Реформування системи архітектурно-будівельного контролю: підсумки III та IV панельних дискусій

Під час засідання круглого столу «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні» експерти будівельної галузі висловили своє бачення реформи
1993 06.04.2021 в 12:31




Круглий стіл

Реформування системи архітектурно-будівельного
контролю в Україні

Підсумки III та IV панельних дискусій


ДИСКУСІЙНА ПАНЕЛЬ НОМЕР 3: актуальні питання та повноваження органів місцевого самоврядування з питань здійснення архбудконтролю та нагляду / аналіз існуючих корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності


Першим спікером панелі виступив Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціації міст України" Слобожан Олександр:

«Ми проводили круглий стіл із працівниками муніципалітетів, були залучені і народні депутати, і окремі спеціалісти будівельної спільноти. Наш перший висновок- необхідно брати все найкраще із згаданих сьогодні законопроєктів і робити новий законопроєкт.»

Про компетенцію органів місцевого самоврядування:

«У нас така формула: органи місцевого самоврядування мають мати контрольні функції за всіма об’єктами СС1, СС2, СС3 на всій території територіальної громади, за вийнятком вказаної компетенції ДІАМ, на всіх етапах будівництва.»

Про експлуатацію:

«Ми розуміємо концепцію, яка пропонується в плані юридичних осіб. Але поки створяться юридичні особи, поки пропишуться регламенти, поки вони зареєструються- пройде багато часу. Якщо ми боїмося корупції, так дайте конкуренті можливості і, якщо в органах місцевого самоврядування будуть надавати гірші послуги, то народ потім перетече до юридичних осіб, які утворяться, якщо там буде дешевше, простіше і антикорупційніше.»

Олена Шуляк приєдналась до дискусії та зазначила:

«Не хотілося б розробити такий законопроєкт, яким корупція з державного рівня перейде на рівень муніципалітетів. Тому, я думаю, що спільними зусиллями, знаходячи баланс інтересів між усіма учасниками процесу і, ставлячи інтереси громади на перше місце, ми знайдемо саме компромісний варіант законопроєкту.»

Величко Оксана, координатор урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції" висловила свою думку таким чином:

«Насправді те, що відбулося цілий рік- це скоріше не реформа, а набір певних помилок, більшість яких зараз доводиться відкочувати назад: скасували ліцензування, повернули ліцензування, створили органи, передумали створювати органи, забрали повноваження, через рік повернули повноваження. Тому такі помилки допущені вгорі, вони болісно множаться вниз і це скоріше не реформа, а слово «хаос». Є пропозиція якісно напрацювати хороший законопроєкт, залучивши широке коло стейкхолдерів.»

Вона запропонувала запронувала можливі запобіжники корупційних дій:

«Які ж запобіжники мають бути запроваджені у будівельному контролі і нагляді обов’язково? Першим класичним визнаним антикорупційним запобіжником є максимальна прозорість всіх процесів містобудування. На щастя, ми бачимо відображення цих норм в законопроєктах, які пропонуються. Здобутком команд є єдина електронна система у сфері будівництва, справді дуже хороша річ, яка спроможна буде забезпечити таку прозорість. Другий параметр, який ми вважаємо дуже важливим антикорупційним запобіжником і, який, на жаль, не представлений в законопроєктах- це адекватні заробітні плати для представників органів контролю та наглядів, як в центрі, так і на місцях. Третє- це прозоре призначення керівництва, зрозуміло, що для цього є окреме законодавство, втім відобразити і в цьому Законі також можна, тому що саме непрозорість призначень, незрозумілість минулих очільників викликало найбільше обурення у громадськості. Четверте- це персоналізація відповідальності, а також механізми її забезпечення і, відповідно, санкції. Необхідно прописати детальніше саме механізми притягнення до відповідальності. П’яте- це збалансована модель розподілу повноважень. На нашу думку, всі повноваження з контролю мають бути передані на місця, а за центральними структурами має бути залишено нагляд. Шосте- це чіткі процедури всіх адміністративних послуг в сфері будівництва: вичерпні переліки документів, чіткі критерії відмов. Всі процедури мають бути максимально доопрацьовані, уточнені- в цьому сильний законопроєкт Мінрегіону. Останнє- це перегляд і уточнення самих норм законодавства в цілому, яке регулює діяльність містобудування.»

