Новий Генплан Києва: ще не прийняли а вже застарів?

Генплан - застарілий
інструмент містобудування?

Проєкт нового Генерального плану міська влада Києва презентувала ще 16 грудня 2019 року. Новий план мав прийти на зміну старому, дія якого закінчується у 2020 році. Громадські слухання документу мали відбутися 20 березня 2020 року, але через карантин були перенесені і не відбулися на момент написання тексту в середині січня 2021 року.

В Інституті генерального плану повідомили, що наразі дата можливих слухань невідома. Її має оголосити Департамент містобудування та архітектури.

Новий Генплан ще не прийняли, але він уже застарів 

На думку колишнього головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, Генеральний план наразі «відірваний від реальності», оскільки немає процесної бази своєї реалізації: незрозуміло, які дії в рамках якого бюджету здійснюватимуть щороку для його втілення. Натомість, на думку експерта, Генплан є таким собі статистичним документом, який подекуди навіть показує проблемні місця, але зовсім не пропонує шляхів їхнього вирішення.

Читайте:

 

Дослідники-урбаністи давно публічно критикують проєкт Генерального плану Києва 2040. На їхню думку, документ не містить актуальних і сталих містопланувальних рішень, які б враховували кліматичні зміни. Крім того, він пропагує радше нестале, ніж стале мислення, поглиблює дезінтегрованість просторового планування і заперечує важливість публічного простору.

 

«Брент Д. Раян, який був моїм професором в MTI і досліджував (на відміну від мене) не один генеральний план стверджує, що будь-який, навіть найбільш ідеальний генеральний план, не був реалізований більше, ніж на 40%. Навіть за умови авторитарної держави, коли економіка і політика були сконцентровані, умовно кажучи, в одному кабінеті», – розповідає дослідники-урбаніст Анастасія.

Генплан наразі застиг десь між радянським підходом із доведеним до максимуму контролем держави і неоліберальним свавіллям, яке керується здебільшого інтересами девелоперів та вигодою ринку.

Які дороги відремонтують у столиці в 2021 і які роботи заплановані на Хрещатику

Без конкурсу, без іноземних експертів, без публічності

Генеральний план у сучасному світі вже не може бути виключно справою експертів, адже представники громади мають боротися за свої інтереси. Для цього їм потрібно створити відповідні інструменти. Натомість у Києві про планування говорять лише як про інженерну проблему.

Наразі Генплан столиці створюють без конкурсу, без залучення міжнародних експертів і без можливості участі громадян у формуванні документу. Публічною стає лише фінальна версія проєкту. Впливати на формування самих задач, які виконуватиме Генплан, наразі у містян немає можливості.

«В Україні часто планувальники говорять про просторові рішення, натомість система, в якій вони працюють має мати соціальний і політичний виміри. Місто, як спільнота і громада, має ставити якісь цілі, чогось хотіти. Планувальники натомість додають до цього свої коментарі, оформлюють це в просторові моделі. Зараз планувальники вже не приходять і кажуть місту, як жити, як це робили в 60-х роках», – пояснює урбаніст Олександр.

На думку експертів, Києву катастрофічно бракує дослідження потреб містян, на основі яких можна сформулювати проблеми, вирішити які покликаний Генеральний план.

Читайте:

Станції метро “Старобориспольська” і “Биківня” будувати не будуть. Де з’являться нові станції метрополітену

Київ – місто автобанів і житлових комплексів

Судячи з Генерального плану, більшість необхідної місту інфраструктури випадає з поля уваги. Натомість планують і далі будувати автобани і розв’язки та численні – законні і незаконні – житлові комплекси. Проблема зосередження ділового життя на правому березі залишається невирішеною.

По суті, новий Генеральний план є автомобілецентричним, не дбає про розвиток велоінфраструктури, ігнорує екологічні проблеми міста і  формує ворожий до пішохода простір із браком публічних місць.

На думку експерта, такий документ має створювати умови для того, щоб місто стало більш соціоцентричним. Сьогодні потрібно враховувати інтереси громади, а не орієнтуватися на вже наявний адміністративний поділ.

Читайте:

Реконструкція площі Перемоги й Амурської площі в Києві: що запланували

Які альтернативи Генеральному плану?

Міська влада, перш за все, повинна зайнятися дослідження проблем і потреби громад міста Києва. На основі цих даних слід створити інтегровану концепцію розвитку району, що має стати підґрунтям як для містобудівної документації, так і для рішень сесії міської ради.

«Інтегрована концепція розвитку – це про принципи, про правила гри, за якими живе соціум. […] Вся решта документації має під це пілаштовуватися, – вважає експерт. – Чим більш децентралізовано буде вибудовано по районно ці речі, тим більше люди зможуть контролювати цей процес».

Читайте:

Постраждалим від «Еліта-Центру» будують житло на проблемних ділянках