Верховна Рада прийняла Закон, що запроваджує параметричний метод нормування у будівництві (ВІДЕО)

За закон проголосували 259 народних депутатів

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві» (Законопроект №1052). За відповідне рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 259 народних депутатів.

Метою і завданнями Закону є удосконалення нормування у будівництві задля створення умов для запровадження інноваційних та прогресивних технологій.

Законом визначено методи нормування у будівництві (параметричний, розпорядчий, цільовий);

• визначено об’єкт нормування;
• розширено коло базових організацій у сфері будівництва, що виконують функції щодо здійснення робіт із нормування у будівництві;
• вдосконалено процедуру оприлюднення будівельних норм.

Народний депутат, ініціатор законопроекту Олена Шуляк пояснює суть Закону:

«Сьогодні цьому методу надають перевагу у всьому цивілізованому світі. І ми тепер теж будемо!

Це також дозволить суттєво зменшити зарегульованість галузі через велику кількість необґрунтованих обов’язкових вимог до проектування та кількість звернень щодо відхилень від норм. Радий, що ініціатива Мінрегіон, над якою ми працювали понад 2 роки, нарешті прийнята,» - написав на свої сторінці у Facebook Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе.

Як це працюватиме?

Сьогодні у світовій практиці застосовують три методи нормування у будівництві: розпорядчий, параметричний та цільовий.

Розпорядчий метод полягає у формуванні вимоги, що передбачає поелементний опис (конкретні рішення, конструкції, матеріали, експлуатаційні характеристики, які не передбачають альтернатив) об'єкта нормування.

Саме його зараз використовують в Україні.

Параметричний метод формує вимогу, передбачає встановлення параметрів (цілі, критерії, вимоги до експлуатаційних характеристик або показників) стосовно безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування.

Цільовий метод полягає у формуванні вимоги, що поєднує елементи параметричного та розпорядчого методів.

«Параметричний метод формує вимоги, які передбачають встановлення параметрів стосовно безпеки, функціональності та якості об’єктів, а не шляхом суворого дотримання проектувальником невиправдано жорстких приписів. Наприклад, за розпорядчим методом ширина коридору повинна бути запроектована не менше 3 метрів. І тільки так. А за параметричним - ширина коридору повинна бути запроектована з розрахунком, що у разі виникнення пожежі можна безпечно і швидко евакуювати людей з будівлі. Тобто, є ціль – забезпечити безпечне евакуювання людей. Враховується критерій – це час евакуації з будівлі. І є конкретні вимоги до експлуатаційних характеристик – відстань від дверей квартир», - пояснив Лев Парцхаладзе.

Читайте також про те, що Верховною Радою прийнято Закон про скасування пайової участі з 2021 року.