Сітов Веніамін Іванович, голова Мереф’янської ОТГ приєднався до дискусії та висловив свою думку:

«Хочу підкреслити, що в основному законопроєкти розроблені для великих міст, тут не враховані інтереси середніх громад, малих громад. У малих і середніх територіальних громадах ми нікого не знайдемо, будь-який архітектор не піде на умови прописаних в законопроєктах штрафів.»

Олена Шуляк підвела підсумки панелі та запропонувала надати всі пропозиції у письмовому вигляді.

Вже скоро ми познайомимо вас із думками спікерів останньої дискусійної панелі: «Посилення відповідальності за порушення в сфері архітектурно-будівельної діяльності: як ефективно забезпечити дотримання законодавства всіма учасниками процесу»!

 

ДИСКУСІЙНА ПАНЕЛЬ НОМЕР 4: посилення відповідальності за порушення в сфері архітектурно-будівельної діяльності: як ефективно забезпечити дотримання законодавства всіма учасниками процесу

Розпочав дискусію Іван Юнаков, Голова підкомітету з питань технічного регулювання і ціноутворення у будівництві, виробництва будівельних матеріалів та енергоефективності у будівельній галузі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:

“Ми даний законопроєкт розглядали вже декілька разів і він постійно видозмінювався. Останні коригування були здійснені минулого тижня, тобто ми встигли все продивитись. Тезово, хочу сказати таке: перше- будь-яка реформа, особливо по ДАБІ, робилась для того, щоб була якась відповідальність у посадовців і дуже цікаво будо дивитись, що є відповідальність у архітекторів, у проектувальників, у експертизи, у тех.нагляду, але, якщо СС3 залишаються на ДІАМу, то чому відповідальності нема на ДІАМ? Друге- якщо держава свої функції, відповідальність передає на юридичних осіб, то і відповідальність має бути не тільки адміністративна, а також і кримінальна. Третє- відповідальність замовника, тобто яку відповідальність несе людина, яка робила технічне завдання, яка давала вихідні дані? Четверте- градація відповідальності, щоб ми розуміли, які саме покарання отримають проектувальникі та всі інші. П’яте- контроль за юридичними особами при перевірках один одного, аби не допустити можливість змови тощо. Шосте- перевірки для проєктувальників будуть збільшувати строки та будуть заважати працювати. Сьоме- завантаження проєктної документації до електронної системи повинно бути для об’єктів, де замовником виступає держава або об’єкт виконується за державні кошти. Восьме- акредитація уповноважених осіб Мінрегіоном може погано вплинути на асоціацію з Євпропейським союзом, адже є спеціальний орган- Національне агентство з акредитації України, яке має право це робити. Дев’яте- обов’язкове страхування архітектора призведе до зростання послуг архітекторів, тому необхідно внести корегування.”

Іван Юнаков запропонував, щоб приватні інспектори ще рік чи два супроводжували будівлю, яку вони ввели в експлуатацію.

Ганна Бондар, Голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування долучилась до дискусії та зазначила:

«На моє переконання ефективність- це певна система правових відносин, яка відчувається всіма учасниками ринку, вона відчувається справедливою. З тої дискусії, яка сьогодні відбулася, я би хотіла відзначити, що головною запорукою відсутності порушень у законодавстві є відкриті та прозорі системи, на кшталт єдиної системи у будівництві. Єдине що- необхідно зробити певні убезпечення від недобросовісних людей, які будуть подавати недостовірну інформацію або інформацію, яка суперечить Закону»

Про контроль за будівництвом:

«Також, я хотіла би відзначити, що контроль за будівництвом має бути покладений на міста і громади. Мешканці мають самостійно вирішувати, яким чином розвивається місто через своїх представників в міській раді, яких вони обрали і, які затверджують міські плани. Місто має контролювати те, що в ньому будується. Нагляд, очевидно, має бути за державою, тобто вона має наглядати за всіма учасниками цього процесу і гарантувати законність. Також мені здається, що місто має бути долучено до процесів введення в експлуатацію будівель, адже будівництво є одним з видів діяльності, яке може нести певні ризики для суспільства.»

Про юридичних осіб:

«Стосовно долучення юридичних осіб до процесів контролю, в мене виникло питання, адже юридичні особи- це бізнес, відповідно є можливість укладання договорів між ними та забудовниками, тобто послуги контролю будуть платними. Якщо є ідея долучати юридичних осіб, то або всі дозвільні функції, контроль має бути платним, або їх краще передати на страхові компанії.»

