Уточнення вимог до розроблення документації на будівництво у межах історичних ареалів

Будівництво у межах
історичних ареалів

До Державної регуляторної служби України надійшов на погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць».

Проект розроблено з метою уточнення вимог до розроблення проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареалу населених місць, що занесені до Списку історичних населених місць України.

Нові межі буферних зон Софії та Лаври, а також збільшення висотності на Хрещатику (до 34 м) наразі не затверджено ЮНЕСКО

Читайте:

Висотність: норми та обмеження у 2022 році

На даний час до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26 липня 2001 р. №878, внесено 401 населений пункт. З них для більш ніж для 30% населених пунктів Міністерством культури та інформаційної політики затверджено межі та режими використання історичних ареалів.

Відповідно погоджені історико-архітектурні опорні плани у складі генеральних планів населених пунктів, які враховують вимоги зазначених меж та режими використання історичних ареалів. Проте є поодинокі випадки коли містобудівна документація на місцевому рівні, у складі якої погоджений ІАОП не затверджена у встановленому порядку.

Отже склалася така ситуація, коли всі передумови для розроблення історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних планів населених пунктів вже створено (Міністерством культури та інформаційної політики затверджено межі та режими використання історичних ареалів), але органи місцевого самоврядування свої повноваження щодо розроблення та затвердження таких планів не реалізують. Наявність таких обставин призводить до того, що у господарюючих суб’єктів відсутні чіткі вимоги щодо розроблення проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичних ареалів населених місць, а у органів охорони культурної спадщини відсутні критерії для визначення відповідності такої проектної документації вимогам законодавства.

Читайте:

Чи мають в містобудівних умовах та обмеженнях міститись конкретні дані, розрахунки та числові показники?

Проектом постанови пропонується внести зміни до пунктів 5, 6, 8, 12, 13 Порядку, якими, зокрема, пропонується встановити, що:

• межі та режими використання території історичних ареалів, обмеження господарської діяльності в історичних ареалах населених місць визначаються науково-проектною документацією з визначення меж і режимів використання території історичних ареалів за результатами комплексних наукових досліджень усієї території в адміністративних межах історичного населеного місця під час розроблення історико-архітектурних опорних планів історичних населених місць;
• до затвердження в установленому законодавством порядку історикоархітектурного опорного плану у складі містобудівної документації проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням затвердженої в установленому законом порядку науково-проектної документації з визначення
• меж і режимів використання території історичних ареалів або затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини меж та режимів використання території історичних ареалів, та виключити пункти 9 та 11.

Читайте:

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки у 2022 році: що варто знати