Метал, що руйнував, тепер відновлює: французький митець дає друге життя зруйнованим війною речам металом із російських ракет

Металом з російських ракет відновлюють зруйновані речі

Проєкт Light Into Darkness Анрі втілював протягом двох років, подорожуючи Україною разом із неурядовою організацією Dutch Civilian Action (DCA), що надає допомогу цивільним біля лінії фронту. У 2023 році митця запросили документувати роботу волонтерів, але досвід, побачений на місці, трансформував його творчий підхід, пише Dezeen.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, я замислився над роллю мистецтва у такому конфлікті й тим, який вплив воно може мати. Я також пригадав важливість документальних матеріалів часів Другої світової, що стали частиною нашої колективної пам’яті», - розповідає Анрі.

Після подорожі Ізюмом, Харковом і Херсоном, митець провів три місяці у Києві, працюючи в майстерні над скульптурами, натхненними зустрічами з українцями. Він зізнається, що найбільше його вразила їхня стійкість: люди залишалися у своїх домівках і продовжували жити під загрозою постійних обстрілів.

«У цих людей є очевидна крихкість, пов’язана з пережитою травмою, але водночас надзвичайна гідність і рішучість. Це сильно вплинуло на те, як я хотів їх представити через свої роботи», - каже він.

У селах Сходу України Анрі побачив, що зруйновані речі стали “мовчазними свідками” подій.

«Ці артефакти нагадують портрети - вони несуть видимі та невидимі шрами цивільних, які пережили війну», - пояснює митець.

 

Зібрані ним близько десяти предметів - уламки меблів, пошкоджені двері, віконні рами - були або знайдені на місці вибухів, або передані місцевими жителями разом із їхніми історіями. Анрі також збирав демілітаризовані гільзи та уламки російських ракет, які українські ливарні допомогли переплавити в «протези» для відновлення об’єктів.

«Метал, який руйнував, тепер відновлює - це метафора українських родин, що відбудовують себе після війни”, - наголошує художник.

Вперше проєкт представили на Dutch Design Week 2025, де експонували:

• дві дерев’яні обідні шафки, відновлені литими алюмінієвими деталями;
• двері з вибуховими слідами, встановлені на литих із гільз мідних «ногах»;
• дві віконні рами, інтегровані в інсталяцію Walls Remember разом із портретами українців, надрукованими на фрагментах зруйнованих стін.

Після виставки Анрі отримав пропозиції від кількох інституцій, зацікавлених у демонстрації проєкту. Найближчим часом він планує повернутися в Україну, щоб створити нові роботи у співпраці з людьми, які отримали фізичні травми, розширюючи символіку «протезування».

«Цей проєкт - це роздуми про пам’ять, стійкість і відбудову. Кожен відновлений об’єкт - це слід, рана й символ колективної витривалості. Мистецтво тут не пояснює війну, але дає відгук - дозволяє відчути її присутність», - підсумував митець.

 Андрій Озейчук про важливість ESG, EPD та GWP, а також перспективи EPBD у будівництві