АНАЛІТИКА ринку будівельних матеріалів України: глобалізація і євроінтеграція

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій про ситуацію на ринку будматеріалів
2474 07.05.2019 в 08:13

Іван Салій, Салій Іван, Иван Салий, Салий Иван

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій про ситуацію на ринку будматеріалів


Ринок будматеріалів

Всі інноваційні матеріали, що є у світі, присутні в Україні. Глобалізація, євроінтеграція, світовий ринок відкрили сповна Україну, інша справа — вартість і купівельна спроможність населення та замовника з обмеженнями по вартості системою Prozorro тощо.

Наприклад, дерево-алюмінієві чи дерево-бронзові вікна та розсувні системи виготовляються разово, за замовленням, бо вміємо і знаємо, але за дорого.

Ще приклад — в Європі, Харкові, Львові, Кривому Розі і Мінську широко застосовується технологія широкополосних трамвайних плит довжиною до 6,0 м для будівництва і реконструкції, а у Києві — трамвай на шпалах, усе криво й косо, гримить-грюкає.

У них колії на гумовій підкладці, з боків теж гумовий профіль – ні шуму, ні вібрації, ані стиків, ані болтів, ані сталевих прижимів. Безшумні переїзди виготовляють і на «Ковальській», раніше завозили з Польщі.

І що? Замовник, Київська влада відкриває зупиночний комплекс на швидкісному трамваї, хоча давно має намір реконструювати трамвайні колії від цирку до Контрактової площі та замовити інновації — в пріоритет не попадає і досі.

Є і забуті технології. В Європі на виставках екологічні блоки з арболіту чи, відома нам, «глина-солома». У нас окремі народні умільці «ліплять» будівлі на своє бачення, бо ані нормативів, ані стимулів, ані зацікавленості.

Арболіто-бетонні блоки та плити, питома вага десь 380 кг/куб. м, для нормативу по термоопору достатньо 30–40 см (відповідно замінить стіну із рядової цегли в 120 см), плюс тепло- і звукоізоляція. Використовують закордоном деревину, очерет, костру коноплі та льону, солому і т. д., плюс гіпс або цемент. Ми ж очерет взимку викошуємо і продаємо до Європи.

Ще приклад: Україна не виготовляє черепицю керамічну — коштовний товар. Але її на ринку України вдосталь.

Україна не виготовляє шибку, скло листове, віконне. Завозить його звідусіль, десь 40% з Білорусі. Знову — великі інвестиції потрібні, а насправді потрібне державно-приватне партнерство, участь в таких проектах влади, як партнера, а не гальма-касира.

Прориви у вітчизняному виробництві будматеріалів в основі мають унікальну сировину і бізнесменів, безперечно героїв нашого часу, які реалізували масштабні проекти, збудували сучасні заводи, забезпечили експортні можливості Україні.

Керамічна плитка та керамограніт
Каолінові глини України — найкращі у світі. Але ще недавно імпорт керамічної плитки складав 57% у 2005 році, тепер, у 2018 році — менше 20,8%. «Харківський плитковий завод», «Атем» — унікальні керівники і їх трудові колективи – експортують свої вироби щонайменше в 30 країн, в тому числі й США. Тут сучасне, роботизоване технологічне обладнання та цифровий друк із неймовірною кількістю дизайну під кожну країну і замовника. Розмір плитки від 250х60 до 120х200 і до 1200х600 мм, тобто широкоформатні плити з глазурованого керамограніту в Україні, як і в Європі, набирають популярність і для вентильованих фасадів, і для внутрішнього опорядження.

Будується ще одне потужне підприємство «Епіцентром», яке змушене буде експортувати 60–70% продукції, бо внутрішній ринок звужений.

І ще залишається парадокс сировинний, ганебний: Україна переробляє до 1,0 млн т каолінів, а експортує в біг-бегах — до 4,0 млн т.

Україна виготовила 54,0 млн кв. м плитки в 2018 році, а Італія і Іспанія з додаванням нашої сировини виготовляють по 400,0 млн кв. м.

Уряд повинен ввести акциз або ставку вивізного мита збільшити в рази, квоти на експорт національного надбання і заводи з’являться в Україні.

В Україні є можливість збільшити виробництво в 5 і 10 разів за умови будівельного буму в Україні і конкурентоздатності. Наша плитка конкурентоздатна.

