Захист критичної інфраструктури, будівництво водогону та підтримка логістики: результати та плани Агентства відновлення

Підсумки роботи Агентства відновлення: новий водогін, критична інфраструктура та підтримка прифронтових шляхів 

Фізичний захист критичної інфраструктури, відновлення та утримання логістики прифронтових регіонів, а також будівництво Миколаївського водогону та систем очищення води – ключові напрями діяльності Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у цьому році.

Реалізацію цих завдань забезпечує команда Агентства під керівництвом Сергія Сухомлина. Координацію роботи здійснює Віцепрем’єр-Міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Одним із головних досягнень року стала реалізація масштабного інфраструктурного проєкту державного значення - будівництва Миколаївського водогону. Спільно з Міністерством Агентство відновлення реалізувало цей проєкт за півроку. Це дозволило вперше з 2022 року відновити централізоване водопостачання Миколаєва. Найближчим часом планується завершення будівництва очисних споруд, що забезпечить місто не лише прісною, а й питною водою.

Важливим напрямом роботи залишається забезпечення воєнної логістики шляхом підтримки та відновлення важливих автомобільних шляхів, передусім у прифронтових регіонах. Це критично важливо також для підтримки руху пасажирського та вантажного транспорту, можливості евакуації населення з територій активних бойових дій та підтримки життєдіяльності прифронтових громад. 

Читайте:

Цифровізація будівництва та містобудування: Мінрозвитку оприлюднило підсумки і плани

Упродовж року, окрім реалізації ключових завдань, Агентство відновлення працювало над посиленням власної інституційної спроможності. Зокрема, було створено Централізовану закупівельну організацію та реформовано Управління стратегічних проєктів, впроваджуються сучасні цифрові інструменти й ефективні антикорупційні механізми. Це дозволило зробити управління проєктами відбудови більш прозорим, підзвітним та ефективним.

За підсумками 2025 року Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України вдалося зекономити понад 13 млрд грн бюджетних коштів завдяки професійному підходу до планування й реалізації інфраструктурних проєктів. Результат забезпечили глибокий аналіз технічних рішень, посилення інженерної та кошторисної експертизи, а також фаховий перегляд проєктної документації. У багатьох випадках було виявлено застарілі підходи або завищені розрахунки, які після коригування дозволили суттєво зменшити вартість проєктів без втрати якості, функціональності чи безпекових параметрів.

«Агентство відновлення спільно з Мінрозвитку реалізує проєкти, спрямовані на повернення повноцінного життя в громади, там де це дозволяє безпекова ситуація. Наша мета - не просто відновити окремі об’єкти, а створити комплексні, якісні та стійкі рішення, які відповідають реальним потребам людей. Паралельно ми вдосконалюємо внутрішні процеси, щоб забезпечити довіру міжнародних партнерів та щоб процес відновлення був максимально результативним», - зазначив Сергій Сухомлин. 

Будівництво Миколаївського водогону 

Будівництво Миколаївського водогону стало одним із найбільших інфраструктурних проєктів державного значення. Його реалізували у безпрецедентно короткі строки - будівництво тривало півроку.  

Попередній водогін, який забезпечував Миколаїв питною водою з Дніпра, було зруйновано росією у квітні 2022 року. Після цього майже півмільйона мешканців міста отримували воду через пункти роздачі та мобільні водовози.

У 2024 році з державного бюджету було спрямовано кошти на будівництво нового водогону з річки Південний Буг. Завдяки експертизі, проведеній Агентством відновлення, вартість проєкту вдалося зменшити на 25% – з 8,7 до 6,3 млрд грн. Частину зекономлених коштів спрямували на розширення та вдосконалення системи очищення води.

Зараз водогін працює безперебійно та постачає місту до 120 тис. м3 води для населення та 50 тис. м3 - для зрошення. 

Інфраструктура облаштована з урахуванням можливих російських обстрілів: кабелі прокладені під землею, насосні станції частково заглиблені, облаштовані укриття для персоналу, передбачені резервні лінії електроживлення та автономні генератори. 

