Зруйновано щонайменше 60 млн м2 житла
У парламенті озвучили головні цифри, які відображають поточний стан житлової сфери в Україні. В результаті російського вторгнення зруйновано 60 млн кв. м. житла, на його відбудову потрібно щонайменше $86 млрд, щонайменше 4,6 млн громадян мають статус внутрішньо переміщених осіб, більше ніж 600 тис. людей стоять у квартирних чергах, щонайменше €1 млрд Україна зобовʼязана виділити з бюджету на програму єВідновлення і житло для захисників до 2027 року. І ці цифри – далеко не вичерпні.
На цьому під час обговорення «Забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб в Україні. Поточний стан та можливі шляхи для покращення ситуації», організованого міжнародним фондом «Відродження» та Черкаським правозахисним центром, наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, повномасштабне вторгнення, лише оголило всю ту проблематику, яка на сьогодні є в Україні в сфері житлової політики. Зокрема, згідно з останніми оцінками Світового банку, щоб відновити зруйноване або пошкоджене житло, Україні знадобиться щонайменше $86 млрд. Крім цього, якщо виходити з кількості інформаційних повідомлень про пошкоджене або зруйноване житло, які громадяни подають через Дію, а зараз подано вже 850 тис. таких повідомлень, виходить невтішна цифра – більше ніж 60 млн кв.м. пошкодженого або зруйнованого житла.
«Нагадаю, що Україна до повномасштабного вторгнення вводила в експлуатацію в середньому 9-10 млн кв.м. житла на рік. Тобто нам росія за три роки повномасштабного вторгнення зруйнувала те, що ми будували щонайменше 6 років. І ми розуміємо, що цифри, про які люди самі повідомляють державу, не є остаточними – в багатьох ВПО, чиї домівки залишилися на тимчасово окупованих територіях, не завжди є доступ до свого житла і розуміння, в якому воно стані. Тому ці цифри – ще далеко не остаточні», – зауважила Шуляк.
Іншою, не менш важливою цифрою, є і кількість внутрішньо переміщених осіб, тобто людей, які позбавлені можливості жити у своєму житлі. Станом на зараз, це вже більше ніж 4,6 млн осіб. Крім цього, додала Шуляк, понад 600 тис. осіб стоять на квартирному обліку, в так званих квартирних чергах. Отже, ці цифри наочно демонструють потребу в житлі, яке необхідно для вирішення їхнього житлового питання.
Перший крок, зазначила Олена Шуляк, для цього вже зроблено – в Україні з 2023 року реалізується програма компенсацій єВідновлення, за якою вже понад 110 тис. українських родин вже отримали виплати за пошкоджене або зруйноване житло.
Другим має стати ухвалення законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики», що має на меті створення умов, за яких всім цим громадянам стане простіше вирішити своє житлове питання. У програмі Ukraine Facility, за якою Україна отримує 50 млрд євро від ЄС до 2027 року, зазначено чіткий дедлайн його ухвалення – 4 квартал 2025 року, вказала Шуляк. Але законопроєкт, зареєстрований ще у січні цього року, рухається дуже повільно – до сесійної зали, попри чіткі дедлайни, законопроект не потрапляє.
«Є низка причин, частина з них політичні. Не всі опозиційні сили хочуть брати участь у такому голосуванні, тому що ми скасовуємо дуже застарілий Житловий кодекс. Нагадаю, він був ухвалений у 1983 році, в ньому багато норм, які на сьогодні є шкідливими, вони стосуються і тем щодо приватизації безоплатного житла, як формуються черги і чому ці черги не є прозорими і підзвітними тощо. Тому ми руйнуємо таку застарілу радянську схему і беремо на себе зобов’язання запровадити нові підходи у формуванні житлової політики. І ми сподіваємося, що вже на наступному сесійному засіданні в залі парламенту цей законопроект у першому читанні буде розглянуто», – резюмувала Олена Шуляк.
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.