Зупинення дії наказу ДАБІ про анулювання дозволу на будівництво

Суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного наказу може призвести до завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивачів

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй Постанові від 11.12.2019 року по справі №826/16216/18, зокрема, щодо правомірності забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, прийшов до наступних висновків:

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача (замовника будівництва) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (з висновками якого погодився апеляційний суд) виходив з того, що у зв'язку з дією наказу ДАБІ про скасування дозволу на будівництво наявний ризик реального ускладнення досягнення поставленої позивачами господарської мети на об'єкті будівництва, порушення строків виконання робіт та інших цивільно-господарських зобов'язань, які також пов'язані з участю третіх осіб.

При цьому суди виходили з того, що між позивачем (замовником будівництва) та іншими суб'єктами господарювання укладено договори щодо поставки будівельних матеріалів, договір оперативної оренди обладнання, договір про здійснення технічного нагляду та контракт на ведення авторського нагляду за будівництвом об`єкта, і оскаржуваний наказ фактично відкладає здійснення будівництва, що, в свою чергу, може негативно вплинути на виконання зобов'язань перед третіми особами та завдання матеріальних збитків.

Крім того, суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного наказу може призвести до завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, зокрема, у вигляді великих фінансових збитків, у зв'язку із фактичним початком будівництва.

За висновками судів вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачами вимогами та відповідають предмету заявленого позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується і вважає, що вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, приймаючи оскаржуваний наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» відповідач (ДАБІ) керувався повноваженнями, наданими Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідачами таких обставин не спростовано і доказів протилежного не надано.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачі посилались виключно на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу буде зупинено їх господарську діяльність, а зупинення будівництва на даному етапі призведе до значної матеріальної шкоди, враховуючи штрафи та пеню за укладеними договорами.

Водночас повноваження відповідача (ДАБІ), як суб'єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв'язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров'ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності.

До того ж, прийняття оскаржуваного рішення і мало за мету зупинення діяльності позивачів з метою недопущення подальшого порушення законодавства.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 року у справі №826/14951/18 дійшов наступних висновків:

«Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб'єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди. Тому, відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок необґрунтованого зупинення дії спеціального дозволу, на що посилався суд, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами. Суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення (на думку відповідача) вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.»

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заходи забезпечення позову вжито судами у цій справі за відсутності передбачених для цього законом підстав, а тому судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Читайте також про те, що Мінрегіон планує скасувати необхідність коригування проектної документації у зв’язку з введенням у дію нових норм.  А також про те, що позов щодо знесення самочинно збудованого об'єкта є обов'язком ДАБІ, а не правом.

Автор: Юрій Брикайло, DREAMDIM