Що робити з історичними
будівлями столиці
Реновація історичного центру часто є основою стратегій розвитку багатьох міст. Це пов'язано з важливістю збереження автентичності мегаполісів, їхнього унікального архітектурного ансамблю та культурної спадщини.
Яка ситуація зі старими історичними будівлями в Києві, і чи допоможе Генплан вирішити проблему?
Старі історичні будівлі: ситуація в Києві
Зносити чи реконструювати - найпоширеніші відповіді на запитання «що робити з застарілими історичними будівлями?». Знести та звести заново - процес, який фінансово виглядає привабливішим.
З іншого боку, об'єкти культурної спадщини підвищують туристичну привабливість міста і, як наслідок, його капіталізацію. Таким чином, оптимальним рішенням є саме модернізація історичних будівель.
Згідно з офіційними даними, в Києві знаходиться понад 3500 пам'яток історії та культури. Близько третини історичних будівель розташовані в Шевченківському районі столиці. Тільки тут, за інформацією громадської організації «Мапа реновації», понад 200 покинутих будівель, чверть з яких мають історичну цінність.
Відсутність уніфікованого плану відновлення історичних будівель призводить до зникнення об'єктів і знеособлення міста. Так, наприклад, у Києві сьогодні є райони, де практично не залишилося об'єктів історичної спадщини. На їхньому місці утворилися новобудови та хаотичні комерційні будівлі.
Реконструкція історичних об'єктів: хто регулює?
Процес реновації в Києві почався з 90-х років. Однак він проходить без чіткого бачення та спільної мети. Як показує досвід розвинених країн, комплексне рішення майбутнього історичних будівель повинно бути закладено в стратегію розвитку міста.
Так, європейські держави особливо педантичні в питанні збереження історичного вигляду будівель. Тому часто місцева влада фінансує подібні проєкти з бюджету або ж підтримує інвесторів, надаючи податкові пільги. У Чехії, наприклад, виділяють державні дотації на реставраційні роботи.
Крім того, важливою частиною містобудівної політики країн ЄС є тема реновації панельного житла. До слова, у 2020 році Єврокомісія підготувала спеціальний документ «Хвиля реновації для Європи», згідно з яким у найближче десятиліття планується прискорити роботу в цьому напрямку. Сьогодні в країнах ЄС «оновлюють» відповідно до вимог енергоефективності тільки 1% таких об'єктів на рік, що є досить низьким показником, а реновацію пройшло 11% всього фонду будівель.
У Києві майбутнє історичних будівель визначає історико-архітектурний опорний план, який є ключовою частиною нового Генплану. Проєкт містить конкретний перелік історичних об'єктів, їхні буферні зони та в цілому місця, де буде заборонена висотна забудова. Наразі документ знаходиться на розгляді.
Одним із головних рішень у новому Генплані повинна стати заборона зносити історичні об'єкти та хаотично зводити на їхньому місці новобудови.
Крім того, слід провести інвентаризацію подібних об'єктів - під наглядом представників громадськості, визначити їхній стан, розробити план реновації з подальшою реалізацією, зокрема, за рахунок залучення інвестицій.
Чи є рішення?
Місцева влада не поспішає займатися адаптацією історичних будівель під сучасні потреби, зважаючи на обмежені бюджетні кошти. Частина з них не внесені до відповідних державних реєстрів або муніципальних переліків. Тому належним чином за такі об'єкти ніхто не несе відповідальності. Одинично увагу можуть приділити будівлям, які належать до пам'яток архітектури, або тим, які викликали суспільний резонанс.
Важливим кроком на шляху до вирішення проблеми могло б стати створення умов для діалогу на рівні влади, громадськості, девелоперів та інвесторів, об'єднаних однією метою - створити сприятливе міське середовище, яке приносило б як соціально-культурні, так і фінансові блага.
Також доцільно розробити програму залучення інвесторів для відновлення таких об'єктів. Наприклад, за допомогою спрощення отримання дозвільної документації, діджиталізаціі процесів, надання певних пільгових умов.
Історичні будівлі можуть представляти інтерес з боку інвесторів з огляду на ліквідний потенціал такої нерухомості. Так, у майбутньому оновлений проєкт може приносити дохід, починаючи від 30%. Це залежить від локації, площі, поточного стану об'єкта та вірно підібраної концепції.
Але варто пам'ятати, що поріг входу в подібні проєкти досить високий. Також стримуючими факторами можуть бути загальний негатив із боку громадськості, значні капіталовкладення, які будуть потрібні на подальші роботи, і відсутність конкретного бачення в цьому питанні з боку держави.
Збереження історико-культурного потенціалу міста є ключовою складовою створення туристичної цінності та гармонійного середовища для життя. У поточних умовах важливо уявити грамотний та такий, що враховує запити суспільства, план реконструкції історичних будівель, так само як створити сприятливе середовище для залучення інвестицій, щоб його реалізувати.
Цікаво про будівництво: в Україні з'явилась водостічна система Q STALYO PRO - нова форма, нові технічні рішення
Назар Бенч
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.