Пожежна перевірка: що варто врахувати
Було зрозуміло, що заборона перевірок не буде діяти вічно. Вже на початку грудня мораторій було скасовано відповідним законом, а уповноважені державні органи склали плани на проведення перевірок у 2021 році.
Давайте розглянемо особливості перевірок Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) - одного з найпопулярніших серед представників бізнесу державних органів, який має надзвичайні повноваження заблокувати роботу компанії в судовому порядку.
На 2021 рік у ДСНС заплановано 50 590 перевірок у сфері дотримання правил пожежної та техногенної безпеки. Варто вказати, що діджиталізація не пройшла повз цю сферу відносин та зараз кожен бажаючий може отримати інформацію про заплановані заходи державного нагляду та дати їх проведення на спеціальному Інспекційному порталі (зараз діє в пілотному режимі).
Згідно зі статистичними даними, у 2019 році у категорії «Цивільний захист» на розгляді адміністративних судів перебувало 1 082 справи, з яких у 300 справах позовні вимоги органу державного нагляду було задоволено, в той час як у 2020 році вказана цифра становила вже 2 491 справу, з яких у 920 справах було прийнято рішення на користь ДСНС.
Статистика відображає тенденцію до збільшення кількості задоволених позовних заяв ДСНС. Суттєва підтримка судами позиції ДСНС надає можливість інспекторам підходити до перевірок особливо ретельно, в той час як бізнес надзвичайно чутливий до такого роду загроз.
Існує багато випадків, коли ДСНС вказує на порушення норм, які взагалі давно втратили чинність, або ж просить зупинити роботу підприємств навіть за наявності формальних та незначних порушень. Водночас будь-який позов ДСНС створює реальну загрозу для бізнесу та може завдати компанії значних збитків або ж призвести до невідворотних
втрат.
Давайте з’ясуємо, що потрібно врахувати, щоб ваша стратегія судового захисту була максимально ефективною.
Питання 1. Процедурні порушення при проведенні перевірки
Профільне законодавство передбачає необхідність виконання наступних умов при проведенні перевірки - дотримання річних планів перевірок та їхньої періодичності, завчасність повідомлення про проведення перевірки, наявність у інспекторів ДСНС документів на проведення відповідної перевірки.
Недотримання будь-якої з наведених вимог є підставою для оскарження результатів перевірки та може бути використане як аргумент у спорі з ДСНС.
До речі, судова практика Верховного Суду щодо звернення ДСНС до суду з вимогами про зобов’язання допустити інспекторів до проведення перевірки не знаходить своєї підтримки з боку судів. Позиція представників Феміди зводиться до того, що норми законодавства не встановлюють і не наділяють контролюючі органи повноваженнями звертатися з такими позовами до суду.
Питання 2. Припис про усунення виявлених порушень або позов про зупинення експлуатації об'єкту
Законодавством встановлено обов’язок ДСНС подати позов до суду про зупинення роботи об'єкта, який створює загрозу життю та здоров’ю людей.
Альтернативою позову є припис про усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки. Припис ДСНС має видаватися за відсутності підстав для звернення з позовом до суду, тобто у разі, якщо виявлені порушення загрози для життя чи здоров’я людей не створюють. У приписі встановлюється строк для усунення порушень.
Законодавством не передбачена можливість подання ДСНС позову про зупинення експлуатації об'єкту як спосіб реагування на невиконання припису. Тобто, у разі невиконання припису ДСНС має застосувати штрафні санкції, а не звертатися з позовом до суду.
Існуюча практика проведення ДСНС перевірок бізнесу свідчить, що зазвичай одночасно використовуються всі важелі впливу - складається акт перевірки, видається припис про усунення порушень та після цього ДСНС звертається до суду з позовом про зупинення експлуатації об'єкту.
Отже, підхід щодо розмежування позову та припису як альтернативних способів реагування може бути використаний при розробленні стратегії судового захисту у разі звернення з позовом до суду.
Питання 3. Чи дійсно порушення створюють реальну загрозу життю і здоров’ю людей?
Важливо критично оцінювати виявлені ДСНС порушення на предмет створення такими порушеннями реальної загрози життю і здоров’ю людей. Зазвичай ДСНС рівняє всі порушення «під одну мірку», жодним чином не обґрунтовуючи та не надаючи доказів дійсного створення ними загрози життю і здоров’ю людей. Водночас процесуальним законом обов’язок доказування такої загрози покладено саме на ДСНС.