Наразі триває наступний етап проєкту - будівництво повноцінної системи очистки води. 

У Миколаєві будується нова станція попередньої очистки води. Комплекс включає станцію дозування реагентів, дискову фільтрацію, резервуари очищеної води та електротехнічну інфраструктуру. Завершення основних робіт планується до кінця року, готовність становить 88%. Будівництво триває за рахунок частини зекономлених під час побудови водогону коштів.

У Новій Одесі триває будівництво станції повного біологічного та механічного очищення стічних вод потужністю 200 м3/добу. Вона працюватиме за сучасною технологією MakBoxPro-200 та забезпечить екологічно безпечне очищення, зменшить навантаження на Південний Буг і захистить ґрунти та підземні води. Готовність робіт за проєктом становить 100%. 

Основні будівельні роботи на очисних спорудах планують завершити до кінця 2025 року. Запуск першої черги очищення води заплановано на січень 2026 року, а повноцінне введення системи в експлуатацію - навесні 2026 року. Після цього Миколаїв отримає не лише стабільну подачу прісної, а й питної води, що відповідатиме основним санітарним нормам. 

Зекономлені під час будівництва Миколаївського водогону кошти дали змогу спрямувати фінансування не лише на зведення очисних споруд, а й на покращення водопостачання в інших регіонах України. Агентством відновлення розроблено техніко-економічні обґрунтування проєктів водозабезпечення громад у чотирьох областях - Вінницькій, Полтавській, Одеській та Дніпропетровській. Реалізація нових і модернізованих водогонів дозволить забезпечити якісною питною водою понад 180 тисяч людей у 127 населених пунктах. 

Фізичний захист критичної інфраструктури

У 2025 році було створено Координаційний штаб із захисту енергетики, який працює за координації Мінрозвитку та Державного агентства відновлення. Штаб функціонує як єдиний центр управління та координації дій органів державної влади й операторів інфраструктури у сферах енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.

Такий формат дозволив систематизувати щоденну роботу із захисту об’єктів, посилити координацію між усіма сторонами та забезпечити оперативне ухвалення управлінських рішень у кризових ситуаціях.

Станом на сьогодні завершується зведення захисту на 22 великих енергообʼєктах (46 елементів), що були доручені Агентству відновлення. Під час реалізації проєктів було оптимізовано обсяги робіт, виключено зайві елементи благоустрою, які не впливають на функціонування об’єктів, а також переглянуто договори для зниження їх вартості.

Також триває будівництво ІІ черги. Агентством відновлення розроблено 16 типових рішень для зведення захисних споруд. За ними триває зведення захисту на 121 об’єкті (133 елементи) критичної інфраструктури меншої потужності у 10 прифронтових областях. 

Читайте:

Мінрозвитку поділилось підсумками і планами у сфері енергоефективності

За два місяці роботи штабу зафіксовано понад 76 ворожих ударів по об’єктах, де тривають будівельні роботи. Внаслідок атак є втрати техніки, однак це не зупинило виконання запланованих завдань. Попри постійні загрози, роботи на об’єктах не припиняються. Процеси організовані гнучко, щоб використовувати кожну безпечну можливість для виконання завдань - удень і вночі.

Захист критичної інфраструктури будується з урахуванням воєнних ризиків. Ворог змінює тактику, особливо взимку, але держава оперативно реагує на загрози, щоб регіони не залишалися без базових послуг і люди не були ізольовані.

Для підвищення прозорості та ефективності закупівель Агентство відновлення запустило аналітичний дашборд моніторингу цін на будівельні матеріали, що використовуються для фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури. Система дозволяє аналізувати ціни та обсяги закупівель, відстежувати динаміку за регіонами і матеріалами, а також формувати прогнози з урахуванням ринкових коливань і умов воєнного часу. Дані оновлюються щотижня та публікуються на сайті Агентства, а також у регулярних аналітичних дайджестах.

Окремим напрямом роботи є розподілення генерації. Агенством розроблено концепцію для п’яти міст - Харкова, Сум, Шостки, Охтирки та Лозової, яка передбачає резервні та когенераційні можливості забезпечення життєдіяльності міст у разі обстрілів росією об’єктів критичної інфраструктури.

