Будівельна галузь: засилля фальсифікату і неякісного продукту. Що робити?

Як боротися з неякісною продукцією
на будівельному ринку

В лютому 2020 року Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування рекомендував парламенту схвалити за основу законопроект про імплементацію 305-го регламенту, який є однією з умов Угоди про асоціацію з ЄС. Україна йшла до цього кроку з 2015 року — відтоді, коли було ухвалено рішення про скасування обов’язкової сертифікації будівельної продукції. З 1 січня 2018 року сертифікацію скасували, але імплементувати положення Регламенту ЄС 305/2011 до того часу не встигли, що призвело до появи великої кількості неякісної продукції на ринку, адже фактично ринок  перестав контролюватись і не контролюється досі.

Що змінилося

З’ясувалося, що за останні півтора-два роки позитивних зрушень за цей час майже не відбулося.

Після скасування сертифікації, як зазначає народний депутат Іван Юнаков, тільки замовник міг вимагати сертифікати якості, але з огляду на те, що йому було невигідне разом із зростанням якості зростання ціни, то ясна річ, це питання не піднімалось. «Поки немає технічного регламенту — немає і якості продукції», — говорить Юнаков.

«В останні роки дійсно відчувається певний хаос — виробники фальсифікату та неякісних будматеріалів окупували ринки та дрібні будівельні магазини. В гонитві за споживачем несумлінні виробники свідомо зменшують якісні характеристики продукції, аби одержати меншу собівартість та відповідно нижчу ціну. З такими товарами дуже важко конкурувати сумлінним виробникам, — коментує Тетяна Мухоїд, керівник направлення «Будівельні матеріали» мережі «Епіцентр».

«Два роки тому, у 2018 році рівень фальсифікату на українському ринку будівельних виробів я оцінювала орієнтовно в 10%. Загалом, частка фальсифікату в світі оцінюється в середньому 5–7% на ринку, — коментує заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. — За час, що минув, ситуація не змінилася на краще. Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів».

Відсутність ринкового нагляду

За наявності працюючого ринкового нагляду, ситуація з якістю будівельних матеріалів могла б суттєво покращитися, але наразі в Україні такий контроль відсутній. «Попри те, що постановою КМУ ще у 2016 році було врегульовано правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ, як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується, — пояснює Олена Шуляк. — Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на «обілечуванні» забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, як ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держбудархінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки щодо контролю лише за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях — віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується. А з урахуванням темпів росту будівництва в Україні — обсяги неякісної та інколи небезпечної продукції теоретично лише збільшуються».

Вразливі сегменти

Традиційно серед найуразливіших сегментів — ті будматеріали, які можуть виготовлятися, як то кажуть, «з коліна» — сухі будівельні суміші. До них доєдналися профіль для гіпсокартону, пінопласт, склосітка, штукатурні профілі та кутники, кабелі, вікна, різноманітні металеві конструкції, двері та інші групи товарів. Як зазначила Тетяна Мухоїд, почастішали випадки, коли неякісні матеріали завозять імпортери, позначаючи їх при цьому високими якісними показниками.

«Експерти та галузеві об’єднання зазначають високі ризики щодо фальсифікату серед цементу, будівельних сумішей, кабельної продукції тощо. В цих групах товарів, через значні обсяги та стабільний попит на вироби, традиційно-високий рівень продукції, якість чи походження якої не завжди може бути підтверджена на відповідність стандартам. Рівень фальсифікату може перевищувати й 15-20%, — конкретизує Олена Шуляк. — Актуальною є проблема фальсифікування в сфері енергозберігаючих та енергоефективних виробів, зокрема — віконних та дверних блоків. Через відсутність обов’язкової сертифікації, як стверджують виробники та експерти ринку, часто зустрічається ситуація, коли під виглядом енергоефективних виробів пропонуються товари зі стандартними показниками щодо енерговитратності. І досить часто, такі вироби недобросовісні реалізатори подають на компенсацію до програм щодо енергоефективності – «Теплі кредити» та подібні. Чіткі цифри щодо такого типу невідповідної продукції відсутні, але часто їх обсяг оцінюється в розмірі до 30%».

Реальна загроза

Від ситуації, що склалася, страждають як споживачі, так і бізнес. «Судячи з того, що виробники будівельних матеріалів об’єднуються в Асоціації, щоб боротися з неякісними будівельними матеріалами, то їх цей сірий бізнес вже достатньо втомив», — говорить Юнаков.

До того ж, треба зважати, що в перспективі неякісні матеріали можуть становити серйозну небезпеку, адже вони використовуються не лише для оздоблювальних робіт в приватних помешканнях, але й на глобальному рівні при будівництві нових об’єктів.

