськцемент» Олександр Горпинко розповів, як працює європейська система нагляду (компанія експортує свою продукцію в ЕС). Зокрема, інспектори декілька разів на рік відвідують виробництво та вибирають для аналізу випадкові зразки, а також зразки з будь-якої експортної партії у країнах ЕС.

Нагадаємо, Україна взяла на себе зобов’язання в рамках асоціації з ЄС гармонізувати стандарти щодо будівельних виробів, відповідно до регламенту № 305 (документ про перехід до цивілізованого ринку будівельних виробів). Імплементація його положень має завершитися до 2020 року. Наразі в Україні не функціонує система контролю якості матеріалів будматеріалів.

На проєктах за неї відповідає державна архітектурно-будівельна інспекція, відповідний секторальний план перевірок викладений на сайті. До речі, рекомендації по розширенню переліку перевірок приймалися до 15 листопада.

Але, за словами виконавчого директора Асоціації учасників ринку вікон та дверей Олексія Бубнова, розширення списку перевірок не стимулює самі перевірки, тому що невирішеними залишається ряд юридичних питань.

«Вікна — досить специфічний продукт, який виробляється згідно конкретних вимог замовника. Інспектор має перевіряти вже готове вікно, і є маса відмовок: це вікно не для того замовника, цього замовника, але для іншого проєкту тощо. Ми пропонували, і п’ять років тому нормативно були введені паспорта вікон, коли виробник прописує всі параметри. Але, за нашою оцінкою, лише до 8% вироблений у Україні вікон супроводжуються паспортами. До речі, навіть не кожен тендер на Проззоро вимагає паспортів. Як результат - в середньому по ринку низька якість вікон. За нашими оцінками, біля 60% не відповідає нормам енергоефективності», - наголосив Бубнов.

За думкою Тетяни Гринчук, начальника управління контролю та захисту прав споживачів департаменту підприємництва та регуляторної політики МЕРТ, для роздрібної торгівлі будматеріалами має бути змінена сама система штрафів, мінімізований, а можливо навіть анульований перший рівень. Інспектори, знаходячи недоліки, наприклад, у магазині будматеріалів, мають у приписи вказати на них та надати строк та рекомендації по їх ліквідації.

«Дуже великі штрафи мають бути за недопуск до перевірки та за невиконання припису», - вважає Гринчук.

З іншого боку, за якістю будматеріалів має слідкувати профспільнота. Саме створення СРО з відповідними функціями має вивести вітчизняний ринок на новий рівень, відповідальний, професійний та інноваційний.

Читайте також про те, що в Україні через жахливій умови праці щорічно гинуть сотні людей.  А також про те, що з Держархбудконтролю знімуть низку повноважень.