Валентин Шеветовський: Як Україні змінити статус найбіднішої країни Європи

1485 2017-04-25 10:11:00



БЛОГ ВАЛЕНТИНА ШЕВЕТОВСЬКОГО


голови наглядової ради ПАТ "Харківський плитковий завод"





Ситуація, що склалася в українській економіці сьогодні, більшою мірою, не є провиною теперішньої влади, а є наслідком системного ігнорування всіма попередніми керівниками системних економічних реформ. Гасло «хай менше крадуть» та «половина економіки в тіні» не вирішить ситуацію. Безумовно, ці проблеми треба вирішувати, але глобально, на загальний рівень життя це не вплине. Зрештою, потрібно зрозуміти, що низькі заробітні плати та пенсії є не проблемою, а наслідком проблеми. Навіть низки проблем в економіці і промисловості зокрема.



Пропоную 7 основних напрямків або проблем, на вирішення яких треба зосереджувати максимум зусиль.

1. Зростання рівня ВВП на 1 людину.

2. Зростання кількості працюючих підприємств.

3. Зменшення рівня безробіття.

4. Перехід від сировинного експорту до експорту товарів з високою доданою вартістю.

5. Зменшення рівня імпортозалежності, та вирівнювання балансу зовнішньоекономічної торгівлі.

6. Модернізація існуючих підприємств та збільшення ефективності праці на 1 працюючого.

7. Розвиток інфраструктури та максимальне використання географічного положення – збільшення транзиту вантажів с товарами з Азії до Європи та інших країн.

Нижче більш детально розкрию кожен з напрямків.

1. Зростання рівня ВВП на 1 людину.

Порівнявши рівень ВВП України за останні 3 роки з аналогічним показником найближчої до нас країною ЄС Польщею стає очевидним факт - Україна за рівнем ВВП на душу населення відстає приблизно у 10 разів. У нас цей показник становить 2115,4 дол. США на душу населення. У Польщі -  приблизно 26 402 дол. США на душу населення. Останні 15 років ця країна демонструє постійне зростання рівня ВВП.  Україні, для того, щоб досягти сьогоднішнього рівня Польщі, потрібно протягом найближчих 10 років збільшувати своє ВВП на душу населення щороку на 30%. За умови такого надзвичайно амбітного плану зростання, сьогоднішній рівень Польщі Україна зможе наздогнати тільки у 2027 році.


Як можна суттєво наростити рівень ВВП:

 - Виробляти значно більше товарів та послуг всередині країни;

 - Виробляти товари та послуги з максимально можливою доданою вартістю (глибинна обробка, високі технології, модернізація виробництв, підвищення ефективності виробництв);

- Суттєво збільшити кількість підприємств усіх форм (промислові підприємства, маленькі виробництва, послуги).


2. Зростання кількості працюючих підприємств.

Зростання кількості підприємств є джерелом формування ВВП країни, ВВП на душу населення, зменшення безробіття, фінансування соціальних зобов'язань Уряду. Натомість, починаючи з 2011 року індекс промислового виробництва в Україні постійно падав. Якщо у 2010 році він становив 112%, то у 2016 знизився до 103%.


Як стимулювати збільшення кількості підприємств:

- Підготувати сировинні майданчики для інвесторів. Для цього необхідно завести електрику, газопостачання, авто та залізничні шляхи та запропонувати готові об'єкти потенційним інвесторам, як всередині країни так і за кордоном за умови будівництва виробничих підприємств та із забороною експорту сировини з цих родовищ;

- Для усіх існуючих підприємств відмінити ПДВ та імпортне мито, а також інші нетарифні збори при імпорті будь-якого обладнання, яке не виробляється в Україні, або яке має суттєво вищи показники ефективності, якості, енергозбереження у порівнянні до вітчизняних аналогів;

- Звільнити усі існуючи підприємства від плати за підключення до електричних та газових мереж, а також від плати за виділення додаткових потужностей за умови, що підключення та додаткові потужності планується використовувати для збільшення обсягів виробництва, модернізації виробництва, введення в експлуатацію нового обладнання;

- Дозволити усім існуючим цілісним майновим комплексам отримувати без аукціону ліцензії на родовища, сировина з яких буде використовуватися для власних потреб та глибинної обробки із забороною експорту.



3. Зменшення рівня безробіття.

Тут рішення очевидне. З системним зростанням рівня виробництва та кількості підприємств цей показник автоматично буде знижуватись. Адже показник безробіття напряму залежить від індексу промислового виробництва та рівня зростання ВВП.


4. Перехід від сировинного експорту до експорту товарів з високою доданою вартістю.

Якщо подивитись на структуру українського експорту, то в лідерах ми побачимо чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження, електричні машини, руди та шлак, насіння і плоди олійних рослин, деревину і вироби з неї, реактори ядерні, котли та машини. Очевидно, що Україна експортує насамперед сировину і товари з низьким рівнем обробки. Тобто те, що не має, або має невелику додану вартість.

Приміром, якщо взяти зернові культури, то вочевидь це продукт з низькою доданою вартістю. Але якщо взяти борошно або продукт ще більш глибинної переробки – макаронні вироби, то зрозуміло, що такі країни, як Італія або Франція не зацікавлені в українській конкуренції, бо самі мають потужні галузі переробки зернових.

