Київ розширює культурну спадщину - що це означає для забудовника?

Нова культурна спадщина
і обмеження для забудови

Протягом 2020 року 10 історичних будівель та їх елементів було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс такі об’єкти до переліку:

- горжова стіна та відкриті артилерійські каземати оборони рову з потерною у валу Васильківського укріплення (вул. Євгена Коновальця, 44);
- скарпова стіна та потерна ІІ Капоніру Госпітального укріплення ХІХ століття (вул. Госпітальна, 24-А, музей «Київська фортеця»);
- будинок звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5-В);
- будинок, в якому мешкали скульптори І. В. Макогон і художниця Т. Н. Яблонська (пров. І. Мар’яненка, 14);
- флігель із крамницями (вул. Верхній Вал, 16/4);
- ритуальні корпуси Київського крематорію (вул. Байкова, 16);
- будинок Осипа Родіна (вул. Олеся Гончара, 71);
- будинок Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації (вул. Антоновича, 180).

Надання цим об’єктам особливого статусу та гарантії їх захисту передбачають також і нові умови для забудовників, які планують будівництво поряд.

Згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» навколо пам’яток культурної спадщини мають встановлюватись охоронні зони та зони регулювання забудови. В них окремо регулюється висота будівництва, розмір, архітектурні рішення, масштабність.

В свою чергу, Департамент містобудуванні та архітектури КМДА отримує від Мінкульту або Департаменту охорони культурної спадщини інформацію про встановлення нових зон обмежень та заносить їх до містобудівного кадастру. Найближчим часом всі ці документи також будуть доступні на сайті кадастру.

Всі пам’ятки культурної спадщини у місті Києві можна переглянути на мапі інформаційно-аналітичної системи «Майно».

Читайте:

Чи потрібно погоджувати реконструкцію будинку, якщо він зруйнований?