Олена Шуляк: Діяльність ДАБІ — це історія про неефективність і корупцію

Співавтор закону про створення єдиної електронної системи у будівництві Олена Шуляк – про корупцію у ДАБІ та дієві методи боротьби з нею
1560 22.10.2019 в 07:53



ОЛЕНА ШУЛЯК

заступник голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування



Зручна система для корупціонерів

Нещодавно я порахувала потенційну корупційну складову, яку можуть отримувати недобросовісні особи навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), і на жаль, цифра мене вразила.

Мова йде про понад 3 млрд грн на рік (і це не враховуючи інфраструктурні об'єкти, будівництво мостів, капітальний ремонт та нове будівництво доріг).

Що таке 3 мільярди для нашої країни? До прикладу, це будівництво 25-ти шкіл, лікування 5-ти тисяч онкохворих чи вартість проведення перепису населення.
Але замість того, щоб витратити гроші на щось корисне, вони осідають в кишенях корупціонерів.

Звідси випливає логічне питання: чи можна запобігти дерибану коштів держави і налагодити якісну систему будівництва?

Діяльність ДАБІ – це історія про неефективність і корупцію, про яку часто повідомляють антикорупційні громадські організації та ЗМІ, описуючи схеми, за якими інспекція вимагає хабарі у забудовників.

Система поборів працює через посередницькі фірми, куди чиновники ДАБІ відправляють забудовників отримувати "додаткові послуги чи консультації", вартість яких дорівнює сумі повноцінного хабара.

Відтак, щоб отримати дозвіл на початок будівництва, забудовник повинен добряче витратитися, і це потім вплине, наприклад, на ціну квартири в зведеному ним будинку.

За інформацією проекту "Наші гроші", за кожний метр будинку державній архітектурно-будівельній інспекції треба дати хабар в 10 доларів. Тобто вартість квартири на 50 квадратів зростає на 500 доларів.

ДАБІ вже не перший рік штучно гальмує розвиток будівельної галузі, і це негативно впливає на залучення інвестицій до ринку нерухомості.

Все це вже призвело до стримування зростання валового внутрішнього продукту, від чого страждає економіка.

Лише вдумайтеся: чинна система у 21 столітті передбачає обмежений вибір способу подачі документів для отримання низки адміністративних послуг.

До прикладу, документи неможливо подати в електронній формі для отримання містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорту забудови земельної ділянки, документів дозвільного характеру тощо.

Але й прийом документів в паперовому вигляді ще той "квест". Отримання дозволів здійснюється Держархбудінспекцією чотири рази на тиждень, а їх видача – лише два рази на тиждень, плюс відсутня можливість подачі документів у вечірній час та у вихідні дні і т. д.
Про сотні кілограм таких документів можна писати ще багато. Та чи варто? Тим паче, коли існує спосіб змінити цю систему, подарувавши будівельній галузі шанс на якісну діджиталізацію.

Адже якщо всі дані прозорі, публічні і доступні до аналізу, то можна не лише знищити хабарництво та дерибан коштів, а й створити гарні умови для залучення потужних інвестицій.

Завдання №1: зробити складне простим

Понад рік Мінрегіон, Офіс ефективного регулювання (BRDO), Держагентство з питань електронного урядування, проект TAPAS та багато інших експертів працювало над єдиною е-системою в будівництві: реєстром будівельної діяльності та електронним кабінетом.

Це доволі радикальний спосіб реформування ДАБІ через створення паралельної структури, що з часом геть його замінить.

На сьогодні Кабмін вже прийняв постанову про запровадження електронного кабінету забудовника, плюс 17 жовтня Верховна Рада проголосувала за проект закону № 1081 про удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва і запровадження єдиної електронної системи.

Прийняття цього законопроекту гарантує покращення якості надання адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва, зниження корупційних ризиків при їх наданні та публічність у наданні послуг.
Зокрема, законом пропонується:

  • створити єдину державну е-систему в сфері будівництва у складі містобудівного кадастру;
  • забезпечити подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва. Отримати ці послуг можна буде в електронній формі цілодобово 7 днів на тиждень;
  • скоротити перелік документів, які подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
  • запровадити електронну взаємодію між державними електронними інформаційними ресурсами і суб’єктами надання адміністративних послуг для отримання послуг за принципом "єдиного вікна".

Окрім цього, законопроектом передбачається, що отримання результатів надання адміністративних послуг відбуватиметься в електронній формі (паперовий примірник можна отримати лише за бажанням).

Оплата послуг і штрафів за правопорушення також здійснюватиметься за допомогою е-системи.

Також планується запровадження єдиного порядку присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна та відкритий доступ до інформації, яка міститься в е-системі (крім персональних даних) через відповідний портал електронної системи.
Все це нарешті дозволить скоротити строки надання адмінпослуг і підвищити якість їх надання, знизити корупційні ризики та вести всі ці процеси публічно (що унеможливить отримання хабара на будь-якому етапі).

У результаті ми матимемо відкритість та доступність інформації про учасників будівництва та його стан.

А це, своєю чергою, підвищить позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку "Doing Business" (за підрахунками експертів Світового банку, один пункт у цьому рейтингу дає можливість додатково залучити близько 600 млн дол. в економіку країни! Непогано, правда ж?).

До речі, доки ми чекали на ухвалення законопроекту, комітет з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створив робочу групу, що вже напрацьовує конкретні кроки щодо реформування ДАБІ.

Гадаю, це мають бути зміни в системі, що допоможуть вийти з зони комфорту минулого і створити сучасні ефективні механізми в роботі, що спростять життя інвесторів.

А вони віддячать за це робочими місцями, податковими надходженнями і просто просуванням репутації України в бізнес-спільноті.



Читайте також про те, що Президент підписав закон України про запровадження параметричного методу нормування у будівництві (ВІДЕО).

Интересные новости:
18.10.2019
1791
У 2019-2020 роках тільки в 15 з більш ніж 100 недобудов Києві та Київській області розпочнуться робо...
17.10.2019
1878
В 2017 году количество долгостроев в Украине составляла более 16000 объектов, среди которых более 60...
01.10.2019
961
Если компания заботится о людях, то отток людей будет намного меньше – уверен Кирилл Куницкий,...
08.11.2019
807
Владислав Зельдис, учредитель OOO “Элемент Украина” рассказал об успешном опыте социальн...
08.11.2019
1493
В Україні досить просто уявити обсяг ринку термомодернізації - це майже всі будівлі, які ми щодня ба...
01.11.2019
715
Над тим, що таке український самобуд і як йому потрібно протистояти – розмірковує народний деп...