Значну частину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії розподілено непрозоро – Рахункова палата

Розподіл коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії

Лише незначна частка коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році була розподілена згідно з пріоритетами, тоді як решта спрямована на фінансування проєктів з недостатньо прозорими критеріями відбору. Зокрема, мова йде про спрямування левової частки акумульованих коштів Фонду на «експериментальні» проєкти. 

Про це свідчать результати аудиту відповідності Рахункової палати щодо процесу розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Зазначається, що правові рамки процесу розподілу коштів Фонду не узгоджувалися з бюджетним та іншим спеціалізованим у цій сфері законодавством й містили прогалини. Процес містив умови та ризики недостатньо прозорого розподілу, зокрема, через невчасне затвердження методології пріоритезації проєктів.

Читайте:

Значну частину грошей з фонду фінансування єВідновлення витратили не за призначенням

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії був створений на виконання законів про Державний бюджет України на 2022 і 2023 роки. Він наповнювався за рахунок продажу активів, вилучених у країни-агресора, а також з надходжень від Національного банку. Кошти Фонду можна було спрямовувати за такими напрямами як відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури, на виплати компенсації громадянам за зруйноване житло, на закупівлю спецавтотранспорту та ін.

За даними аудиторів Рахункової палати, у 2023 році з 61,9 млрд грн з коштів Фонду розподілили 56,6 млрд грн (залишок – 5,3 млрд грн).

«Загалом аудит Рахункової палати засвідчив, що учасники процесу не дотримувалися належним чином затверджених критеріїв пріоритетності відбору проєктів, а уніфікована методологія пріоритезації, затверджена в жовтні 2023 року, ними не застосовувалась», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, механізм використання коштів Фонду було визначено Порядком № 118, однак його ухвалили у лютому 2023-го, а Методичні рекомендації, передбачені цим порядком – лише у жовтні, вже після розподілу всіх коштів. Відтак ключову роль у розподілі коштів відігравали центральні органи виконавчої влади та Міжвідомча робоча група, що створило високі ризики впливу чинника дискреції на цей процес.

Читайте:

Понад 14 тисяч осіб тільки в Київській області можуть не отримати житло!

Аудитом встановлено, що більше 30 млрд грн було виділено на фінансування Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури трьох експериментальних проєктів:

• відновлення постраждалих внаслідок збройної агресії населених пунктів (3,3 млрд грн);
• будівництво магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації наслідків, спричинених знищенням Каховської гідроелектростанції (8,5 млрд грн);
• будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору (18,9 млрд грн).

За даними РП, до цих проєктів  не застосовувалися затверджені Кабінетом міністрів вимоги щодо обмеження авансування в 30% та щодо відбору інвестпроєктів й управління державними інвестиціями. Як результат – в укладених договорах на закупівлю товарів, робіт та послуг за цими проєктами попередня оплата сягала 90%.  

 Цікаво про будівництво: Утеплення фасадів – сучасні варіанти теплоізоляційних матеріалів THERMOWOOL FAS та THERMOWOOL VENT від українського виробника