Встановити твердопаливний котел та відмовитись від послуг Міськгазу українку змусили тарифи на блакитне паливо та загальна тенденція підвищення комунальних платежів, передає ecotown.
«У лютому 2015 року наш лічильник не пройшов планову повірку і нам запропонували придбати новий мембранного типу (старий був роторний), - розповідає Варвара Фалеєва. - Для встановлення нового облікового пристрою необхідно було переварювати труби, що у нашому місті мають право робити лише співробітники Міськгазу».
В той же час на пропозицію миколаївської родини купити новий роторний лічильник, аналогічний старому, не вплутуватися в епопею з переваркой труб і заощадити кошти, газовики заявили, що новий пристрій забракують відразу після покупки, наголошує жінка.
«Наш новий лічильник повинен був бути неодмінно з термокомпенсатором - навесні 2015 року він коштував від 4000 гривень, тоді як роторний обійшовся б у 1000 гривень, - зауважує Варвара Фалеєва. – Хотіли було повоювати у письмовому вигляді, але після новини про підвищення тарифів на газ, порахували і зрозуміли, що необхідно відмовлятися від послуг Міськгазу».
За відрізання шматка труби миколаївська родина заплатила близько 400 гривень і у березні 2015 залишилася без газу.
Відкинувши ідею встановлення сонячних батарей, вибирали між звичайним твердопаливним котлом, який можна придбати за 5 тисяч гривень, і піролізним, вартість якого стартує з 15 тис. гривень, розповідає Варвара Фалеєва. «Дорожчий варіант використовує не тільки енергію горіння, але і енергію тління, мінус - досить велика кількість конденсату, - пояснює раціоналізаторка. - Дешевший агрегат нагадує звичайну піч, яка потребує більш частого завантаження палива, і, швидше за все, його економічна вигода у порівнянні з газовим аналогом була б не надто явною».
Розглядався також варіант піролізної печі, яка коштує набагато дешевше котла, може бути встановлена у звичайному приміщенні, але має меншу площа обігріву, розповідає мешканка приватного сектору.
«Враховуючи хитромудре планування нашого будинку, який менше всього схожий на лофт або квартиру-студію, з допомогою печі ми могли б опалювати лише 1-2 кімнати, - каже Варвара Фалеєва. – Та й термін експлуатації системи опалення (труб, батарей) значно б скоротився, а це було вкрай небажано».
Врешті-решт, родина обрала твердопаливний котел довготривалого горіння потужністю 17 кВт (площа понад 100 кв. м). «Ціни на них коливаються в залежності від країни-виробника (до речі, вітчизняні виробники зазвичай лише виготовляють корпус, автоматика використовується імпортна), потужності та типу палива, - розповідає господиня. - Котли, які працюють тільки на дровах або пелетах, обійдуться дешевше, ніж універсальні – у наш можна завантажувати вугілля (основний вид палива), а також дрова та пелети».
Вартість доставки котла до двору входила в його ціну, що, враховуючи вагу агрегату, виявилося дуже доречним. Порадували також грамотні продавці-консультанти - купували безпосередньо зі складів заводу-виробника, ділиться досвідом Варвара Фалеєва.
«Один мінус - влітку 2015-го на монтажі такого типу котлів спеціалізувалося вкрай мало фірм, - розповідає жінка. - Монтувати довелося на свій страх і ризик, озброївшись інструкцією, здоровим глуздом і парою досвідчених зварювальників. У нас вже було окреме приміщення під котельню, необхідно було лише утеплити димар і злегка його перебудувати, щоб він відповідав новому агрегату».
Встановлюючи твердопаливний котел впевненості у правильності рішення не було, запевняє Варвара Фалеєва. «Заздалегідь складно розрахувати необхідний запас палива і передбачити погодні катаклізми, - говорить жінка. - Ми планували топити дровами, але різна деревина дає різну кількість тепла: акація повільно розгорається, але дуже довго тримає жар, а сосна згорає в момент».
Важлива також форма і розпил деревини, зауважує мешканка приватного сектору. «Дошки, тріска мало підходять, інакше довелося б жити біля котла, постійно підкидаючи паливо, - каже Варвара Фалеєва. - Треба були поліна або полінця довжиною до 40 см у відповідності з розміром топки».
Крім того, дрова не завжди придатні для сильних морозів. «Як показала практика, з допомогою дров можна нагріти воду у трубах до 50-55 градусів, а у сильні морози цього не завжди достатньо, - розповідає раціоналізаторка. - Добре, що ми живемо на півдні, де сильні морози трапляються рідко, але все ж для підстраховки було вирішено купити тонну вугілля «горішок».
Отже, для опалювального сезону 2015-2016 миколаївська родина закупила:
1 тонну вугілля «горішок» — 3800 гривень;
6 кубів акації — 450 гривень/куб — 2700 гривень;
6 кубів акації і дуба — 590 гривень/куб — 3540 гривень;
6 кубів гледичии — 530 грн/куб — 3180 гривень.
Практично все це паливо було витрачено – і, як результат, опалювальний сезон на твердому паливі обійшовся у 13220 гривень, підсумовує Варвара Фалеєва.
«Зібравши рахунки за газ за опалювальний сезон 2013-2014 років (жовтень-квітень включно), протягом якого на опалення будинку пішло 3600 кубів газу, я почала рахувати, - розповідає господиня. – В цінах сезону 2014-2015 років це було б: 1200 кубів за пільговою ціною 3,60 грн плюс 2400 кубів за базовою ціною 7,80 грн. Отже, опалювальний сезон на газу обійшовся б у 23040 гривень. Я не враховувала витрати електрики, бо газовий котел також оснащений електронасосом і автоматикою».
Як результат, економія склала майже 10 тисяч гривень, зауважує Варвара Фалеєва, додачи, що ціни на тверде паливо (вугілля, дрова) вказані на літо-осінь 2015 року.
Господиня також зазначила й ряд неприємних особливостей, пов’язаних з обслуговуванням твердопаливного котла. «Котел, а саме його топка, потребує регулярного чищення від золи та залишків горіння, як мінімум раз у два дні, а краще щодня, - наголошує Варвара Фалеєва. - Також необхідно регулярно прочищати димар».
Дверцята топки і інших відсіків потрібно регулярно змащувати графітним мастилом для забезпечення герметичного прилягання, інакше дим буде потрапляти у приміщення. Потрібно контролювати, що ви відправляєте в топку. Так, старі дверні петлі, великий цвях здатні сильно пошкодити вентилятор — один з ключових вузлів агрегату, ділиться досвідом жінка.
На додачу, у твердопаливному котлі потрібно розводити вогонь самотужки і регулярно підкидати паливо: можливо велике вугілля гарної якості раз у 8-12 годин, але дрова набагато частіше, особливо, якщо вони невеликі, зазначає Варвара Фалеєва. «Вибираючи паливо, потрібно добре розбиратися в теплоємності та інших забутих ще з часів школи поняттях, - зауважує жінка. - Так, пелети, зроблені з лушпиння соняшника, коштують дешево, але згорають в момент, вологі дрова більше важать, але сильно димлять і дуже погано горять, майже не даючи жару, - у всьому цьому вам доведеться розбиратися».
Источник: ecotown
Автор: Наталя Яковлєва
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.