Україна дуже багата на високоякісну глину, яка експортується та дуже високо цінується по всьому світу. То чому б не використовувати її для виробництва цегли, керамічної плитки, посуду, санітарно-технічних виробів? Натомість, у 2016 році експорт керамічної плитки з України склав лише 17 млн. кв метрів на рік. У той же час імпорт становив близько 9,5 млн. кв м на рік. Разом із тим, Іспанія імпортує дуже великі обсяги нашої глини, а потім Україна експортує іспанську, італійську, турецьку керамічну плитку. Тобто, продукт глибинної обробки глини з високою доданою вартістю. Зрозуміло, що ці країни не зацікавлені в конкуренції з боку України по двом причинам. По-перше, це конкуренція на ринках ЄС та інших. По друге, з розвитком цієї галузі в Україні обсяг експорту глини з нашої країни буде суттєво знижуватись, в результаті чого іспанські та італійські виробники будуть відчувати брак сировини та закриття своїх підприємств в умовах її відсутності.


Що необхідно зробити Україні для переходу на експорт продукції з високою доданою вартістю:

- Максимально сприяти створенню нових підприємств на вітчизняній сировинній базі для виробництва продуктів глибинної переробки та високої доданої вартості;

- Пропонувати інвесторам сировинні майданчики для будівництва підприємств з забороною експорту деяких видів сировини;

- Зробити інвентаризацію родовищ, на яких можливо будувати переробні виробничі підприємства та розробити Урядову програму їх використання;

- Створити умови та запросити і запропонувати готові майданчики світовим лідерам у виробництві високо технологічної продукції.


5. Зменшення рівня імпортозалежності, та вирівнювання балансу зовнішньоекономічної торгівлі.

У 2016 році експорт товарів з України становив 23,7 млн дол. США. Імпорт – 28,4 млн дол. США.


Що треба зробити для того, аби вирівняти баланс зовнішньоекономічної торгівлі:

- Як мінімум вирівняти сальдо, тобто зробити його позитивним;

- Експортувати товари з високою доданою вартістю (таким чином збільшивши у дол. США загальний обсяг експорту);

- Зменшити імпорт, особливо в тих частинах, де Україна може конкурувати з іноземними виробниками;

- Шукати нові ринки збуту, щоб замінити втрачені ринки країн колишнього СРСР, а особливо РФ;

- Максимально використовувати наші дипломатичні представництва для налагодження торгівельних стосунків з іншими країнами (виставки, презентації, візити на виробництва і т. і.)


6. Модернізація існуючих підприємств та збільшення ефективності праці на одного працюючого.

Модернізація підприємств, і, як наслідок, збільшення ефективності праці робітників є найголовнішою запорукою успіху як продуктів цих підприємств, продажів, заробітних плат, так і взагалі зростання рівня ВВП цілком по країні.

На сьогоднішній день в Україні продуктивність праці складає близько 3 дол. США на 1 працюючого. Це 25 доларів на день, або 500 доларів на місяць на 1 працюючого, які генерує наша економіка. Для порівняння у Норвегії ефективність праці на 1 працюючого за одну годину становить 75,14 дол. США.


Які кроки необхідно зробити:

- Всебічно сприяти модернізації підприємств всіх форм власності, заміна обладнання, встановлення нового обладнання, купівля технологій та ноу-хау;

- Збільшувати продуктивність праці на 1 працюючого;

- Приватизувати максимальну кількість державних підприємств;

- Для державних підприємствах, які не будуть приватизовані, відмовитись від усіх непрофільних активів та продати ці активи на відкритих конкурсах.


7. Розвиток інфраструктури та максимальне використання географічного положення – збільшення транзиту вантажів з товарами з Азії до Європи та інших країн.

Завдяки унікальному географічному положенню Україна має всі можливості використовувати це та заробляти у межах держави, а не окремих підприємств. Наша країна посідає 6-е місце в Європі та 12-е у світі за загальною довжиною залізничних шляхів. Це та величезна перевага, з якої треба мати велику користь державі.


Що необхідно зробити:

- Будувати нові швидкісні автомагістралі, які б з'єднували основні обласні центри, пункти перетину кордону;

- Передати дороги у концесію з державними гарантіями повернення інвестицій у встановлений термін;

- Запровадити по всій країни платні автодороги;

- Модернізувати залізницю у відповідності до європейських стандартів колії. На першому етапі – західні регіони з будівництвом логістичніх хабів, згодом по всій країні. Іншими словами інтегруватися до загальноєвропейської залізничної системи та стати її частиною;

- Побудувати потужний авіахаб та залучати лоукостерів;

- Провести модернізацію портів для максимально-можливого збільшення товарообігу та зменшення вартості обробки вантажів. Треба зробити наші порти більш привабливими для транзиту вантажів, ніж турецькі або інші порти Басейну Чорного Моря;

- Модернізувати, де потрібно, та збільшити кількість пунктів пропуску вантажів на кордонах. Облаштувати інфраструктуру для водіїв згідно з європейськими нормами;

- Зменшити час  при перетині кордону, для транзиту, до мінімально можливого;

- Зменшити час доставки вантажів по залізниці. Мета – доставка зі сходу на захід (Харків – Львів) упродовж 2-3 діб;

- Для промислових підприємств зробити систему понижувальних коефіцієнтів при великих обсягах вантажообігу залізничним транспортом – більше вантажиш та відвантажуєш – менше сплачуєш.


Автор: Валентин Шеветовський
Джерело: Федерація роботодавців України

Интересные новости:
21.04.2017
1274
Відкрите звернення Івана Салія, Президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів до Прем&rs...
31.12.2016
1627
Іван Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів підводить підсумок 2016 року, д...
30.10.2017
417
26 жовтня Президент Всеукраїнської спілки будівельників Іван Салій взяв участь у Міжнародному форумі...
30.10.2017
483
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій про досвід, яким обмін...
13.10.2017
593
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій аналізує стан рухомого...