В даному контексті важливо усвідомлювати, що самé поняття «загроза життю і здоров’ю» є оціночним. Такої думки дотримується, зокрема, і Верховний Суд, зазначаючи, що «в кожному конкретному випадку судам необхідно визначати, чи дійсно створюють виявлені порушення реальну загрозу життю та здоров’ю людей у взаємозв'язку з установленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання».
Це свідчить, що значна кількість порушень не перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з потенційною можливістю виникнення пожежі, розповсюдженням вогню та ін. Це має виключати можливість зупинення експлуатації об'єкту перевірки як спосіб реагування за позовами ДСНС.
Наприклад, у своїй постанові від 16.09.2020 року Верховний Суд зазначив, що оскільки облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
Хоча обов’язок доказування створення порушеннями реальної загрози життю чи здоров’ю людей і покладається на ДСНС, проте вкрай важливо надати суду докази на спростування таких тверджень. Це можуть бути і сертифікати відповідності на обладнання, і документи, які вказують на компенсуючі заходи, і висновки експертів та спеціалістів, і звіти та акти перевірок відповідних служб та організацій тощо. У такому випадку ваша позиція буде обґрунтованою та переконливою у судовому процесі.
Питання 4. Чи потрібна повторна перевірка після подання позову?
ДСНС зазвичай наполягає на необхідності проведення повторної перевірки для того, щоб пересвідчитися в дійсному усуненні виявлених порушень. У судах ми чуємо від представників ДСНС, що документів, поданих компанією, не достатньо. Інспекторам ДСНС потрібно переконатися в цьому безпосередньо та скласти акт за результатами повторної перевірки.
Така позиція ДСНС зазвичай помилкова. Підтвердити відсутність або усунення порушення правил пожежної та техногенної безпеки необхідно поданими до суду доказами. Такими доказами можуть бути укладені договори, акти виконаних робіт, фототаблиці з усунутими порушеннями, інші документи, які підтверджують вашу позицію в суді.
В результаті оцінки усієї сукупності поданих доказів, а не лише акту, суд вирішує, чи були усунуті порушення та чи є підстави для зупинення експлуатації об'єкту перевірки. Верховний Суд щодо цього вказує, що акт перевірки, складений за результатами повторного контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд із іншими доказами.
Втім, звичайно, суду буде комфортніше прийняти рішення при наявності «чистого» акту перевірки. Тому за можливості цю опцію не варто виключати, якщо порушення дійсно відсутні.
Питання 5. Демонстрація відсутності та усунення порушень найкраще захищає вашу позицію в суді
Доки існує спір щодо наявності або відсутності порушень - завжди залишається ризик вирішення судової справи на користь ДСНС.
Тому якщо в акті перевірки зафіксовані порушення, то найбільш доцільно вжити заходи на їх усунення або надати докази на спростування зафіксованих порушень.
Водночас важливо не лише усунути такі порушення, але і наглядно продемонструвати таке усунення в суді відповідними доказами.
На практиці суду часто надаються фотознімки, схеми, відеозаписи тощо. Втім, цього зазвичай недостатньо. Фотознімки краще оформлювати у вигляді фототаблиць, які мають бути додатками до службових записок чи інших документів. Із таких документів має чітко вбачатися, яке порушення, де та яким чином було усунуто. Якщо йдеться про відеофіксацію, то відповідний носій інформації має бути додатком до супровідного документу, в якому буде описаний зміст запису.
Компанія має підтверджувати готовність до проведення ДСНС повторної перевірки, що зазвичай слід супроводжувати запрошенням ДСНС на повторну перевірку, копію якого доцільно надати і до суду. Якщо порушення дійсно усунуті, то за результатами перевірки може бути отриманий «чистий» акт перевірки. Якщо ж деякі порушення залишаться «відкритими», то, як мінімум, ви зможете звузити їх коло до меншого переліку та апелювати до суду стосовно необґрунтованості тверджень ДСНС.
У разі ініціювання ДСНС позову проти вашого бізнесу такі дії мають забезпечити комплексний захист від загрози зупинення роботи підприємства та збільшити шанси на позитивний результат розгляду справи в суді.
Водночас диму без вогню не буває, а тому дотримання правил пожежної та техногенної безпеки є запобіжником від відповідних бізнес-ризиків. Разом із тим, якщо справа дійшла до суду, то саме критична оцінка виявлених ДСНС порушень правил пожежної та техногенної безпеки та добросовісність дій з їх усунення є запорукою вирішення справи на вашу користь.
Цікаво про будівництво: відомий український виробник повідомив про розширення асортименту покрівельних та фасадних матеріалів
Жанна Заєць
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.