Верховна Рада підтримала законопроект «Про будівельні норми», що запроваджує параметричний метод нормування у будівництві (ВІДЕО)

За рішення проголосувало 308 депутатів

Як зазначив один з народних депутатів, що брали участь в обговоренні законопроектів, 11 вересня стало «Днем будівельника у Верховній Раді». Після голосування за законопроект щодо відміни пайової участі депутати перейшли до обговорення проекта Закону №1052.

Проектом пропонується внести зміни до Закону "Про будівельні норми", а саме:

• визначити методи нормування у будівництві (параметричний, розпорядчий, цільовий);
• визначити об’єкт нормування;
• розширити коло базових організацій у сфері будівництва, що виконують функції щодо здійснення робіт із нормування у будівництві;
• вдосконалити процедуру оприлюднення будівельних норм.

Законопроект пропонує ввести і надавати перевагу новому методу нормування у галузі – параметричному.

Це дає «зелене світло» якісним та сучасним будівельним нормам та дозволяє суттєво зменшити зарегульованість галузі через велику кількість необґрунтованих обов’язкових вимог до проектування, а також сприяє використанню найновіших технологій та рішень у будівництві.

«Верховна Рада зробила важливий крок для розвитку будівництва в Україні – більш якісного та сучасного. У першому читанні прийнято законопроект про внесення змін у Закон «Про будівельні норми», який передбачає впровадження і надання переваги параметричному методу нормування у будівництві, який використовується у всьому сучасному світі. Вдячний депутатам за підтримку, і сподіваюсь, що у другому читанні цей важливий законопроект також буде схвалений», - написав заступник Міністра розвитку громад і територій України Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у Facebook.

Він пояснив, що сьогодні у світовій практиці застосовують три методи нормування у будівництві: розпорядчий, параметричний та цільовий.

1. Розпорядчий метод полягає у формуванні вимоги, що передбачає поелементний опис (конкретні рішення, конструкції, матеріали, експлуатаційні характеристики, які не передбачають альтернатив) об'єкта нормування.
2. Параметричний метод формує вимогу, передбачає встановлення параметрів (цілі, критерії, вимоги до експлуатаційних характеристик або показників) стосовно безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування.
3. Цільовий метод полягає у формуванні вимоги, що поєднує елементи параметричного та розпорядчого методів.

«Параметричний метод формує вимоги, які передбачають встановлення параметрів стосовно безпеки, функціональності та якості об’єктів, а не шляхом суворого дотримання проектувальником невиправдано жорстких приписів. Наприклад, за розпорядчим методом ширина коридору повинна бути запроектована не менше 3 метрів. І тільки так. А за параметричним - ширина коридору повинна бути запроектована з розрахунком, що у разі виникнення пожежі можна безпечно і швидко евакуювати людей з будівлі. Тобто, є ціль – забезпечити безпечне евакуювання людей. Враховується критерій – це час евакуації з будівлі. І є конкретні вимоги до експлуатаційних характеристик – відстань від дверей квартир», - додав Парцхаладзе.

За його словами, параметричний метод дозволить:

• зменшити кількість необґрунтованих обов’язкових вимог при будівництві;
• підвищити якість будівельних норм;
• впроваджувати інноваційні та прогресивні технології;
• посилити інвестиційну привабливість будівельного ринку та розвиток галузі.

Закон був прийнятий за основу, за це рішення проголосувало 308 депутатів. У другому читанні законопроект може бути розглянутий вже на наступному тижні. 

Дивіться, як відбувалось обговорення законопроекту та голосування:



Читайте також про те, що народні депутати прийняли у першому читанні законопроект про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.