Як вирішувати вічну проблему заторів у Києві

Затори у Києві

Згідно з загальносвітовим рейтингом, складеним сервісом TomTom Traffic Index, щороку кожен житель столиці проводить в автомобільних заторах сумарно аж 207 годин - це 8,5 діб підряд. Основною причиною стала любов киян до пересування на власному автотранспорті. 

Проблема в тому, що пропускної здатності міста на кількість автомобілів вже не вистачає. Київ розрахований на максимум 500 000 транспортних засобів, але на дороги виїжджає близько мільйона авто і ця кількість постійно зростає. Крім цього, ситуація складається так, що кияни живуть та відпочивають в одній частині міста, а працюють - в іншій, тож щодня мають їздити через місто з дому на роботу та назад, а це шалене навантаження на трафік. Здавалося б, можна пересісти на міський транспорт, але в порівнянні з європейськими столицями ми маємо недостатню кількість якісного муніципального транспорту. 

Яке рішення?

Інфраструктура під землею

У Мадриді майже половину однієї з основних артерій міста - 30-кілометрового шосе N30 - завели під землю. Це дозволило побудувати сквери та парки там, де раніше був асфальт. У Барселоні зовсім мало парковок на землі, більшість - під нею. Довгі тунелі прорив під історичними кварталами інвестор - проїзд на автомобілі по них платний, а гроші ділять між собою інвестор і місто. Вивільнений від паркування простір нагорі віддають пішоходам та велосипедистам.

А от в Амстердамі місто звільняють від автомобілів, будуючи паркінги на околицях міста. Якщо ви проживаєте у віддаленому районі, варто доїхати лише до такого паркінгу, а з нього - відразу в метро чи на трамвай, та ще й крокуючи зручним переходом. Ціна такого паркування, включаючи безкоштовний або пільговий квиток на проїзд в муніципальному транспорті, обійдеться у 6 разів дешевше, ніж паркування в центрі міста. Втім, для схожих паркінгів потрібне місце. Воно в нас є - такий паркінг обіцяли побудувати на метро "Житомирська" ще декілька років тому. Та й підземні паркінги в центрі міста потребуватимуть великих видатків з бюджету. 

Читайте:

Кличко анонсував капремонт Хрещатику та Майдану

Може, спрацюють заборони?

В Італії центр Риму заборонено відвідувати на своєму автомобілі всім, окрім тих, хто живе в цьому районі. У Лондоні, Римі та Стокгольмі муніципальна влада стягує фіксовану плату з автомобілістів за в'їзд до центральної частини міста. Такі заходи дозволили скоротити кількість машин у центрах мегаполісів на 15-25%. 

Жителі Пекіна не можуть користуватися особистим авто кожен день. Для кожного водія існує окремий день тижня, коли він може користуватися машиною, в залежності від останньої цифри номера. У понеділок, наприклад, можуть їздити тільки ті, чиї номери закінчуються на 1 і 5, у вівторок - на 2 і 6 і так далі. 

Такі норми, як в Італії, в Києві вже введені, але з іншою метою: у нас перекриті лише деякі пішохідні вулиці в центрі, на які можуть в'їхати лише ті автомобілі, власники яких мешкають на цій вулиці та не можуть дістатись будинку інакше. Така система є на Андріївському узвозі: металеві стовпчики можуть опускатись в рівень з асфальтом та звільняти проїзд. Проте створена вона була не для того, щоб звільнити вулицю від заторів, а щоб просто зробити її пішохідною. А от чи запрацює в нас така система, як у Китаї? 

Читайте:

Под Киевом построят два автомобильных моста через Днепр

"Розумні" світлофори, що аналізують трафік та підлаштовуються під нього

Інтелектуальні транспортно-регулювальні системи вже давно працюють у Нью-Йорку, Лондоні та навіть у Варшаві. Там роботою світлофорів керує штучний інтелект на основі аналізу даних від величезної кількості камер спостереження. Штучний інтелект вибирає з бібліотеки програм оптимальний сценарій роботи світлофорів, що відповідає поточній ситуації на кожній ділянці дороги. Щось схоже на цю систему працює і в Києві. 

В Україні кількість машин на дорогах також рахують камери, і в аналітичних центрах навіть знають, які перехрестя та в'їзди до міста перевантажені. У Києві працює 7975 регульованих світлофорів, більше 700 з яких підключено до автоматизованої системи управління дорожнім рухом. Залежно від завантаженості магістралей фахівці центру управління дорожнім рухом можуть включити на одному об'єкті до восьми різних планів координації, які відповідають ранковим, обіднім, вечірнім годинам пік та міжпіковим періодам. Така система називається "Зелена хвиля", і планувалось, що запровадження такого алгоритму раціоналізує автомобільний рух і збільшить пропускну можливість столичних доріг на 20-25%. 

Світлофори - найбільш вдалий вибір для Києва, оскільки встановити світлофори - дешевше та швидше, ніж побудувати підземні тунелі або парковки. Але він поки не працює в повній мірі.

Читайте:

Инсайды и прогнозы от первых лиц строительной отрасли: итоги года и перспективы отрасли в 2022

Ще більше корисних рішень!

Є декілька способів, які допоможуть із комфортом дістатись пункту призначення, не потрапивши у затор. Для цього потрібно планувати поїздку та враховувати:

• дні тижня - вечір п'ятниці, неділі та ранок понеділка стимулюють киян виїхати з міста або навпаки повернутися в нього. Тому виникнення дорожніх заторів на всіх в'їздах і виїздах практично неминуче;
• погодні умови - дощ або сніг, погіршують і без того складну ситуацію, до того ж зростає ймовірність ДТП, особливо на вузьких вуличках;
• місце своєї роботи - подумайте, чи так уже комфортно щодня витрачати години, щоб переїхати з одного берега на інший;
• численні інтерактивні сервіси - деякі додатки для смартфонів відображають непрацюючі світлофори, аварії і дорожні роботи;
• наступ / закінчення дачного сезону - цей час не даремно визнано найважчим для автомобілістів.;
• комбінацію маршрутів - користуватися різними видами транспорту в різних частинах міста;
• в період з 7.00 до 10.00 і з 17.00 до 19.00 на вулицях накопичується максимальна кількість транспорту. Варто трохи почекати, і магістралі стануть вільнішими.

Интересно узнать: в чем преимущества дизельных генераторов?