Види стінових матеріалів їх переваги та недоліки

Автор:

Володимир Киричок

Кандидат технічних наук,

Менеджер з технічного супроводу «Кератерм»

https://keraterm.ua/catalog/

При будівництві чи виборі власного житла кожен стикається з питанням: з якого матеріалу повинні бути стіни? Чи на стільки важливі стіни у будинку? Які їх властивості є необхідними, а які другорядними? На що звернути увагу при виборі стінового матеріалу?

Спробуємо розібратись з цими питаннями поступово, розглянувши властивості найбільш розповсюджених кам’яних стінових матеріалів, їх переваги та недоліки.

1. Керамічна цегла

Керамічна цегла – стіновий матеріал виготовлений на основі глини шляхом її формування та подальшого випалювання при температурі близько 900^оС. Керамічна цегла один з найстаріших стінових матеріалів та до недавнього часу був найбільш розповсюдженим.

Керамічна цегла – стіновий матеріал, який цінують за його екологічну безпеку, міцність та довговічність. Проте висока теплопровідність та необхідність збільшених трудозатрат та часу на зведення стінових конструкцій, обмежують його широке використання, особливо враховуючи темпи будівництва та нормативні вимоги щодо теплового опору будівель.

2. Силікатна цегла

Силікатна цегла – стіновий матеріал виготовлений на основі кварцового піску та гашеного вапна шляхом їх змішування та формування, з подальшою автоклавною обробкою при температурі близько 200^оС та тиску 8-12 атм. Силікатна цегла була розроблена з метою збільшення об’ємів виробництва стінових матеріалів з місцевої сировини, за відсутності родовищ глини для виробництва керамічної цегли.

Силікатна цегла, як альтернативний стіновий матеріал відносно керамічної цегли, має такі переваги:  нижча вартість та широка доступність. Основним недоліком є високий коефіцієнт теплопровідності при експлуатації, що є наслідком високого водопоглинання та гігроскопічної структури, що віддає воду у 3-4 рази повільніше у порівнянні з керамічною цеглою. З врахуванням інших вище згаданих недоліків, силікатна цегла знайшла широке використання лише у будівництві промислових та тимчасових будівель та споруд.

3. Піно- та газоблок

Піноблоки – стіновий матеріал виготовлений на основі кварцового піску та цементу з додаванням піноутворювача, шляхом їх змішування з подальшим твердненням. Газоблоки – стіновий матеріал виготовлений на основі піску та гашеного вапна з додаванням цементу та газоутворювача шляхом їх змішування з подальшою автоклавною обробкою при температурі близько 200^оС та тиску 8-12 атм. При виробництві піноблоків, як піноутворювач зазвичай використовують смолу деревну омилену, а при виробництві газоблоків в якості газоутворювача використовують алюмінієву пудру. При використанні якісних сировинних матеріалів та дотримання технології виробництва, ці стінові матеріали є безпечними та дозволені для використання при будівництві без обмежень.

Піно- та газоблоки – пористі стінові матеріали, які отримують завдяки умовному продовженні та удосконаленні технології силікатних стінових матеріалів, мають немалий ряд переваг:  завдяки крупному формату – економічність та висока швидкість зведення стінових конструкцій, низька їх вага та теплопровідність після виходу вологи з матеріалу. Проте також існують і недоліки цих матеріалів: низька міцність, можливість будівництва в якості несучих стін будівлі лише 2-3 поверхи. Високе водопоглинання завдяки гігроскопічності структури, яка віддає воду у 3-4 рази повільніше у порівнянні з керамікою, та як наслідок висока деформативність та підвищення теплопровідності стін при експлуатації. Враховуючи усі плюси та мінуси ці матеріали знайшли своє використання при будівництві будівель та споруд різного функціонального призначення.

4. Керамічні блоки

Керамічні блоки – стіновий матеріал виготовлений на основі глини шляхом її технологічної підготовки та вакуумного пресування з подальшим випалюванням при температурі близько 900^оС. Керамічні поризовані блоки характеризуються високими тепло-фізичними показниками за рахунок формування пустот та підвищення пористості керамічної матриці завдяки введенню до складу шихти вигоряючих добавок. В якості вигоряючих добавок при виробництві керамічних поризованих блоків використовують деревинну тирсу, а також продукти переробки паперу чи целюлози, які при випалюванні повністю вигоряють та забезпечують екологічність матеріалу.

Керамічні поризовані блоки – матеріал, який отримують умовним продовженням та удосконаленням технології керамічних стінових матеріалів, має досить широкий ряд переваг. Насамперед достатня міцність для зведення несучих стін 5-ти поверхових будівель, завдяки крупному формату – економічність та висока швидкість будівництва. Внаслідок пустотності та пористості керамічних блоків це забезпечує низьку теплопровідність та вагу стін. Також варто зазначити, що використання керамічних блоків дозволяє забезпечити екологічну та пожежну безпеку  будівель, а також їх довговічність та підвищити термін експлуатації. А ось недоліки у цього матеріалу наступні: водопоглинання, що обумовлене капілярною пористістю кераміки, проте завдяки ж неї керамічні блоки «дихають» та легко віддають воду. А також не висока точність розмірів, яку зазвичай підвищують шляхом додаткової обробки на виробництві методом шліфування. Враховуючи, що керамічні поризовані блоки, поєднують у собі кращі властивості керамічних та пористих матеріалів, їх популярність та сфера використання у будівництві сьогодні розширюється високими темпами.

Отже переваги та недоліки кам’яних матеріалів стін характеризують їх властивості, проте перед вибором матеріалу для будівництва спершу необхідно визначити функціональне призначення будівлі чи споруди, пріоритетні функції стінових конструкцій, вимоги до їх надійності та безпеки, а також заплановані терміни експлуатації.

Враховуючи вище перечисленні функції стін, а також переваги та недоліки кам’яних матеріалів, важко не помітити, що керамічні поризовані блоки забезпечують виконання максимальної кількості функцій стінових конструкцій зберігаючи при тому їх екологічність, надійність та довговічність. Тому ці матеріали все більше знаходять своє поширення для промислового, житлово-цивільного та приватного будівництва.