У Парламенті повідомили, що законопроєкт, який регулюватиме відновлення в Україні, забуксував

Законопроєкт «Про основні засади відновлення»

Відбудова України, яка за оцінками Світового Банку коштуватиме щонайменше $524 млрд , може стати можливістю для посилення спроможностей громад, поглиблення децентралізації та розвитку інструментів партисипативної демократії. Водночас для цього вона повинна відбуватись за кількома важливими принципами, прописаними у законопроєкті «Про основні засади відновлення», який нині забуксував.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, на відбудову України необхідно 524 млрд доларів – такі дані оновленої оцінки збитків від війни RDNA4. Втім крім оцінки пошкоджень не менш важливо, щоб суспільство випрацювало узгоджене бачення відбудови. Саме з такою метою, підкреслила Шуляк, був розроблений законопроєкт «Про засади відновлення», який оформлює відбудову в комплексну політику із чіткими принципами.

Читайте:

Доступне та комфортне житло: як вирішити питання житлової кризи в Україні

Законопроєкт, додала нардепка, пройшов масштабні публічні консультації, до яких доєдналися близько 600 експертів, зокрема міжнародних, представників влади та місцевого самоврядування, бізнесу та зацікавлених громадян. В ході них були зібрані пропозиції щодо того, як законопроєкт покращити. Однак, наголосила Шуляк, після публічних консультацій Міністерство розвитку не продовжило очікуване просування документа попри те, що його прийняття є важливим для того, щоб відновлення відбувалося за прозорими та зрозумілими для всіх принципами.

«Під час публічних консультацій ми отримали безцінний конструктивний фідбек від ключових отримувачів послуг – звичайних українців. Вони прагнуть, щоб відбудова відповідала їхнім потребам і стурбовані, чи це буде реалізовано. Децентралізація ще далека від своєї мети, коли громадяни були б переконані, що їхні інтереси не можуть бути проігноровані», – зауважила Олена Шуляк.

Саме тому, підкреслила вона, відбудова є можливістю для посилення спроможностей громад, поглиблення децентралізації та розвитку інструментів партисипативної демократії, за якої громадяни зможуть ефективніше впливати на місцеву владу та мати реальні важелі впливу на управлінські рішення. За даними досліджень Світового банку, активна участь громадян підвищує ефективність місцевого управління на 25–30 %, а задоволеність роботою місцевої влади – на 40 %.

«Важливий поступ у цьому напрямі вже зроблено завдяки прийняттю Закону України 3703–IX щодо народовладдя, який передбачає нові інструменти на рівні місцевого самоврядування – громадські слухання, загальні збори, петиції, участь у формуванні бюджету, обов’язкове звітування місцевих депутатів і голів тощо», – зазначила Шуляк.

Вона також зауважила, що з боку «реалізаторів» відбудови – українського бізнесу, до правил, за якими цей процес має відбуватись, теж були озвучені чіткі побажання. Йдеться про принципи відповідальності, «всі бачать усе», цифровізації, планування та пріоритизації відбудови. Бізнес наголошує на прозорості та чіткості правил, за якими буде проводитись відбудова.

За словами Шуляк, боротьба з бюрократизмом, який уповільнює та ускладнює всі процеси, та спрощення системи взаємодії із держструктурами завдяки впровадженню цифрових інструментів – ключові запити від бізнесу. Зниження адміністративного тиску дозволило б підприємствам економити кошти і час та більше вкладатися безпосередньо в роботу.

Шуляк підкреслює – дерегуляція, яку уряд планував втілити в життя, наразі провалена. Протягом усього 2023 року працювала робоча група, яка напрацювала План дерегуляції. Його прийняли восени 2024 і він містив 99 заходів зі скасування дозволів та погоджень. Водночас переважна кількість прибраних процедур є дуже специфічними та на думку експертів не матимуть помітного ефекту.

«Наприклад, йдеться про скасування «дозволу на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників», «погодження графіка аналізу повітря на робочих місцях», «погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях із робочих місць, проходів та сходів» тощо. Тож не дивно, що бізнес «не помітив» такі зміни та продовжує говорити про реальну дерегуляцію, якої справді потребує», – констатувала Олена Шуляк.

Водночас, вона нагадала, що законодавча рамка відновлення – один з пунктів законодавчих змін, без яких Україна не отримає від ЄС 50 млрд євро. Водночас, вона необхідна не лише для отримання допомоги в рамках плану Ukraine Facility, але і для дотримання тих зобов’язань, які Україна взяла на себе перед усіма міжнародними партнерами, повинна регулювати абсолютно всі аспекти і питання, пов‘язані з відбудовою.

«Йдеться, зокрема, про відновлення за принципами зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, відбудову за принципом «будуй краще ніж було», обов‘язковість використання для моніторингу відновлення, оцінювання проєктів відбудови і їх аудиту цифрової екосистеми DREAM та встановлення форм відновлення – пооб’єктної, комплексного відновлення населених пунктів та компенсації за пошкоджене та знищене житло», – резюмувала Олена Шуляк.

 Покупці українських автокранів KMZ тепер отримають від держави компенсацію 15%