Мінрегіон роз'яснив процедуру фіксації руйнувань та відновлення інфраструктури в умовах воєнного стану

Процедура фіксації руйнувань
та відновлення інфраструктури

Відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних з пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2022 № 473, організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, у разі їх відсутності – військовими адміністраціями.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

У разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії Російської Федерації, що спричинили ушкодження об'єктів, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об'єктів з метою формування переліків таких об'єктів.

Читайте:

Відновлення зруйнованих міст вимагатиме комплексної реконструкції цілих кварталів

Щодо об'єктів, які за результатами попереднього огляду визначені як зруйновані та значно пошкоджені, уповноважений орган приймає рішення щодо проведення їх обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 квітня 2017 р. 257 (далі – порядок проведення обстеження).

До проведення обстеження залучаються сертифіковані спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію, чи підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.

Відповідно до Порядку проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму військового стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об'єктів можуть бути:

• експерт з обстеження будівель та споруд;
• інженер-проектувальник з кваліфікаційним рівнем "провідний" або "І категорія", який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією "інженерно-будівельне проєктування в частині забезпечення механічного опору та стійкості";
• експерт будівельний з кваліфікаційним рівнем "провідний" або "І категорія", який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією "експертиза проєктної документації щодо забезпечення механічного опору та стійкості";
• інженер-консультант (будівництво) з кваліфікаційним рівнем "ведучий" або "І категорія".

За результатами обстеження пошкоджених об'єктів виробником робіт з обстеження складається звіт відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження, який має містити інформацію про визначену за результатами обстеження категорію пошкоджень об'єкта.

Читайте:

Відновлення житла та інфраструктури: Київська область отримала 400 млн гривень

Об'єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, за рішенням уповноваженого органу можуть бути обстежені комісією, до складу якої входять представники уповноваженого органу, власника – балансоутримувача об'єкта (по можливості), та повинні включати спеціалістів з будівельною освітою. За результатом огляду об'єкта комісією складається акт з обстеження.

Також необхідно зазначити, що змінами до Порядку затвердження проєктів будівництва та проведення їх експертизи, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 470, що проєкти будівництва щодо капітального ремонту об'єктів, незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених внаслідок військових дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторису.

Такий проєкт повинен розроблятися на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257, зруйнованих конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи щодо відновлення експлуатаційної придатності об'єкта.

Читайте:

Президент створив Національну раду з відновлення України

Рішення про обсяг проєктної документації (про можливість розробки проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проєкту та/або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що вказується у завданні на проєктування.

У випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об'єктів у рамках поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначаються на підставі акта обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об'єкта, та можуть бути представлені у формі дефектного акта.

Вартість поточного ремонту має визначатися з обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої відповідно до поточного рівня цін.