Цегла рядова, лицьова, клінкер, поризований великоформатний блок, цегла ручної формовки
Україна забезпечує внутрішній попит та експорт лицьової і клінкерної цегли.

Правда, в Європі на рядову цеглу, повнотілу, чим страждає і Київ, глину не переводять. Там, в Польщі, навіть уже нехтують і лицьовою цеглою — клінкер в тренді, який донедавна в Україні навіть не виготовлявся, закуповували в Іспанії, Польщі, Німеччині, Австрії, Фінляндії.

Тепер Україна експортує клінкер і на фасади, і на брукування тротуарів. Тут температура випалу 1100–1300°С, морозостійкість до 500 циклів, водопоглинання — 1,0–6,0%, необмежений термін експлуатації фасадів, але для внутрішнього ринку обмеження — ціна.

Взагалі цегла має неймовірну пропозицію за кількістю кольорів, фактури, фасонні вироби.

В Європі перейшли від цегли 250х120х65 до великоформатних блоків 440х245х215, та інші формати по 10–13 цеглин в одному блоці.

Пустотність, тобто об’єм повітряних камер сягає 50%, щільність (вага) — 720 кг/куб. м замість 1450 кг/куб. м клінкеру і ще більше 2000 кг/куб. м рядової цегли.

Блок виготовляють і «Слобожанська Будівельна Кераміка», і «Керамейя», і «Євротон», відродить випуск Кузьмінецький завод, але забудовники «економлять» і «підсіли» на рядову цеглу невиправдано.

VIP-замовники блок завозять із Європи і пустоти в них заповнені базальтовою ватою або пінопластом, але ці інновації в Україні поки не затребувані.

Затребуваний і популярний на сьогодні у нас блок 2NF, еквівалентний 2,12 звичайної цеглини, він поризований, полегшений і зручний для кладки.

Газобетон став прямим конкурентом цегли в будівництві малоповерховому та огороджуючих конструкціях висотного будівництва.

Тут густина (вага) 400–600 кг/куб. м, а для теплоізоляції неймовірно мала густина 150 кг/куб. м.

Газобетон має недоліки і переваги порівняно з цеглою, але ціна і швидкість кладки (блок 300х200х600, 500х200х600мм), армовані перемички та плити перекриття, а головна перевага — ціна є на сьогодні ключовим у формуванні попиту.

Бетон, залізобетон
Головний в будівництві сьогодні товарний бетон і залізобетон, неймовірна кількість виробів і конструкцій. Тут стрімко розвиваються світові технології в Україні, бо логістика обмежує радіус доставки.

Поклади гранітів унікальні, щебінь має марки 1000 і 1200, і навіть 1500.

Кар’єри «Ковальської», «Юнігран», «Вирівський кар’єр» та інші мають сучасне обладнання, забезпечують якість по євростандартах. Терикони «відсіву» — тепер уже цінна сировина для бруківки, а митий пісок нарозхват для сухих сумішей.

До того ж Україна — металургійна держава. Вдосталь виробляється і цементів.

Саме каркасно-монолітні технології забезпечують висотне будівництво житла. Конструктивний, збірний залізобетон — то колона, стакан під нею і балка перекриття, і ще сотні виробів — набирає темп в будівництві складів, холодильних комплексів і навіть при будівництві аеропорту «Жуляни». Бетон в Україні у провідних виробників європейської якості. Дозволяє зменшувати собівартість будівництва і не знижувати якість.

Новим і революційним стало виготовлення плит перекриття по технології безопалубного формування. Це багатопустотні плити із попередньо напруженою арматурою, з «доріжками» до 100 м екструзії. Довжина плит була 6–9 метрів, тепер уже до 20 метрів (товщина 500 мм).

Збірний залізобетон, «панельки»
Безпідставно в Україні зруйновано десятки домобудівних комбінатів, столичним флагманом залишається лише «ДБК-4».

Адже в Європі до сьогодні 50–60% будують із панелей заводської готовності (з утеплювачем, з опорядженням).

Наприклад, у Литві з’явились підприємства будівельної галузі, які продають в 14 країн світу, спочатку сусідам, а тепер і далеким ринкам, трьохшарові залізобетонні конструкції з використанням кольорового бетону, матриць і графічних бетонних фасадів. Доставляють конструкції навіть за 300 км за Полярним колом, будують лондонські студентські гуртожитки в 24 поверхи із скло-алюмінієвих модулів.

У нас же частка індустріального великопанельного будівництва менше 10%, що неприпустимо.

