Експерти за допомогою сучасних технологій та 3D-сканування працюють над збереженням пам’яті про зруйновані історичні пам’ятки України під час війни. Один із них - французький інженер-доброволець Еммануель Дюран. Він допомагає групі архітекторів, інженерів, експертів з історичного будівництва та директору музею реєструвати будівлі у Києві, Львові, Чернігові та Харкові, пише Le Figaro.
Дюран працює над відтворенням архітектурної пам’ятки - колишньої пожежної частини 1887 року з червоної цегли у Харкові. Наприкінці березня вона зазнала ушкоджень внаслідок ворожих обстрілів міста. Відео його роботи опублікувало видання Еuronews.
Інженер встановлює лазерний сканер (схожий на штатив з поворотною головкою) у стратегічно важливому куті сильно пошкодженої будівлі. Пристрій записує будівлю з усіх боків.
«Сканер записує 500 тисяч пікселів за секунду. Ми отримаємо 10 мільйонів пікселів з цього місця. Потім змінимо місце і проскануємо всю будівлю ззовні та всередині. Загалом - мільярд пікселів», - пояснює він.
Потім Дюран узагальнює всі дані на комп’ютері, збираючи їх як шматочки головоломки, щоб потім створити 3D-модель будівлі. У результаті виходить ідеальне відтворення з точністю до п’яти міліметрів, яку можна повертати у будь-якому напрямку або нарізати на секції. Видно навіть отвори в стінах від куль і пошкодження від вибухових хвиль.
«Це дає нам змогу скласти план будівлі на майбутнє. Це може допомогти нам зрозуміти, чи не пошкоджено щось, що важливо для безпеки, і подивитися, що можна відновити, а що не можна. Це також корисно з історичного погляду», - каже він.
Лише у Харкові близько 500 будівель мають історичне архітектурне значення. За словами архітектора Катерини Купліцької, члена організації, яка документує пошкоджені об’єкти історичної та культурної спадщини, більшість із них знаходиться у густонаселеному історичному центрі міста. За її оцінками, станом на сьогодні пошкоджено понад сотню таких споруд.
Київ виділив майже 600 мільйонів гривень на реконструкцію пошкоджених ворогом будинків
Два дні Дюран сканував пожежну частину. Тепер він працює над будівлею економічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна. Нинішню версію споруди побудовано за радянських часів за проєктом Сергія Тимошенка. Його називають батьком сучасної української архітектури початку ХХ століття, а будівля економічного факультету є однією з перших залізобетонних споруд у країні.
Цікаво про будівництво: з чого краще побудувати будинок?
Читайте больше новостей о войне россии против Украины в спецтеме на Build Portal
_1.jpg)
вологість:
тисе:
вітер:
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.