5 революційних документів Департаменту комунальної власності КМДА

В Кииїраді презентували 5 найважливіших документів, які суттєво покращать та спростять процес управління майном столиці

П’ять найважливіших документів, які розробили фахівці профільного департаменту, і які суттєво покращать та спростять процес управління майном столиці, презентував Київському міському голові Віталію Кличку, першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику та депутатам Київради розповів директор Андрій Гудзь.

 Розблокувати приватизацію  

У січні 2018 року прийнято закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», яким встановлено новий підхід до класифікації та продажу об’єктів комунальної власності. 

Нормами закону встановлено, що об’єкти малої приватизації продаватися виключно на електронних аукціонах. Для їх продажу утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється Положенням, що затверджується органом місцевого самоврядування. 

Саме ця комісія має розробляти умови продажу об’єктів малої приватизації та визначити стартову ціну. 

А так, як такого документу не було, то вся мала приватизація в Україні виявилася заблокованою. Київ не виняток. Лише на початку осені в окремих регіонах розпочали приватизовувати комунальне майно. 

У Департаменті ще у червні розробив проект рішення Київради «Про питання приватизації комунального майна територіально громади міста Києва, що належать до об’єктів малої приватизації». 

Проект рішення Київради депутати ухвалили у першому читанні. Він дозволить відновити приватизацію об’єктів, врегулювати питання створення та діяльності аукціонної комісії. 

 До речі, порівнюючи зі Львовом, де аукціонна комісія утворюється з представників виконавчого органу і лише одного представника профільної комісії міської ради, у столиці її формування більш демократичне – 5 на 5.  Порівну із чиновників та депутатів Київради. Перелік об’єктів, які можна приватизувати, затверджує Київрада. 

-Якщо цей документ приймуть в цілому на найближчій сесії Київради, то «малу» приватизацію у столиці буде розблоковано, і бюджет отримає суттєві кошти. Які, до речі, повністю надходять на спеціального фонду і формують бюджет розвитку міста, ремонт шкіл, дитсадків, тощо, - пояснив Андрій Гудзь. 

До слова, до вступу у дію закону України про «малу приватизацію» у столиці на аукціонах в електронній формі продали 10 об’єктів нерухомості від продажу яких надійшло 128 млн.грн. 

Майно має працювати 

Рішення Київради «Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» Департамент розробив у 2016 році. Два роки цей документ на розгляді Постійної комісії Київради з питань власності. 

Наразі депутати Київради прийняли документ у першому читанні. 

Він делегує частину повноважень із укладання договорів про оренду Комісії з питань власності, а також виконавчим органам - Департаменту комунальної власності і районним адміністраціям. 

Запропонована схема за якою Київрада, як законотворчий орган міста, розглядає питання передачі в оренду цілісних майнових комплексів. Приміщення понад 100 кв. м. погоджує Комісія з питань власності. А об’єкти до 100 кв.м. можуть передавати в оренду райдержадміністрації чи ДКВ. При  цьому кожен депутат має право взяти на доопрацювання будь-яке питання, яке виноситься на  комісію з власності. Тобто контроль достатній та дієвий. 

Процедура, на думку Андрія Гудзя дещо зарегульована, але навіть завдяки такому делегуванню повноважень, передача приміщень в оренду піде в рази швидше. 

-Ми маємо конкурувати з бізнесом. А як це робити, коли деякі рішення щодо оренди проходять Комісію і Київраду більше 2 років?, - ставить риторичне питання директор департаменту. 

Крім того, левова частка об’єктів, які сьогодні здають в оренду, це малі приміщення на перших поверхах будівель та підвали. Знайти для цього майна відповідального орендаря – це значить зняти чимало питань із елементарним утриманням цих приміщень в санітарному стані. 

Тягар з плечей, або списання 

Департамент розробив, а Київрада 27 вересня 2018 року підтримала «Про затвердження Порядку списання об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва». Цей документ важливий насамперед для тих підприємств чи організацій, які мають застарілий транспорт. 

Раніше майно комунальних підприємств списували через окремі рішення Київради. Бували випадки, коли депутатам доводилося розглядати рішення про списання спортивної форми ДЮСШ чи мобільних телефонів 1999 року випуску… 

-У нас є випадки, коли підприємства мали на балансі авто 1950-х років. Найпоказовішим є  КП  «Київмедспецтранс». Відповідно до старого положення було списано, як металобрухт 117 старих, іржавих швидких допомог. Але зайняв цей процес понад три роки. Завдяки новому документу це можна зробити за 30 днів, - навів приклад Андрій Гудзь. 

