П.С.Шилюк: Відновлення фінансування державних житлових програм, допоможе вирішити низку соціально-економічних проблем

Петро Степанович Шилюк, Президент Будівельної палати України, Герой України розповів про стан будівельної галузі та нагальні проблеми, над вирішенням яких працює Будівельна палата України.

П.С. ШИЛЮК, Президент Будівельної палати України, Герой України

- Останніми роками будівельна галузь, як і економіка в цілому,  переживала дуже непрості часи. Не буду коментувати, це відомо.

Проте, починаючи з цього року тут спостерігається певне зростання більшості показників.  Зокрема, за даними статистичної звітності індекс будівельної продукції у  січні–червні 2016р.  порівняно  з аналогічним періодом минулого року зріс на 9,1%, у т.ч. індекс спорудження будівель –  на 10,9%, інженерних споруд – 7,0%.

Якщо розглядати в регіональному розрізі, то тут лідерами є Миколаївська область (+ 47,4%), Херсонська (+46,4%), Вінницька (+32,7%), Київська (+ 37,4%). До речі, Київ у порівнянні з ними виглядає скромніше, лише + 10,5%.

Зростають і обсяги будівництва житла. Поки що немає останніх даних, але, згідно з показниками першого кварталу, загальна площа прийнятого в експлуатацію житла збільшилась на 13,5%. Будемо сподіватись, що ця тенденція збережеться.

Зростання обсягів будівництва, як відомо, активізує промислове виробництво. В першу чергу, це стосується металопрокату, будівельних матеріалів і обладнання.  Сказане підтверджується статистичними даними. Зокрема, за 6 місяців п.р. виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей збільшилося на 10,3%, виробів з бетону – 12,6%, скла – 5,2%, фарб і лаків – на 18,1%. А це дуже важливі позиції для будівельників.

- Нині не лише існує, а й постійно зростає відкладений попит на житло, що пов’язано, насамперед, з відсутністю системної державної підтримки соціально незахищених верств населення. Яким Ви бачите вирішення житлової проблеми? Як можна по-справжньому здешевити житло?

- Так, до колишніх обсягів будівництва житла нам ще далеко.  У незалежній Україні у найкращі роки цей показник доходив до 10-11 млн. кв. м., тоді як у 80-і роки  минулого століття було і по 17-18 млн. кв. м.  Звичайно, маємо не забувати, що в ті часи майже 80 відсотків житла будувалося за рахунок бюджетних коштів, ще 10 – це були житлово-будівельні кооперативи.  А зараз маємо цілком протилежну  ситуацію з фінансуванням, коли будуємо переважно за кошти населення, крім того, не слід забувати, що з 1991 року відбувається з різних причин зменшення кількості населення.

Але  проблема житла справді є, особливо гостро вона відчутна для молоді,  для ряду інших категорій населення, зокрема, для учасників бойових дій на Сході України.

Вважаю, що держава, вся управлінська вертикаль спільно з місцевим самоврядуванням, навіть за нинішніх складних економічних та інвестиційних умов, не повинні залишатися осторонь цієї проблеми. Свого часу, у 2008 році,  в Україні  розробили і прийняли закон «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», в якому, зокрема, йшлося про надання громадянам   державної   підтримки   на   будівництво (придбання)  доступного  житла шляхом сплати державою частини його вартості за формулою 30х70;      отримання громадянами житла в оренду  з  викупом  за  рахунок власних коштів громадян та коштів державної підтримки тощо.

Зараз, на жаль, дані програми не фінансуються належним чином, відтак ця соціальна проблема відкладається «на потім» і відповідно  загострюється. Крім того, на часі і будівництво житла для переміщених осіб.

Будівельна палата звернулася до Кабінету Міністрів  України  щодо відновлення  фінансування державних житлових програм.

Ми вважаємо, що реалізація програми будівництва доступного житла дозволяє залучити у будівництво більше заощаджень громадян. Дивіться, в рамках виконання програми  протягом 2010-2015 років в будівельну галузь було залучено 1,706 млрд. грн.: кошти державного бюджету – 435,21 млн. грн.;  громадянами фактично сплачено 1,265 млрд. грн. власних внесків. Таким чином кожна гривня коштів, яку було вкладено з державного та місцевих бюджетів, дозволила залучити у будівництво 2,85 грн. власних коштів громадян.

