Причина такого розвитку - гроші. Обладнання, а надто для сонячних електростанцій, дешевшає, а «зелений тариф», за яким держава купує електроенергію з відновлюваних джерел, діятиме до 2030 року.

Дорога «зелена енергетика»

«Зелена» генерація торік виробила майже 1,5 відсотки всієї електроенергії. А відтак на неї прийшлося 7 % суми, яку заплатило держпідприємство «Енергоринок» за всю вироблену енергію. Утім, цей відсоток надалі тільки збільшуватиметься. Промислові виробники запускатимуть нові потужності до кінця 2019 року, адже з 1 січня 2020-го «зелений тариф» знизиться в середньому на 10 %.

За прогнозами керівника компанії Укренерго Всеволода Ковальчука, сумарна потужність сонячних і вітрових електростанцій за півтора року зросте до 3 тисяч мегават. Це вдвічі більше, ніж сьогодні.

Як можна знизити ціну на електроенергію з відновлюваних джерел? Відміняти «зелений тариф» тим, для кого його вже встановили, небезпечно. Адже, наприклад, в Іспанії через суди змушують виплачувати компенсації інвесторам, що вклалися в розвиток «зеленої» енергетики.

Низька ціна там, де конкуренція

У червні в Раді зареєстрували 8 законопроектів, які мають збільшити конкуренцію на ринку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Один зі способів знизити ціну - це аукціони для середніх і великих виробників «зеленої енергії». Найоптимістичніші депутати закликають зробити це уже з наступного року, а найпрактичніші - від 2025-го, після чергового зниження «зеленого тарифу».

Почему аукционы – это путь развития альтернативной энергетики

Як це виглядає на практиці? Держава пропонує ділянку під будівництво сонячної електростанції (СЕС) потужністю, наприклад, 5 МВт. А учасники ринку змагаються між собою, хто запропонує нижчу ціну на електроенергію. Переможець упродовж певного часу повинен збудувати СЕС й отримати дохід за кожну кіловат-годину електроенергії за ціною, що визначили на аукціоні.

Потужність енергії вітру і сонця на кінець 2019 року може скласти 3 тисячі МВт. Це максимальний показник, який, на думку Укренерго, може прийняти енергосистема без серйозних відхилень у роботі. Річ у тім, що «зелену енергетику» потрібно балансувати. Адже навіть у найспекотніше літо бувають хмарні дні, коли раптово рівень сонячної генерації знижується в десятки разів. Аналогічна ситуація і з вітром - від штилю ніхто не застрахований.

Тому компанія Укренерго, яка керує об'єднаною енергетичною системою, змушує виробників тримати резерви, щоб закривати такі провали. Маневрені потужності дають гідроакумулювальні, гідро- та теплові електростанції. На кожен гігават потрібно 300 МВт балансувальних потужностей. І на сьогодні вони є.

Балансування системи

В Укренерго заявили, що дозволили звести і приєднати сонячні та вітроелектростанції потужністю на 7500 МВт до 2025 року. Якщо вони запрацюють і держава не збільшить потужність так званих маневрених станцій (це ГАЕС, також Укренерго пропонує побудувати газопоршневі електростанції), здатних швидко збалансувати енергосистему, доведеться обмежувати виробництво дешевої атомки. А також збільшувати використання дорогої й брудної електроенергії ТЕЦ, які сьогодні теж використовуються як маневрені.

Інший варіант - штучно обмежити виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Це суперечить зобов'язанням і цілям - збільшити обсяги екологічно чистої енергії. Крім того, обмежувати виробництво не означає не купувати. Адже за законом держава зобов'язана викупити весь фактичний виробіток «зеленої генерації». І якщо ДТЕК заявить, що Ботіївська вітрова електростанція могла згенерувати за рік 600 мільйонів кіловат-годин, а Укренерго обмежить генерацію наполовину, доведеться платити всю суму, а не тільки за вироблені 300 мільйонів кіловат-годин.

Третій варіант, який в Укренерго вважають оптимальним, - будівництво 2500 МВт високоманеврених потужностей. Ідеться про газопоршневі електростанції, які здатні виходити на повну потужність за 10 хвилин, та акумуляторні батареї. Це дозволить не обмежувати розвиток «зеленої енергетики». Але для будівництва потрібні 55 мільярдів гривень.

В Україні хочуть запровадити ринок «зелених» облігацій

Будувати - улюблена справа українських чиновників, каже заступник начальника департаменту енергоефективності НАК Нафтогаз України Олексій Хатабатюк. І пояснює, що збільшити маневрені можливості енергосистеми можна через споживачів. Це не стільки скорочення споживання, як-от замінити лампу чи холодильник удома на енергоефективні та без потреби не вмикати кондиціонер чи пральну машину. Передусім це управління попитом на електроенергію.  

Перший крок - нічний тариф. Споживачі, які встановили 2-зонні чи 3-зонні лічильники, мають змогу платити в рази менше, споживаючи електроенергію вночі, коли є її надлишок. Це змінює поведінку споживачів електроенергії. Але нічний тариф не універсальне рішення проблеми, адже не дозволяє оперативно впливати на попит.

Один із можливих варіантів - укладати угоди із споживачами, щоб вони оперативно знижували споживання електроенергії на вимогу Укренерго. Наприклад, коли виробіток електроенергії падає нижче запланованого, вимкнути кондиціонер чи інші некритичні прилади.

Чому «зелена енергетика» потрібна?

Причина номер один - планета, на якій ми живемо. Вуглець, який світ викидає в атмосферу, є причиною глобального потепління. Так чи йнак, від цього програють усі.

Інша причина - потенційно низька ціна на електроенергію з відновлюваних джерел. Вона впаде, щойно перестане діяти «зелений тариф». За час його дії сонячні та вітрові електростанції окуповуються, а відтак стають дуже конкурентними на ринку через низькі операційні витрати, позаяк для вироблення електроенергії не потрібен уран чи вугілля. Щоправда для конкуренції потрібен ринок електроенергії. А чи буде він, залежить як від роботи Міністерства, так і президентських і парламентських виборів, які можуть повністю перекроїти владну верхівку.

Джерело: Нromadske