Наступним спікером виступила заступник Голови Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України Кирій Анна:

«Основна наша увага була приділена посиленій відповідальності, яка накладається зараз на сертифікованих архітекторів. Де знайти людей, які захочуть працювати в професії з новими Законами, де штрафи обчислюються мільйонами гривень для сертифікованих архітекторів і ще ми мусимо сплачувати якісь неймовірні страхові внески, які нам теж пропонують за новими Законами 5071 і 5072? Якщо порахувати суми всіх внесків і сплат, які повинні сплачувати архітектори- росту архітектурної професії не буде і не буде, кому працювати в цьому бізнесі. Це особливо стосуються міст, які не є Києвом і не є обласними центрами, тому ми констатуємо дискримінацію нашої професії і створення умов, в яких архітектори не мають можливості працювати.»

Анна Кирій зазначила, що в даних законопроєктах є позитивний принцип- це прозорість.

«Ми вітаємо і підтримуємо електронні кабінети і все, що пов’язане з діджіталізацією, все, що пов’язане з прозорістю.»

Наступний спікер, Непомнящий Олександр, президент ГС "Міждержавна гільдія інженерів-консультантів" наголосив, що якщо спрощувати дозвільні процедури та зменшувати державне регулювання, то повинні бути механізми стримування у вигляді посилення персональної відповідальності.

«Я хочу звернути увагу на способи забезпечення цієї відповідальності, щоб вона була адресна і справедлива. Насамперед, щодо сертифікованих осіб- потрібно чітко ідентифікувати результати діяльності, розуміти, хто саме відповідає за конкретну роботу, хто допустив порушення. Для цього в усіх документах має зазначатись серія і номер кваліфікаційного сертифіката, а результати роботи повинні засвідчуватись підписом працівника, щоб не можна було використовувати сертифікат без його відома. Роботи мають виконувати фахівці відповідного рівня і кваліфікації, а цього я ніде не побачив в представлених законопроєктах. Спеціалізація працівника теж має бути відповідна, тому на це теж потрібно звернути увагу.»

Він зазначив, що наразі існує проблема з якістю експертизи проєктів будівництва.

Чижевський Олександр, Президент Національної спілки архітекторів України приєднався до дискусії:

«Якщо ми розуміємо, що реформування і країни, і будівельної галузі тримається на трьох основних таких китах: децентралізація, діджиталізація, то третім є саморегулювання. Дуже соромливо представлені питання саморегулювання у двох законопроєктах.»

Олександр Чижевський підтримав Анну Кирій у питанні зниження штрафів архітекторам.

Тарас Лилик, заступник Голови Ради директорів КБУ та експерт в сфері будівельного ринку, житлового будівництва та регіонального розвитку наголосив:

«Однозначно підтримую позицію підвищення відповідальності не тільки персонально експертів, а й акредитованих експертних організацій, тому що Мінрегіон чітко прописав процес акредитації, а механізм позбавлення акредитації не врегульований. Тобто один раз отримав, відповідальність розмита і як позбавити на практиці немає взагалі ніякого механізму.»

Він наголосив, що дуже важливим є нормативно врегулювати механізм позбавлення експертів за вичерпним переліком порушень, і за зрозумілою робочою процедурою.

Андрій Клочко підвів підсумки «круглого столу» та попросив всіх учасників формалізувати думки, щоб засідання мало свої наслідки у вигляді письмових звернень.

Ми ознайомили вас з головними кейсами чотирьох панелей круглого столу «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні» та очікуємо тепер успішний результат!

Нагадуємо, в рамках першої дискусійної панелі Президент КБУ Лев Парцхаладзе зазначив, що Конфедерація будівельників України глобально підтримує концепцію законопроєкту, презентовану Олексієм Чернишовим та готова надавати свої пропозиції до депутатської робочої групи з даного питання.

Дізнайтесь, що обговорювали експерти під час першої та другої дискусійних панелей круглого столу.

 

Читайте також: в якому випадку без дренажу не обійтись і як зробити утеплення стрічкового фундаменту

Источник: kbu
 
Интересные новости:
05.04.2021
1656
Думки учасників другої дискусійної панелі «круглого столу» на тему «Реформува...
05.04.2021
5702
Під час засідання круглого столу «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Ук...
30.03.2021
1570
Виклики, що стоять перед архітекторами, архітектура зростання, інвестування в будівництво, нові техн...
09.04.2021
629
Проведено громадське обговорення першої редакції проекту ДБН В.1.2-8-20ХХ «Основні в...
07.04.2021
886
Будівельна Палата спільно з ДП «НДІ будівельних конструкцій» розпочали серію громадських...