У Луцьку майже чверть будинків відмовилася від послуг ЖЕКів. Самоорганізація в місті сягнула такого рівня, що тут навіть відкрили центр, де голови успішних ОСББ навчають новачків економити енергоресурси та ефективно використовувати кредити на утеплення. Деякі ОСББ ризикнули взяти позики понад 3 млн грн, а загальний кредитний портфель луцьких будинків перевищив 20 млн грн.
У виграші і люди, і міський бюджет, який завдяки грамотному енергоменеджменту показує скорочення видатків на енергоносії на 12 % за рік, а це 5 млн грн і лише у бюджетних установах, пише «Економічна правда».
Як у Луцьку вдалося змінити свідомість людей, які самі стали локомотивом енергоефективності?
Критична підтримка
«Було непросто, і кажу вам правду: без підтримки держави, без програм компенсації за кредити ми б ніколи не досягли таких результатів», – зізнається Юлія Сабатюк, яку в Луцьку більше знають як керівника руху за створення ОСББ.
Хоча, насправді, це ім'я добре відоме не тільки лучанам. Його також знають спільнота експертів з енергоефективності та українські урядовці, що мають справу з житловою сферою та енергозбереженням.
Вона починала як голова одного з ОСББ, збираючи під своє крило все нові й нові структури самоорганізованих мешканців. Зараз Юлія Сабатюк керує цілою асоціацією із 40 ОСББ.
«За час своєї роботи я помітила, що найважче – переконати людей. І в цьому центрі ми будемо проводити тренінги для всіх, кому цікава комунальна тематика. Без різниці – це голова ОСББ чи власник квартири», – пояснює Сабатюк.
«До нас у Луцьк на екскурсії їздять делегації з усієї України вчитися вести комунальне господарство. Ми даємо прості алгоритми: як створити ОСББ, як працювати з людьми, які енергозберігаючі заходи застосовувати. Це безкоштовно. До чиновників такої довіри нема, хай які б вони не були прогресивні і як би часто не повторювали, що кредити на утеплення – це добре», – додає вона.
Хоча чиновникам люди мало вірять, один з критичних компонентів, який дозволив Луцьку досягти перших значних результатів, – державна підтримка заходів з енергоефективності через програму «Теплі кредити».
Експерти кажуть, що зупинка програми може загрожувати подальшим успіхам у підвищенні енергоефективності по всій країні. Напередодні представники уряду повідомили, що у 2017 році на реалізацію програми закладається 400 млн грн.
Головне – наочність
Регіональний Центр енергоефективності та енергозбереження, який недавно відкрили у Луцьку, – теж результат співпраці між міською владою, активними самоорганізованими містянами та донорськими структурами. Міськрада надала приміщення, донори закупили техніку і забезпечили навчання для працівників, партнери з комерційних будівельних фірм зробили ремонт.
Крім організованих тренінгів тут можна отримати і просто консультацію щобудня з 9 до 17 год.
Головний принцип навчання у центрі – наочність. Людям показують конкретні будинки із зробленими роботами з теплоізоляції та платіжки до і після ремонту. Популярна практика – водити слухачів до мешканців модернізованих будинків, щоб вони розповіли, чи стало тепліше жити.
Міськрада сплатить відсотки
У Луцьку хваляться, що саме за прикладом їхнього міста пішла вся країна. Це стосується одразу двох програм.
«Перша – програма розвитку і сприяння ОСББ Луцька, яку перейняли багато міст. Ми це зробили ще 2011 року. Йдеться про співфінансування ремонтів у будинках. Місто виділяє гроші лише тим будинкам, які мають ОСББ. Це спонукає до їх створення.
Друга програма – відшкодування відсотків за кредитами. У Луцьку це працює так: 40 % кредиту покриває держбюджет, міський бюджет бере на себе виплату відсотків банку. На прикладі цих програм у 2015 році з'явилася державна», – пояснює голова ради голів ОСББ, член виконкому Луцької міськради Роман Бондарук.
У Сабатюк є презентації, які вона показує недовірливим лучанам. Тут розшифровані всі показники програми кредитування на прикладі ОСББ «Явір-2011». Саме цей будинок став першим в Україні, мешканці якого наважилися на кредит. «Я ненавиділа фізику, а тут довелося вчити гігакалорії», – сміється Юлія.
«Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) монтується три дні. Після запуску обладнання ми вже через місяць побачили, що заплатили менше наполовину. Це був гуртожиток. Уявіть. А після утеплення будинку це ще 30 % від тієї половини. Як тільки люди починають платити менше, вони одразу стають прогресивними, бо бачать економію», – додає вона.
Дані щодо витрат мешканців різних будинків Луцька – переконливий аргумент на користь заходів з підвищення енергоефективності.
Якщо в середньому по місту за опалення квадратного метра люди платять майже 14 грн, то для утеплених будинків ця сума не перевищує 8,65 грн. Це з урахуванням виплати за кредитами на утеплення.
Так, ОСББ «Явір-2011» взяло дві позики. Перша пішла на встановлення ІТП, друга – на модернізацію будинку. З урахуванням того, що 40 % вартості матеріалів за кредитом покрила держава, а проценти взяла на себе міськрада, сплачувати доводиться зовсім небагато: 3 грн за кв м, що рівнозначно платі за утримання будинку.
Прості розрахунки демонструють значну економію – майже 287 тис. грн заощаджених коштів за опалювальний сезон 2015-2016 року. Саме таку суму додатково заплатив би будинок, якби не утеплювався.
Слід також звернути увагу і на те, що ціни на енергоносії підвищуються, отже, країна платить більше, а платіжки лучан не змінилися. Зате якість життя в модернізованому будинку суттєво зросла. Крім того, будівля погарнішала.
Джерело: epravda.com.ua
3732 
.JPG)
