Помер Леонід Кравчук, перший президент незалежної України. Що він зробив і яким його згадають українці

Помер Леонід Кравчук

Перший президент України Леонід Кравчук помер, 10 травня, після тривалої хвороби. Про це пишуть «Українські новини» з посиланням на джерело у родинному колі.

«10 травня 2022 року, о 17:00 за київським часом після тривалої хвороби пішов з життя Леонід Макарович Кравчук, перший президент незалежної України», – йдеться у повідомленні.

У червні 2021 року стало відомо, що Леонід Кравчук переніс операцію на відкритому серці.

Після оперативного втручання його помістили в реанімацію та підключили до апарату штучної вентиляції легенів. У липні в ЗМІ з'явилася інформація, що Леонід Кравчук вже місяць перебуває в реанімації.

При цьому на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня незалежності у 2021 році президент Володимир Зеленський побажав Кравчуку одужання та міцного здоров'я.

10 січня 2022 року Леонід Кравчук відзначив 88-річчя.

Що зробив Кравчук

Перед тим як стати президентом України Леонід Кравчук був одним з керівників Комуністичної партії. Та це не завадило йому підтримати Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року.

Леонід Кравчук, архівне фото

Як президент України 7-8 грудня 1991 року Кравчук підписав Біловезьку угоду про ліквідацію СРСР. А наприкінці своєї каденції Кравчук підписав велику Угоду про співробітництво та партнерство з ЄС, яка заклала основу європейської інтеграції України. За його каденції розпочалася співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.

Водночас на час правління Кравчука припала найбільша економічна криза, а "кравчучка" - візок для перевезення невеликих вантажів - стала синонімом кризи 90-х років.

Кравчук очолював країну 32 місяці. У 1993 році в Україні відбулись найбільші в історії шахтарські страйки. Це призвело до дочасних виборів президента, які відбулись влітку 1994 року.

Кравчука критикували за те, що положення про без’ядерний статус було зафіксоване в Декларації про державний суверенітет України, яку ухвалила Верховна Рада тоді ще УРСР 16 липня 1990 року. У жовтні 1991 року Україна ухвалила Заяву про без’ядерний статус, в якій ішлося, що наявність на території України ядерної зброї колишнього СРСР є тимчасовою.

Кравчук брав активну участь у політичному житті країни. У липні 2020 року президент Зеленський призначив Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу замість другого президента України Леоніда Кучми.

До початку повномасштабної війни Росії проти України Леонід Кравчук спільно з Леонідом Кучмою і Віктором Ющенком звернулися до країн-підписантів Будапештського меморандуму з проханням вжити кроків, аби зупинити країну-агресора, тобто Росію.

Як згадують Леоніда Кравчука

Володимир Зеленський, президент України: Він був не просто політиком. І навіть не просто історичною постаттю. Він був тією людиною, яка вміла знайти мудрі слова і сказати їх так, щоб почули всі українці. Особливо це важливо в складні, кризові моменти. Коли від мудрості однієї людини може залежати майбутнє цілої країни.

Фото: УНІАН Леонід Кравчук та Володимир Зеленський під час урочистого засідання Верховної ради з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет, в Києві, 16 липня 2020 р.

Леонід Макарович проявив саме таку свою мудрість наприкінці 1980 років, коли поставав український рух. Він блискуче пройшов 1991 рік, і це тільки зараз може виглядати, ніби тоді йому було просто. І що б не було потім, Леонід Кравчук завжди залишався з Україною.

Можливо, саме завдяки своїй мудрості він був по-особливому веселим. Завжди цінував життя, кожну його хвилину. Але й завжди знаходив далеко не одну хвилину, щоб допомогти розібратися і щоб дати пораду. І зокрема за це я йому особисто вдячний.

Він дитиною пережив Другу світову війну, пережив окупацію. Леонід Макарович знав, чого коштує свобода. І всім серцем хотів для України миру. Я впевнений, ми це реалізуємо. Досягнемо нашої перемоги й нашого миру.

Петро Порошенко, п'ятий президент: Історія не знає умовного способу. Але і з цього правила є винятки. Свідомий перехід Леоніда Кравчука на державницькі позиції зіграв не останню роль в проголошенні Незалежності. Свою владу він використав для досягнення цієї великої мети. А згодом придумав, як у Біловезькій пущі поховати Радянський Союз. Нема жодного сумніву, що Леонід Макарович пішов з вірою в нашу перемогу. Рівно, як нема сумніву в тому, що ми переможемо і ще більше зміцнимо нашу Україну.

Віталій Кличко, мер Києва: Він говорив, що лідером людину роблять три речі: талант, сильний характер та знання. Все це було притаманне Леоніду Макаровичу, який увійшов в історію нашої суверенної держави як перший її законно обраний лідер.

На його долю випали буремні для нашої країни часи, непрості та історичні рішення, становлення української незалежності. Дякую Вам, Леоніду Макаровичу, за любов до України, за Вашу мудрість і сміливість.

Глава ОП Андрій Єрмак: Сумна новина і велика втрата. Я був особисто знайомий з ним, чим насправді пишаюсь. Леонід Макарович був мудрим патріотом України, справді історичною фігурою у здобутті нашої Незалежності.

Глава МінТОТ Ірина Верещук: Він залишився серед нас як світла та мудра особистість. А ще він був дуже людяний.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль: Саме він у 1991 році підписав Постанову Верховної Ради про проголошення незалежності України. І щодня працював на її становлення та розвиток.

Народна депутатка Юлія Тимошенко: Мабуть, не всі знають, що Леонід Макарович народився ще в Польській Республіці, до якої тоді (1934 рік) входила частина Волині… Народитися в одній країні, жити й працювати зовсім в іншій і зрештою очолити третю – Незалежну Українську Державу. Велика й непроста доля, як і в багатьох людей того покоління. Він став президентом в дуже непрості часи. Було невідомо, куди йти, за що братися і як розбудовувати молоду державу. Цього не вчили в жодних університетах. До його великої честі, він пройшов свій шлях гідно. Багато в чому Україна отримала становлення й визнання саме завдяки його позиції, його політиці, його державній мудрості.

Радник глави Офісу президента Олексій Арестович: Кожен має право на свою оцінку його як історичної та політичної фігури. Для мене він залишиться людиною, з якою я працював рік. І весь цей рік він бився за інтереси України, не шкодуючи себе. У цій боротьбі у ньому завжди було видно першого президента України, який привів нас до Незалежності. Світла пам'ять, Леоніде Макаровичу. Спасибі вам за все.