Одна з найбільш зруйнованих громад Київщини: Бородянка презентувала програму комплексного відновлення

Що планують робити з 2,5 тис. зруйнованих обʼєктів 

Одна з найбільш зруйнованих громад Київщини – Бородянська територіальна громада, презентувала програму свого комплексного відновлення (ПКВ). Після детального аналізу руйнувань і також можливостей для якісної відбудови і розвитку, місцева влада запропонувала чіткий план дій щодо обʼєктів, які потрібно відновлювати, які – ні, а які потрібно створити заново.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, внаслідок того, що на території громади 36 днів тривали бої та окупація, там було пошкоджено або зруйновано більше ніж 2,5 тис. обʼєктів – як житлових, так і соціальних, промислових, інфраструктурних. Відтак, наразі місцева влада разом з експертним середовищем і з урахуванням думки місцевих жителів створила детальну програму комплексного відновлення, яка спрямована не лише на відбудову того, що було зруйновано внаслідок російської збройної агресії, а і з прицілом на її майбутній розвиток – за принципом «будуй краще ніж було».

«Приклад Бородянської громади показує, як має відбуватись створення якісної програми відновлення – з повною інвентаризацією пошкоджень, з аналізом демографії, інфраструктури, довкілля, економіки, з рішеннями, що відновлювати, що – ні, і що потрібно будувати з нуля, з конкретними проєктами, пріоритетами і фінансовими оцінками. Як наслідок – ми маємо програму, яка є демонстрацією того, як має виглядати відбудова у перспективі + 10 років», – наголосила Олена Шуляк.

Водночас, вона підкреслила, що програма комплексного відновлення – не лише про відбудову, а і про подолання викликів, які накопичувалися десятиліттями і давно потребували вирішення. Зокрема і щодо прогалин по містобудівній документацій. Так, за словами Шуляк, частина генеральних планів датована ще 1970–1980-ми роками, а деякі села громади взагалі ніколи не мали містобудівної документації.

«Навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз – це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ. Саме тому це інструмент, який, дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних, економить час і нерви місцевому самоврядуванню, дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново – з прицілом на 10+ років. І так має бути в кожній громаді – незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні», – підкреслила Олена Шуляк.

Програми комплексного відновлення, додала вона, громади і області почали презентувати і затверджували ще наприкінці 2023 року – першою була Київщина. Станом на зараз, вже готові ПКВ, зокрема, у Житомирщини, Чернігівщини і у Конотопської громади на Сумщині, а над їх створенням наразі працює близько 200 громад.

За словами Шуляк, коли приймалося рішення про необхідність для громад і областей щодо створення програм комплексного відновлення, не всі очільники громад і експертне середовище схвально сприйняли, оскільки не розуміли механізму і головне – потенційної ефективності такого підходу до відбудови.

«Бо і так було багато документів з планування, бюджетні моменти, але ми виходили до кожного і пояснювали, доносили, що важливий аналіз економіки, демографії, мережі соцпослуг, бачення мешканців. Доносили, що тільки після аналізу можлива якісна стратегія розвитку, яка забезпечить створення спроможної, заможної, інклюзивної громади. Коли є якісне планування, коли приходять інвестиції, за умови, якщо є розуміння правила і прогнозовані результати», – зазначила Шуляк.

Вона також зауважила, що надважливим моментом при створенні ПКВ є урахування бачення мешканців щодо розвитку громади. Це повністю відповідає курсу держави – за нинішньої каденції ВР ухвалила досить багато законопроєктів, які розширюють інструменти місцевої демократії.

«Вкрай важливо, щоб до прийняття рішень залучалися мешканці, оскільки це один з принципів відновлення – людиноцентричність. Зокрема, і ВПО, тому що це стане частиною їх інтеграції у приймаючі громади», – резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, у Бородянській громаді Київської області планують розпочати будівництво соціального житла для медиків і освітян. Наразі там для цього вже оформлюють у комунальну власність земельну ділянку площею 80 соток. Поява в Україні такого житлового фонду передбачена законопроєктом №12377 «Про основні засади житлової політики», ухвалення якого очікують до кінця 2025 року, оскільки це є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Юкрейн Фасіліті.

 Оптимізація витрат на інженерні системи: що варто знати забудовникам?