Великим кроком у подоланні інформаційного бар’єру як в цементній галузі, так і в економіці країни загалом стало видання методичного посібника Асоціацією «Укрцемент» «Європейські стандарти на цемент: практика впровадження».
Цементна галузь одна з перших на шляху введення та використання EN (з 01.07.2016 вступають в силу національні стандарти на цемент ідентичні європейським), які відрізняються від вітчизняних ДСТУ, проте мають ряд суттєвих переваг як для економіки країни, так і для пересічного споживача: нові стандарти дозволяють виготовляти цемент більш широкої номенклатури та з більш прогнозованими показниками якості; українські виробники матимуть змогу брати участь в національних та міжнародних тендерах на рівні з іноземними виробниками; виробники бетону матимуть можливість використовувати більшу кількість домішок із зменшенням клінкеру цементного, що в свою чергу зменшить енергетичні витрати на виробництво цементного клінкеру та покращить екологічну ситуацію в країні.
В методичному посібнику описуються головні питання виробництва, споживання та застосування цементів:
• Описання Європейського стандарту EN 197-1, де розповідається про типи цементів залежно від їх властивостей та способів виготовлення; вимоги до якості готового продукту; оцінку відповідності та вказані стандартні позначення цементів. У розділі розповідається про основні складники цементу та наводяться їх позначення.
• Наведені переваги та недоліки Європейських стандартів, детально описано, як нові норми вплинуть на якість цементу, адже введення EN не лише змінить технологію виробництва і способи випробування готового продукту, а й виведе вимоги до супроводжувальних документів та сертифікатів, що підтверджують якість цементу, на принципово новий рівень. Це частково вирішить питання фальсифікату та контрафакту на ринку будівельних матеріалів.
• Корисні поради для споживачів. У розділі описуються прискорені методи визначення типу цементу, що дозволять дізнатися ступінь «чистоти» готового продукту та типи домішок, що були застосовані. Подібні експрес-методи базуються на характеристиці базових властивостей цементу: колір в’яжучого, істинна густина, площа питомої поверхні часток. Також наводиться поняття «відносної міцності»; описується принцип побудови графіку «Walz-кривої», що показує зміну відносної міцності в залежності від значення водоцементного відношення. У розділі розповідається про терміни тужавлення цементів, що являється одним із головних показників якості цементу, та проблематику бетонування при високій температурі, що є актуальним питанням, оскільки більшість будівельних робіт проводиться саме в теплий період року. Крім того зроблений аналіз порівняльних випробувань, як за ДСТУ, так і за новими стандартами.
• Розповідається про застосування цементів при виготовленні будівельних розчинів і бетонів. У розділі наведено цементи, які традиційно мають попит у споживачів і випускаються на цей час в Україні, а також перспективні види цементів, які завдяки широкому розповсюдженню пуцоланів і вапняку, можуть використовуватися в Україні. Описані такі будівельно-технічні властивості цементів: тепловиділення, інтенсивність набору міцності, стійкість до хімічної дії, найбільш типові сфери застосування цементів, а також обмеження їх використання.
Методичні рекомендації призначені як для виробників цементу, так і для його споживачів при виробництві будівельних матеріалів і виробів на основі цементів широкої номенклатури. Адже і виробники, і споживачі мають визначити, які «нові» цементи повинні адекватно замінити «старі» або використовувати їх для розширення номенклатури бетонів та інших будівельних матеріалів. При цьому споживачі цементу за необхідністю повинні скоригувати існуючу технологію виробництва бетону.
Видання методичного посібника - це необхідний крок для цементної галузі, її ефективного та раціонального переходу на Європейські стандарти якості. Адже виготовлення та споживання продукції за новими нормами – це не лише модернізація обладнання на виробництві та у випробувальних лабораторіях, це глобальний проект, що включає в себе підвищення кваліфікації працівників заводів; зміну системи менеджменту підприємств, як механізму гарантування якості та безпеки будівельної продукції на виробництві. Це є одним із аспектів коректного переходу на Євростандарти, коли змінюються не лише вимоги до кінцевого продукту, а й принципи організації виробництва.
Джерело: Асоціація «Укрцемент»
Інформацію опубліковано на правах реклами
4411 
.JPG)
