Програма комплексного
відновлення громад
Як розробити ефективну Програму комплексного відновлення громади й врахувати усі побажання її мешканців розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
«Лише за попередніми оцінками Київської школи економіки (KSE), станом на зараз маємо понад 170 тис. зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій будівель, понад 3,5 тисячі закладів освіти, більше, ніж 420 великих та середніх підприємств, 18 аеропортів і цивільних аеродромів, 344 мости та переправи і понад 25 тисяч автомобільних доріг», – повідомила Шуляк.
Вона наголосила, що головне сьогодні не просто відбудувати, як було, а відновити ці населені пункти за принципом «build back better», створивши усі умови для їхнього системного відновлення.
За її словами, розпочинати відновлення громади потрібно з оцінки викликів та ресурсів, вивчення потреб місцевих жителів. Важливо врахувати особливості місцевої економіки, бізнесу, забудови та культури. Все це має містити розроблена Програма комплексного відновлення.
«Вона не має бути дуже деталізованою, а має містити чіткий перелік вимірюваних заходів із відновлення та розвитку території, зокрема й попередні фінансово-економічні розрахунки», – сказала голова профільного комітету.
Водночас Шуляк наголосила, що ПКВ обов’язкова для тих громад, які сильно постраждали, з яких виїхало багато людей, релокувалися ключові підприємства. Громадам, які не мають значних пошкоджень і руйнувань, недоцільно розробляти Програму комплексного відновлення. Якщо громада пошкоджена частково, можна обмежитися програмою відновлення частини території. Якщо пошкоджено лише кілька об’єктів, можна зосередитися на планах відновлення цих об’єктів та стратегічних документах.
«Офіційно процес розробки Програми стартує з рішення органу місцевого самоврядування (ОМС) або розпорядження начальника військової адміністрації. Рішення потрібно розмістити не лише на вебресурсах ради, а й у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва», – пояснила Шуляк.
За її словами, ключовим є збір та розгляд пропозицій від громадськості. Для цього місцева влада або військова адміністрація створює робочу групу, яка складається з не менше ніж 5 та не більше ніж 21 особи з поміж представників ОМС, установ, організацій та всіх зацікавлених сторін. Робоча група збирає та розглядає пропозиції, може врахувати або відхилити їх, а також узгоджує спірні питання з громадськістю.
«Для спрощення та налагодження збору та обробки пропозицій можна розробити опитувальник. Простою мовою розповісти про Програму та її мету, підказати, за якими напрямами можна подавати пропозиції, у які строки та спосіб вони будуть опрацьовуватися, як дізнатися про результати розгляду. Опитувальник краще поширювати у різних форматах – як в електронному, так і роздрукованому вигляді», – рекомендує голова профільного комітету.
Також вона додала, що Програма має містити 17 наборів даних. Експерти DOBRE пропонують викласти інформацію про територіальну громаду в 7 тематичних розділах.
Зокрема йдеться про загальну інформацію стосовно громади, економічну та екологічну оцінку, аналіз стану житлової та соціальної інфраструктури та негативних впливів. Також треба проаналізувати актуальність містобудівної документації та у підсумку спланувати заходи з комплексного відновлення території.
«Розроблення Програми комплексного відновлення потребує зусиль та системного підходу. Проте це дуже важливий стратегічний крок для майбутнього розвитку постраждалої громади, без якого будь-які рухи наосліп не призведуть до бажаного результату», – підсумувала Шуляк.
Цікаво про будівництво і ремонти: вогнезахист конструкцій – безпека і економія!
Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.