«Наявність на ринку продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, діючим стандартам якості створює фундаментальні порушення прав споживачів. А ризики використання фальсифікованого цементу залежать від масштабу будівництва та можуть вимірюватися від прикрості щодо втрати грошей та часу на малому будівельному об’єкті до прямої загрози життю людини при будівництві житлового будинку», — йдеться у звіті Асоціації «Укрцемент» «Захист споживчого ринку цементу від фальсифікованої продукції».

Сам на сам

Всі ці роки, відколи була скасована обов’язкова сертифікація, учасники будівельного процесу застосовували власні методи боротьбі з неякісної продукцією. Пересічний споживач більш виважено робить свій вибір, перевіряючи маркування, репутацію виробника, тощо.

Девелопери і забудовники самостійно контролюють якість матеріалів, які використовуються при будівництві.

Виробники об’єднуються в Асоціації, щоб разом боротися проти фальсифікатів і ініціюють перевірки.

«В умовах відсутності реально працюючого державного ринкового нагляду на ринку цементу Асоціація використовує власні інструменти захисту ринку від фальсифікату, а саме поточний моніторинг, інформування споживачів та адвокацію, в т.ч. системну роботу з державними органами та торговельними мережами щодо дотримання вимог нормативних документів при розміщенні продукції на ринку, зокрема вимог з маркування продукції (Меморандум про гарантію якості цементу в торговельних мережах України, Cement ID, Google Ads «Обережно фальсифікат» та ін.), — йдеться у звіті Асоціації «Укрцемент».

До прикладу, протягом 2019 року продовжувалось наповнення бази Cement ID — актуальної системи ідентифікації продукції за виглядом мішка, створеної Асоціацією «Укрцемент» для підтримки потреби споживача в якісному продукті та його свідомого вибору якісного заводського цементу.

Вирішення проблеми

Вирішення проблеми потребує комплексного підходу.

«Нагадаю, що державним органом ринкового нагляду за будівельними виробами  законодавством визначено ДАБІ, діяльність якої в цій сфері аж ніяк я не можу визнати ефективною. Секторальні плани державного ринкового нагляду є суто формальними й не покривають навіть незначну частину ринку товарів, — пояснює Шуляк. — Якщо проаналізувати статистику перевірок ДАБІ за 2019 рік, то можна помітити, що з майже 3,5 тисяч планових та майже 400 позапланових, інспекцією наведені данні виключно щодо «хлібного» для корупціонерів з ДАБІ напрямку діяльності — контролю за дозволами на будівництво та ліцензіями. Саме через таку неефективну діяльність, зараз в рамках загальної реформи ДАБІ обговорюється можливість передачі функцій ринкового нагляду до Дежпродспоживслужби. Можливо саме цей крок потенційно зможе виправити ситуацію».

Позитивний вплив на ринок буде мати й імплементація положень європейських правил ринкового нагляду в Україні, зокрема 305 Регламенту ЄС.

Цим документом встановлюються чіткі правила щодо:

— проведення оцінки характеристик якості будівельної продукції;
— постачання на ринок виробів, вимоги до яких не урегульовані гармонізованими стандартами;
— порядку декларування основних характеристик тощо.

«Як заступник Голови профільного комітету Верховної Ради та один із співавторів, я ініціювала розгляд профільним підкомітетом з технічного регулювання проекту закону щодо обігу будівельних виробів на ринку. За результатами підкомітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме вже комітет. Маю переконання, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів, буде точкою неповернення й як промисловість, так і будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила», — коментує Олена Шуляк.

Ще один важливий крок, який має бути запроваджений паралельно, або й навіть передувати створенню державних органів контролю — оновлення нормативної бази, зазначають виробники. «Майже третина чинних будівельних норм була затверджена більше ніж 40 років тому. Наразі біля 75% норм є застарілими та потребують негайного оновлення та приведення у відповідність до Регламенту ЄС 305/2011. Також актуальна розробка нових ДСТУ та ДБН. За минулий рік було оновлено 19 будівельних норм, на 2020 році в плані ще 18 з 164. Такі темпи є незадовільними — на оновлення нормативної бази знадобиться більше 10 років, — коментує Сергій Пилипенко, генеральний директор ПБГ «Ковальська». — Ми виступаємо за прискорення темпів оновлення ДБН та ДСТУ, приведення їх до міжнародних стандартів, а лише потім є сенс створювати додаткові контролюючі органи».

Автори: Ірина Настич, Оксана Гришина