Відновлення фінансування державних житлових програм, на нашу думку,  допоможе вирішити низку соціально-економічних проблем та дозволить: громадянам, які не можуть «подужати» ринкові ціни на житло – вирішити житлове питання; державі – зменшити свої житлові зобов’язання та зберегти довіру громадян; будівельній галузі – прискорити розвиток житлового та житлово-комунального сектору економіки, збільшити обсяги будівництва в країні в цілому та не допустити зменшення робочих місць, а також забезпечити залучення інвестицій у цю сферу.

У цьому контексті варто згадати про будівництво орендного житла. Про його існування  відомо давно, з часів так званих дохідних будинків, воно і дотепер досить широко використовується в інших країнах. (За статистикою,  ринок державного орендного житла у світі щороку збільшується і складає від 40 до 70%. До речі,  і у наших сусідів – Польщі, Білорусі уже діють свої програми державного орендного житла).

Певні надії покладаємо і ми на проект закону «Про орендне житло», розроблений Мінрегіоном.

- «Каменем спотикання» на шляху реформування галузі залишається недосконалість законодавства та нормативної бази будівництва. Які зміни до законів вважаєте першочерговими?

- Цього року в рамках Міжнародної будівельної виставки «InterBuildExpo – 2016» ми провели круглий стіл на тему «Стимулювання інвестицій в будівельну галузь і основні принципи роботи на ринку житлового будівництва в період економічної нестабільності».  В ході обговорення експертами було висловлено немало слушних пропозицій, які, в основному, можна звести до наступного: 

• зменшення кількості дозвільних процедур;
• пошук бюджетних коштів для фінансування галузі та переоснащення підприємств; 
• створення кредитних ліній для будівництва житла, підтримка молодіжного будівництва;
• розвиток малоповерхового будівництва з відпрацюванням нових технологій у цьому секторі;
• навчання молодих фахівців;
• стимулювання підвищення енергозбереження в житлових будинках;
• вирівнювання показників житлового забезпечення у розрізі регіонів.

Ці та інші пропозиції  ми передаємо на розгляд до профільних комітетів Верховної Ради, до Уряду.

Зокрема, з Національною спілкою архітекторів опрацьовані заходи щодо скорочення термінів та стадій проходження документів, поновлення у законодавстві правил забудови, ліквідації категорій складності об’єктів будівництва тощо. Відповідні матеріали направлені мною і В.М.Гусаковим до Верховної Ради. За повідомленням голови профільного комітету ці пропозиції враховуються при доопрацюванні проекту закону про внесення змін  до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності.

Підкреслю, що у галузі в цілому та у Будівельній палаті зокрема є багато досвідчених фахівців, які глибоко розуміють нинішню ситуацію, і вони пропонують рішення - як першочергові, так і на більш  віддалену перспективу. Над цим працюємо постійно, аби лише нас почули.

- Які плани очолюваної Вами корпорації на майбутнє? Що плануєте розпочинати найближчим часом і чи передбачається спорудження інфраструктурних об’єктів?

- Планів у нас завжди багато, аби лише вдалося все виконати. Загалом, за нашими розрахунками, якщо все буде як задумали, очікуємо на збільшення обсягів будівництва на 30-40 відсотків. Причому нове  житло корпорація «ДБК-ЖИТЛОБУД» споруджує з використанням нових високоефективних енергозберігаючих матеріалів і технологій. Йдеться, насамперед, про квартали комплексної забудови  у Києві – у Деснянському, Голосіївському районах, у Вишгороді, де ми активно розвиваємо  міську інфраструктуру, щоб власники нового житла мали поряд  дитячі садки, поліклініки, заклади торгівлі, школи, паркінги.  Також планується реконструкція ряду наших виробництв, зокрема заводу залізобетонних виробів у Києві.

- Дякуємо за розмову.


Джерело: Build Portal
Текст та фото: Будівельна палата України