Лише 10% українців повідомляють про корупцію, з якою стикаються

Ставлення населення до проблем корупції

Українці вважають, що корупції в Україні суттєво побільшало. Так, якщо у 2023 році її вважали дуже розповсюдженою 43% громадян, то за підсумками 2024 року так вважають уже 60% українців. При цьому лише десята частина громадян, які з нею стикнулися, звертаються зі скаргами до правоохоронних органів. Здебільшого через те, що не вірять, що це матиме результат.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на результати національного опитування, проведеного КМІС.

Вона зазначила, що метою дослідження було прослідкувати зміни у ставленні населення до проблем корупції, досвіді стикання громадян з корупцією, в оцінці ефективності антикорупційних заходів, що вживаються владою та іншими «гравцями», а також у бажанні громадськості долучитися до антикорупційної діяльності. І як показали результати – ситуація у 2024 році у порівнянні з 2023-м погіршилась. Так, якщо у 2023 році дуже розповсюдженою корупцію вважали 43% опитаних, то у 2024-му – 60%.

«Ще більш тривожний та інший показник – безпосередній досвід українців, які були змушені стикнутися з проявами корупції. Так, 80% опитаних громадян повідомили, що у 2024 році стикалися з ними з боку органів державної влади. Переважна більшість випадків стосувалась освітньої та медичної сфер. Окрім них, українці також вважають дуже розповсюдженою корупцію у сфері приватизації, володіння та користування землею, а також у Нацполіції, включаючи патрульну. Так вважає щонайменше 25% опитаних», – повідомила Олена Шуляк. 

Водночас, зауважила вона, українці не дуже оптимістично налаштовані стосовно дій влади щодо притягнення до відповідальності осіб, які вимагають хабарі. У тому числі через це тільки 10% опитаних українців, які мали корупційний досвід, подавали скаргу про це до влади або правоохоронних органів. На запитання, чому так, 63% респондентів відповіли, що це швидше за все не дасть результату. 

«Примітно й інше – 56% опитаних вважає, що відповідальним за подолання корупції є Президент та його Офіс. Водночас 45% опитаних вважають, що саме там вона дуже поширена. Однак, і в інших гілках владах теж. 65% вважають, що у Верховній Раді, 55% – у Кабміні, 46% –в обласних органах влади, 41% – місцевих органах влади», – додала Шуляк. 

Вона нагадала, що згідно з результатами дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», підготовленого на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції, ініціатори корупційних ситуацій – це здебільшого саме посадовці, які або ж вимагають хабара, або ж пропонують з його допомогою вирішити те чи інше питання. Так, середній показник ініціаторів таких ситуацій серед отримувачів послуг у цих сферах становить лише майже 11%. Показник щодо ініціаторів – посадовців – майже 26%, тобто у минулому році такі випадки траплялись удвічі частіше. 

При цьому Шуляк наголосила, що крім медичної та освітньої сфер, а також сфери землекористування і Нацполіції,  перші місця у корупційних антирейтингах вже далеко не перший рік посідає сфера будівництва. За даними дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», якщо говорити про останні 4 роки, то відсоток корупційних проявів у ній дещо зменшився. Так, якщо у минулому році це майже 39%, то у 2021 році – 52,5%. Найнижчий відсоток у цей період був у 2022 році, але тоді причиною стала війна. 

«На сьогодні корупційні прояви турбують українців не менше, ніж повномасштабне вторгнення та його наслідки. За результатами проведених опитувань ми бачимо, наскільки українців хвилює рівень корупції в Україні і як він зростає. Тому мінімізація корупційних ризиків за рахунок, зокрема, продовження децентралізаційних заходів та цифровізації процесів відбудови та відновлення – одна з найнагальніших потреб на всіх рівнях влади», – резюмувала Олена Шуляк.

 Оптимізація витрат на інженерні системи: що варто знати забудовникам?