«ДБК-4» — і прихильник, і новатор: щоб бетонна панель відповідала нормам енергозбереження, монтується навісний, тепловентильований фасад Hostrock, виготовлений із мармурової крихти, цементу та будь-яких кольорів, із терміном більше 50 років.

Сама фасадна система Hostrock отримала маркування СЄ, застосовується як в новому будівництві, так і при ремонтах та реконструкціях, подібна система «Сканрок» теж відома і в Києві, і в Європі, тобто, не відстаємо.

Завод «ДБК-4» пережив докорінну модернізацію: автоматизована лінія з виготовлення арматурних сіток і каркасів, безвідходна технологія, лінія обслуговується оператором-комп’ютером.

Ну і вперше в Україні встановлене касетне виробництво, магнітна опалубка, можливість змінювати вироби від палети до палети за допомогою комп’ютерних програм.

Компанія Royal House в тренді індустріального будівництва має власний проект: енергозберігаючі великоформатні стінові модулі із залізобетону (7700 мм х 3120 мм) повної готовності (вікна, двері вставлені), з утепленням пінополістиролом та мінеральною ватою, з карнизами, підвіконням, балясинами, пілястрами та облицьованим клінкерною плиткою фасадом — повна заводська готовність відправляється на будівельний майданчик. Технологія активно просувається в Європу.

Тобто, ми тут в бетонах і конструкціях із залізобетону ідемо врівень із кращими досягненнями в Європі, різниця лише в обмеженості масштабу.

Утеплювачі
Приклади, коли бізнес відгукується на провали внутрішнього ринку чисельні. Наприклад, базальтова вата — від 100% імпорту до експортних поставок.

І в Черкасах. І в Харкові, і в Луцьку організували конкурентоздатне сучасне виробництво мінеральної вати і здолали дефіцитність в умовах масових заходів по утепленню будівель.

Експортні поставки стримуються дефіцитністю на внутрішньому ринку.

Віконні технології
Нормативи, вимоги і затребуваність на якість та ефективність на ринку зростають. Наприклад, прогрес віконних технологій.

Товщина зовнішньої стінки вище стандарту України — 3 мм замість 2,7, і ширина профілю зросла до 58 мм і навіть до 82 мм, не 3 камери, а 5 і 7 тепер, і склопакет уже не 24 мм чи 32мм, а 60 мм товщиною. Є склопакети з «газом» і без, сонцезахисні і з електрообігрівом (склопакет, як батарея опалення), двокамерні і трикамерні. Пропозиції є, але цінові параметри тут обмежуючі.

Сухі будівельні суміші
Тут взагалі історія всього 15–20 років, до цього на кожній будові і в квартирі робили вручну такі-сякі розчини, а тепер «тисяча і одна» пропозиція в упаковці, з рецептом і для мурування, і для облицювання, і для утеплення, і для підлог, і для гідроізоляції, і для реставрації… І все це уже не 100% імпорт, а вітчизняний виробник за європейськими технологіями.

І на будмайданчики не пісок і цемент тепер везуть, а суміші в силосах-контейнерах обсягом до 20 куб. м на автопричепі. «Притягли» відповідної марки сухі суміші, поставили на ноги силос, включили шнек-дозатор, додали воду — і машинна штукатурка.

Сталеве будівництво
В тренді в Україні і сталеве будівництво, особливо металочерепиця будь-яких кольорів, профільний настил, легкі сталеві тонкостінні конструкції, металосайдинг, євроштахетник, водостічні системи.

Що гальмує галузь
Таким чином питання всеосяжні, як і варіанти в будівництві. Усе у нас є, але чогось важливого не вистачає.

Не вистачає ефективної, конкурентоздатної влади в центрі і на місцях. Інвестпроекти доленосні для держави не розробляють і не пропонують.

Інвестицій внутрішніх обмаль. Наприклад, молодіжне житло — 100 млн грн. на всю Україну, а правильно було б 5,0 млрд грн. Будуємо мало, особливо в регіонах.

Джерело: propertytimes.com.ua

 
Интересные новости:
05.09.2018
3285
Простимулирует ли отечественный рынок стройматериалов и позволит ли украинским производителям войти ...
03.08.2018
1943
Кроме того, в первом полугодии Метинвест нарастил общее производство железорудного концентрата, окат...
13.05.2019
2095
Виробники сталі прогнозують подальше падіння попиту. Що це означає для України?...