Розроблений механізм уніфікує і спрощує роботу комунальних підприємств з майном. У документі, зокрема передбачено, що обладнання, яке коштує менше 10 заробітних плат може списувати керівник підприємства. Це максимально зручно - делегування повноважень і суттєва економія часу. 

З рук в руки, або кому належить майно 

У другому читанні Київрада прийняла рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 844/7080 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об’єктів соціальної інфраструктури». У цьому документі прописано, як місто забирає до комунальної власності різні об’єкти із збереженням профілю. У загальнонаціональному законодавстві у цій сфері є певна прогалина, тож раніше Київрада розробляла окреме рішення для кожної тепломережі чи будівлі, що переходили на баланс міста. 

Серед найбільш знакових об’єктів, які передали до комунальної власності є велотрек.  Спочатку держава передала його в управління місту, а потім завершили процес прийому на баланс. 

Зараз через таку процедуру проходить будівля дитячого садочка на вулиці Березняківській, яке раніше належало Генеральній прокуратурі. 

Цим документом передбачено, як приймати на баланс «нічийні» приміщення чи мережі, які не мають власників (або їх неможливо знайти). 

Загальна, на даний час, процедура така: об’єкт «виявляють», реєструють та публікують про це в засобах інформації Київської міської ради. І тільки через рік є можливість, за рішенням суду, прийняти це майно до комунальної власності.

-Нова процедура дозволяє комунальним підприємствам районів брати приміщення чи мережі тимчасово собі на баланс і доводити їх до ладу. Якщо через рік власник знаходиться, то він буде зобов’язаний відшкодувати витрачені на утримання кошти, якщо ж ні, то «знайдене» майно (за відповідним рішенням суду або Київради) переходить у комунальну власність, - зауважив Андрій Анатолійович. 

Крім того у положенні також унормовано передачу майна на баланс підприємств. Закладено принцип, що усе придбане за бюджетні кошти, апріорі стає комунальним. 

Раніше ж  купували, то його окремим розпорядженням треба було приймати на баланс. Зараз це відбувається автоматично. Насамперед це важливо для медичного обладнання, чи, приміром, оснащення, яке придбали в рамках реалізації проектів Громадського бюджету міста. 

Усі дані про майно на одному сайті 

У 2015 році Київрада затвердила комплексну цільову програму «Електронна столиця» на 2015-2018 роки. Однією із її складових має стати створення інформаційно-аналітичної системи «Управління майновим комплексом територіальної громади міста Києва». 

Для впровадження цієї системи у 2017 році Департамент комунальної власності через торги замовив розробку програмного Модулю «Облік та відображення об’єктів нерухомого майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності». Завдяки цьому функціоналу облік та управління у сфері комунальної власності, передача об’єктів в оренду чи приватизація будівель будуть доступні в одній системі онлайн. Тож ті, хто бажає орендувати якесь приміщення чи приватизувати, або просто перевірити, хто користується майном за тією чи іншою адресою, зможуть це зробити завдяки Модулю. 

Зараз здійснюється дослідна експлуатація цієї інформаційної системи. 

 Інформація про інвентаризацію того чи іншого об’єкта теж буде одразу ж потрапляти у систему. Таким чином контроль і управління майном столиці відбуватиметься в автоматичному режимі. 

-У рамках нової Міської цільової програми управління об’єктами комунальної власності міста Києва на 2019-2021 роки передбачено внести дані про комунальне майно міста та оцифрувати дані БТІ про всі об’єкти столиці. Такого ще не зробило жодне місто України , - зазначив Андрій Гудзь. 

Читайте також: В Україні збудують енергосховище

Департамент комунальної власності насамперед оцифрував дані про понад 86 будинків, що перебувають на контролі  Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. 

Кожна пам’ятка архітектури має свій номер і вичерпну інформацію із фотографіями, про те в якому стані і хто балансоутримувач. Це допоможе контролювати стан пам’яток. 

Загалом у системі треба буде зареєструвати понад 10 тисяч об’єктів  із них зареєстровано понад 3 тисячі.


Джерело: "Вечірній Київ"