Нова індустріалізація - волонтерам..?

З виступу Президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Івана Салія на онлайн-марафоні «Стан та перспективи будівельної галузі 2020» 15.06.2020:

Марафон висвітлює злободенну тематику. Ви знаєте, днями обговорювали «Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності» від Мінрегіону для затвердження Кабміном.

В Концепції вказано близько 80 проблем, які потребують розв’язання:

• недостатність,
• застарілість,
• недосконалість,
• відсутність,
• недостатність,
• відсутність,
• відсутність,
• низький рівень,
• низький рівень,
• неврегульованість,
• наявність випадків,
• відсутність персональної відповідальності, – і це тільки на першій сторінці Концепції.

Ви уявляєте, сьогодні Уряд! фіксує уже 80 і багато проблем оминає. Будуть приймати закони… аж до 2024 року. А ми повинні надати рішення вже сьогодні.

У нас криза, карантин і відсутність грошей. Не тільки будівництво без грошей.

Без грошей кожен громадянин, мешканець і держава тупіють, бо немає практики. А в Концепції про гроші та інновації не йдеться. Прошу чітко засвоїти – в Україні частка будівництва у валовому продукті вкрай низька, ганебно низька, її потрібно збільшити втричі і у п’ять разів, а Концепція теж мимо…

Сільське господарство не врятує Україну, бо в 1 тонні кукурудзи – 75 % імпортної складової! 

Вперше столичний Київ за І квартал 2020 року здав лише 80 тисяч кв. м житла і спустився на 6 місце серед регіонів. Причина – Київ увесь в корупції, в ДАБІ і «неДАБІ», всі це знають. Усі роки ДАБІ реформується, а корупція зростає. Проблема не в законах, а в кадрах, в системі управління і контролі.

Чому про Київ – це 25 % обсягів будівництва України, 50-60% інвестицій. Чомусь у Концепції не наголошується, що у нас є десятки тисяч ошуканих вкладників рукотворної «Еліти-центр», будинків Войцехівського, «Укрбуду», – і тут потрібні дії сьогодні, публічні, щоби «умови та обмеження», всілякі погодження були як обов’язок влади, і видавались за бюджетні кошти, а не корупційно. В. Кличко каже – не я, Президент теж каже – не я – це Кличко. Мінрегіон взагалі позиції своєї не оприлюднює, плечі не підставляє. Але тут розграб інвесторів і забудовників розпочинається ще на етапі землевідводів та містобудівних умов та обмежень, до ДАБІ ще довго. А ще будівництво житлових будинків «Аркади» чиновники зупинили.

«Київміськбуд» інформує, що чотири будинки «Укрбуду» готові, але 16 відмов щодо дозвільних документів. Президент Будівельної палати України, Герой України Шилюк Петро Степанович відверто наголосив: 11 доларів США з квадратного метра житла, щоби отримати «папірці». Ніякий закон тут не допоможе!

Все не складно для тих, хто зараз ДАБІ реформує: прем’єр або міністр раз на тиждень розглядають: подано заявки – не подано, чому не розглянуто… Не робіть з нас і з себе дурнів, не закон, не постанова Кабміну про ДАБІ припинять хабарі. Ви, як В. Зеленський, самі перестаньте брати, спонукати, приберіть «смотрящих» – і хабарі припиняться.

Навіщо три структури ДАБІ та за законопроектом № 2698 – нових структур ще штук 4-5. Ви, заради Бога, можете ж накласти одну структуру на іншу, і не робити дурниці. Бо вийде як в енергетиці: об’єднали-роз’єднали Міненергетики з Мінекології, й тепер там чотири Міністерства – одні ліквідовуються, інші створюються, і так уже другий рік… Щось подібне уже розпочинається з реформуванням ДАБІ та обмеженням повноважень Мінрегіону за проектом закону № 2698.

Повинен наголосити: я аплодую «Великому будівництву». Але «Велике будівництво» повинне мати великі, потужні загальнонаціональні об’єкти. Будь-які школа, дитячий садок – це добре, але вони в регіонах, в містах малопомітні.

Потрібні великі об’єкти. Правильно Президент В. Зеленський визначив – міст у Запоріжжі. Але метро в Києві на Троєщину, кільцева Києва з мостами – ще більш нагальні загальнодержавні столичні об’єкти, які абсолютно поза увагою держави, на відкуп покинули на бюджет Києва, але столицю розбудовують Президент і Уряд, а мер у них за виконроба.

За результатами нашої дискусії програму «Велике будівництво» Мінрегіон повинен наповнити великими об’єктами.

У нас вже на виході Законопроект № 2698 «Про надання будівельної продукції на ринку». По цьому закону вся відповідальність за якість будівельних матеріалів, за стандартизацію, за утримання майбутніх новостворених структур покладається на вітчизняного виробника. Навіщо тоді ми платимо податки в державний бюджет? Ніхто не сказав, що якщо «ринковий нагляд» фінансується саморегулівними організаціями або приватними підприємствами, то це буде менш корупційно. Ми ж хочемо як у Європі, але чесно повинні сказати, що ми ще не європейці. І я наголошую, що не треба так сподіватись на закон.

Наголошую, в Концепції 80 недоліків зазначено, а в законопроекті № 2698 –  20 разів посилання до майбутніх рішень Кабміну. Але в Концепції немає жодного слова про законопроект № 2698, який для нас надважливий, і ми його 5 років будемо у себе опановувати.

Дуже важливо спуститись якось до реалії, української практики та діловитості, повернутись до кластерного підходу. Кластерний підхід – це ініціатор: міністерство, міськвиконком, бізнес… Але хотів би запитати, а які об’єкти інвестиційні ініціювало Міністерство, виступило ініціатором кластера?

Проблема в тому, що у нас, якщо з’являються інвестиції, кошти, то в регіонах готових проектів немає. От на дорогу, тротуар – оце розуміємо.

Всі шукають гроші на медицину і уже згадали про культуру, але то все видатки. Всі хочуть бути чуйними та добрими. А гроші потрібно заробляти. Заробляє звичайно реальна економіка – галузь будівельних матеріалів.

Я сподіваюсь, що оновлене Міністерство наше проявить таку ініціативу та ми разом досягнемо успіху.

Україні потрібен будівельний бум!