У 2026 році заплановано масштабування розбудови фізичного захисту критичної інфраструктури: планується завершення будівництва об’єктів ІІ черги та визначення наступної черги. Пріоритетність  зведення фізичного захисту визначається спільно з ОВА та Міненерго  і затверджується Міністерством Оборони України. 

Підтримка логістики прифронтових регіонів

Утримання та відновлення важливих логістичних сполучень прифронтових регіонах є одним із ключових пріоритетів роботи Агентства відновлення. Саме ці транспортні сполучення забезпечують військову логістику, можливість для евакуації цивільного населення, якщо така потреба виникає, гуманітарні перевезення, а також стабільне сполучення із прифронтовими громадами.

Логістична інфраструктура у прифронтових областях зазнає постійних пошкоджень через щоденні російські обстріли і швидко зношується через інтенсивне використання важкою технікою. За даними Швидкої оцінки збитків та потреб на відновлення (RDNA4), загальна сума прямих збитків транспортній інфраструктурі України становить 36,5 млрд доларів США.

У 2025 році близько 70 % коштів державного бюджету, передбачених на експлуатаційне утримання логістичних сполучень, було спрямовано на прифронтові регіони. Додатково забезпечено 5,4 млрд грн фінансування на виконання відповідних заходів. Агентством проведено ремонтні роботи на 5,4 тис. км автомобільних шляхів державного значення та 2 тис. км автошляхів місцевого значення у прифронтових регіонах з метою забезпечення, зокрема, потреб воєнної логістики. Також відновлено 76 мостів у прифронтових регіонах.

Роботи з утримання сполучень тривають щоденно, часто в зоні досяжності FPV-дронів та під постійною загрозою обстрілів. Фахівці працюють у складних і небезпечних умовах, інколи - під захистом антидронових сіток. Мережа антидронових сіток розбудовується: до кінця року планується спільно з ОВА накрити кілька ключових відрізків, з початку року роботи триватимуть на наступних ділянках. Від початку повномасштабного вторгнення під час виконання робіт на об’єктах Агентства загинуло 9 працівників, 14 отримали поранення, пошкоджено понад 95 одиниць спеціальної техніки. 

Попри це, логістична інфраструктура підтримується у стані, що дозволяє забезпечувати безперервний рух транспорту та виконання критично важливих завдань. 

Автомобільні пункти пропуску

У 2025 році Мінрозвитку та Агентство відновлення за підтримки міжнародних партнерів продовжило розвиток прикордонної інфраструктури. Серед основних результатів: 

• відкрито пасажирський пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» з Угорщиною;
• завершено ремонти 10 пунктів пропуску, *з використанням модульних інфраструктурних рішень* більшість – на кордоні з Молдовою;
• відкрито рух великих автобусів на пункті «Дяківці» з Румунією на туристичний сезон;
• підписано Угоду зі Словаччиною для розширення можливостей роботи пунктів пропуску «Ужгород» та «Малий Березний».

У наступному році планується завершення реконструкції низки пунктів пропуску: «Лужанка – Берегшурань», «Ужгород – Вишнє-Нємецьке», «Могилів-Подільський – Отач», «Рені – Джюрджюлешть», «Порубне – Сірет». Також йдеться про капітальний ремонт пунктів: «Чоп – Захонь», «Малий Березний – Убля», «Солотвино – Сігету Мармацієй».

Серед важливих проєктів – запуск пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй». 

Також йдеться про облаштування сервісних зон перед пунктами «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець», «Рені».

Агентство запровадило використання модульних інфраструктурних рішень замість традиційного капітального будівництва. Якщо вартість одного капітального об’єкта становила близько 100 млн грн, то модульні конструкції коштують орієнтовно 20 млн грн за об’єкт. Вони забезпечують повний функціонал - дорожнє покриття, навіси, службові приміщення, санітарну інфраструктуру, інженерні мережі, системи автономного живлення та водопостачання, безбар’єрний доступ.

 Як роботи замінюють будівельників