Призупинено відбудову деяких населених пунктів: в чому причина

Відновлення на паузі

Через надмірну замінованість території, окремі напрямки відновлення деяких населених пунктів, обраних для цього в рамках експериментального проєкту Уряду, поставили на паузу. Йдеться, зокрема, про Циркуни Харківської області.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Читайте:

Нестача коштів на єВідновлення: у парламенті пропонують нове джерело фінансування

За її словами, замінованість – один з тих факторів, які неодмінно доведеться враховувати при прийнятті рішень щодо відбудови населених пунктів, які внаслідок бойових дій були суттєво пошкоджені або взагалі повністю зруйновані. Також слід буде обовʼязково враховувати рівень безпекової ситуації у населеному пункті, його географічне розташування, близькість до кордону, термін окупації території тощо.

Шуляк пояснила – наприкінці минулого року Уряд ухвалив рішення про проведення експериментального проєкту з комплексного відновлення кількох населених пунктів, які зазнали суттєвих руйнувань внаслідок війни. Йдеться, зокрема, про Ягідне на Чернігівщині, Посад-Покровське на Херсонщині, Циркуни на Харківщині, Тростянець на Сумщині, Бородянка та Мощун на Київщині. Але під час реалізації цього проєкту відбудову деяких з цих населених пунктів були змушені поставити на стоп. Один з них – Циркуни. Одна з причин для призупинення його відновлення – надзвичайно високий рівень замінованості території.

Парламентарка зазначила, що на рівні законодавства рішення щодо комплексного відновлення зруйнованих війною міст і містечок, включаючи міста – братські могили на кшталт Бахмуту, пропонується приймати з огляду на такі критерії як:

• Ступінь руйнувань (масштаб руйнування критичної інфраструктури, житлових будинків, комунальних закладів);
• Рівень (площа) забруднення/замінування територій;
• Рівень безпекової ситуації:
• Географічне розташування, близькість до кордону, термін окупації території тощо;
• Стратегічне значення населеного пункту;
• Економічна доцільність відновлення/будівництва населеного пункту;
• Наявність ресурсів – природні ресурси, інвестиційний потенціал, людський ресурс (активність та мотивованість громади) тощо);
• Кількість та демографічний склад населення громади («першими повертаються пенсіонери, потім батьки з дітьми; слід визначити кількість людей, що постраждали, і тих, хто готовий повернутись у громади»).

«Кейс з відновленням селища Циркуни показує, що недостатня увага до фактору замінування зводить нанівець будь-які зусилля по відновленню. На таких територіях неможливо жити, оскільки це небезпечно. Відповідно, перед плануванням процесів з відбудови цей фактор потрібно оцінювати дуже ретельно», – підкреслила Шуляк.

Нардепка додала – нещодавно для вдосконалення законопроєкту «Про основні засади відновлення» були проведені публічні консультації, у яких взяли участь більше ніж 1000 учасників. Серед них були представники органів влади, експерти, міжнародні партнери, представники бізнесу, жителі громад тощо.

Читайте:

Участь бізнесу і умови для його розвитку надважливі при створенні програмам комплексного відновлення

Під час них учасники з групи представників органів влади, експертів та міжнародних партнерів наголошували, що у першу чергу слід звертати увагу на демографічний фактор, тобто, чи потрібно відновлювати населений пункт з огляду на те, чи будуть у ньому жити люди і скільки. Пропонується, щоб відновленню підлягали ті населені пункти, де є перспективи розвитку та працевлаштування (економічний ресурс), і де до 70% жителів хочуть відновлювати населені пункти та готові там проживати.

«Не виключено, що знадобиться провести опитування по всій території України внутрішньо-переміщених осіб щодо їх бажання повернутись у свої населені пункти. Так ми зможемо мінімізувати розбіжність у планах на відновлення держави і її громадян», – розповіла Шуляк.

На думку учасників на національному рівні необхідно:

• Врахувати особливості регіону (економічні, соціальні, ВПО та безпековий фактор). Прифронтові громади повинні мати особливий підхід до відбудови, враховуючи високі ризики війни;
• Узгоджуватись із регіональними стратегіями розвитку;
• Спростити процедуру залучення іноземців як робочої сили, оскільки в Україні через війну з нею проблеми.

Читайте:

Розробка плану просторового розвитку та нові правила землевідведення: що зміниться для громад з 1 січня 2025 року

На місцевому рівні учасники запропонували брати до уваги такі фактори:

• Віддаленість від лінії фронту;
• Вплив на місцеву економіку та зайнятість;
• Можливість швидкого та ефективного впровадження/добудови проекту;
• Врахування потреб місцевих громад, у пріоритеті – критична інфраструктура, що забезпечує мінімальну якість життя;
• Контроль за об’єктами відбудови;
• Врахування демографічної ситуації, а також політичного лобіювання місцевих депутатів.

«Усі ці пропозиції оформлені у звіт, який ми передали Міністерству інфраструктури. До деяких там вже дослухались. Тому ми сподіваємося, що більшість із них буде враховано у законопроєкті «Про засади відновлення України». Це лише перший крок - фундамент, на якому будується майбутнє України», - підсумувала Олена Шуляк.

 Цікаво про будівництво і ремонти: «Три кити» довіри до Ruukki