Іван Салій: "Німецькі стандарти для України і українців"

---

БЛОГ ІВАНА САЛІЯ

Президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів

---

Іван Салій про німецький досвід

Уряд Німеччини всіляко спонукає владу України та бізнес до зменшення витрат енергоресурсів шляхом досить масштабної діяльності GIZ (DEUTSCHE GESELLSCHAFT FÜR INTERNATIONALE ZUSAMMENARBEIT), та аж до давніх обіцянок перерахування 50,0-100,0 млн. євро до новоствореного в Україні Фонду енергоефективності. Активізують зусилля Мінекономіки, Мінрегіону та Держенергоефективності та численних громадських організацій.

Учасники Спілки стримано віднеслись до ініціативи GIZ стати усвідомленими прихильниками та прийняти аудитора зі сторони, намітити та розпочати реалізацію заходів енергоефективності.

Та Все ж, за сприянням Спілки 10-15 грудня 2018 року в рамках програми GIZ до Гамбургу відправилась представницька, із 17 осіб, група фахівців підприємств неметалевих будівельних матеріалів та названих міністерств.

Немало бачив, але така організованість, змістовність, педантичність та одержимість енергозбереженням виявились вражаючими.

Впевнений, в Україну ми повернулися іншими. Німцями ми не стали, але хочеться, як вони, працювати ефективно на всіх рівнях: влада, торгова палата, наука, бізнес, громадськість.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – ДОРОГА, І ВАРТІСТЬ ЗРОСТАЄ

В Німеччині 81 млн мешканців кажуть, що електроенергія дорога, усі знають, незадоволені, але сплачують.

Вартість зростає: 2006 рік – 18,93 центів, 2017 рік – 29,86 центів за кВт/годину.

Але якщо підприємство має власну генерацію енергії, то економія від несплати податків і зборів може забезпечити заводу здешевлення до 15 центів.

Собівартість електроенергії генеруючої компанії складає 21,5% в тарифі, плата за транспортування мережі і доставку більша – 23,0%.

Далі податок на електроенергію, ПДВ – 16%, 6,9% – на втрати при відключеннях, при надлишках і т.д.

Але головне: збір на розвиток енергетики – 23,0%, а ще 1,5% – на поширення когенерації, а ще відрахування на розвиток відновлювальної енергетики.

Виходить, що всі сплачують на розвиток енергоефективності та зменшення викидів СО2. Енергетика сама себе, свій розвиток фінансує настільки, що ФРН уже відмовилася від атомної енергетики.

В Німеччині сповідують як загальнонаціональну ідею – енергоефективність: від великих підприємств до офісу і готелю, будівлі і квартири – всі мотивовані на енергозбереження, прискіпливо аналізують навіть енерговитрати на будівельних майданчиках.

Інновації мотивують податки і пільги, різномасштабні програми, а головне – задіяні всі: влада, бізнес і громадськість.

ЯК ВОНИ АКТИВІЗУЮТЬСЯ!

МЕРЕЖА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ – створюють, пишаються.

Це об’єднання десятків різногалузевих підприємств для взаємодії з енергоефективності, за співфінансування держави протягом трьох років їх суттєвих спільних заходів з енергозбереження.

Далі уже об’єднання мають внутрішню мотивацію:

• Визначається менеджер мережі без власних бізнес інтересів.
• Робота багатьох над однією тематикою: рекуперація, вентиляція, конвектори, стиснене повітря, освітлення і т.д.
• Круглі столи, фахові доповіді про новини на ринку енергоефективності – то не кінець, а початок роботи над реалізацією програми реконструкції.
• Добровільний аудит – 10-12 днів.
• Далі рекомендації, бізнес-рішення, впровадження заходів.
• Добровільний взаємоконтроль.
• А головне, системні робочі зустрічі на підприємствах мережі – досвід передається не через Інтернет, в прямому спілкуванні.
• І як визнання вжитих заходів – Акредитація і Сертифікація за стандартом ISO 50001.

ЕНЕРГОАУДИТОРИ – професіонали зі сторони.

Усі на підприємствах начебто усе знають і розуміють.

Але повсякденні виробничі проблеми зводяться до стабільної роботи енергоустановок, профілактики несправностей.

Внутрішні заходи власних фахівців до 10% економії напрацьовують при потенціалі зменшення споживання аж до 40%.

Тому зовнішній аудитор застосовує моніторинг споживання погодинно і щоденно, домагається прозорості та пропонує ноу-хау.

Найчастіше – щодо стисненого повітря, як найдорожчого виду енергозатрат, вентиляції, освітлення, заміна обладнання, технічне переоснащення тощо.

Запрошуйте зовнішніх спочатку безоплатних професійних аудиторів, звертайтесь до Спілки чи безпосередньо до GIZ.

ЕНЕРГОСКАУТИ – мала «кавалерія», внутрішні енергоменеджери. Студенти дуальної освіти, які повинні відпрацювати.

Для малих і середніх підприємств Торгова палата Гамбурга організовує навчання за чотирма модулями:

• Основи.
• Технології.
• Заходи.
• Впровадження розроблених заходів на своєму підприємстві, фактично дипломна робота.

Спеціалісту, за необхідності, надають в оренду «Тревожный чемоданчик», в якому унікальні вимірювальні прилади, яких на підприємстві немає, в т.ч. ультразвук та тепловізор.

Скаутами опікується Торгова палата Гамбурга.

ГАМБУРЗЬКА ТОРГОВА ПАЛАТА ГАМБУРГА, пріоритетним напрямом якої є енергоефективність промислових підприємств та найкращі експерти з енергоефективності та фахівці галузі. Має 160 тисяч членів, бо членство в палаті є обов’язковим. Президент, 35 комітетів та 12 робочих груп працюють на громадських засадах, 850 співробітників, 3800 залучених працівників в галузі навчання. Внески – від обороту компанії, малі підприємства не сплачують внески, але послуги та сприяння надаються усім членам, інформували нас про 700 планових консультацій і 120 – на замовлення.

Далі буде…

Продовження читайте за посиланням

Джерело: Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів