Питання відстрочки CBAM для України повертається до порядку денного ЄС

Питання відстрочки CBAM для України повертається до порядку денного ЄС

На засіданні Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI) депутати вперше відкрито порушили питання про особливий підхід до України в контексті прикордонного вуглецевого механізму (CBAM), після відмови у відтермінуванні CBAM для України. Про це йдеться на записі засідання ENVI від 5 травня.

Доповідач щодо CBAM Мохаммед Шагім (Прогресивний альянс соціалістів і демократів) заявив, що чинні положення про форс-мажор потребують перегляду, якщо воєнний стан в Україні таким не вважається.

«Мені складно зрозуміти, як ми ставимося до України. Мушу сказати, що нам потрібно переоцінити цей форс-мажор, який у нас існує. Я не можу уявити, яку країну і яку ситуацію ми можемо вважати такою, за якої активується форс-мажор». – підкреслив він.

За його словами, Україна очевидно позбавлена можливості декарбонізуватися у необхідному темпі. Шагім запропонував відпрацювати окреме рішення для України з тіньовими доповідачами (shadow rapporteurs). Тіньові доповідачі – це члени комітетів Європарламенту, які призначаються кожною політичною групою для стеження за ходом розробки законодавчих пропозицій та представлення позиції своєї групи.

Читайте:

Індекс відновлення ділової активності у квітні знизився до трирічного мінімуму

Його позицію підтримав Петер Лізе, депутат з Європейської народної партії, який звернувся безпосередньо до Єврокомісії із запитанням, чому вона не вважає за потрібне надати Україні будь-яке відступлення чи спеціальний режим. Лізе назвав її «справді особливим випадком», давши зрозуміти, що мовчання Єврокомісії є неприйнятним.

Водночас Марія Елена Скоппіо, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків Єврокомісії (DG TAXUD) фактично ухилилася від відповіді: вона заявила, що не коментуватиме питання України, оскільки воно не є частиною поточної доповіді чи пропозиції. Таким чином, Єврокомісія не висловила жодної позиції щодо можливого спеціального режиму, трактування форс-мажору або окремого підходу до України в межах CBAM.

Відсутність змістовної відповіді не залишилася непоміченою – доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен приєднався до критики, назвавши ситуацію «дещо розчаровуючою». Питання статусу України в CBAM залишається відкритим і, судячи з усього, повертатиметься до порядку денного комітету.

Читайте:

Дефіцит кадрів: в Україні готують програму працевлаштування для людей 50+

Повноцінний фінансовий механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) набув чинності 1 січня 2026 року. Протягом 2025 року українська сторона та профільні асоціації неодноразово зверталися до європейських партнерів із закликом задіяти пункт 7 статті 30 Регламенту CBAM. Ця норма дозволяє тимчасово виключати країну з-під дії мит у разі виняткових і непередбачуваних деструктивних обставин (війни).

У грудні 2025 року Європейська комісія опублікувала оновлену пропозицію та офіційний звіт-оцінку, де не знайшла підстав для активації форс-мажорного пункту для України.

Рішення Єврокомісії базувалося на математичній моделі, згідно з якою вплив CBAM на загальну економіку України оцінювався як «мінімальним» – прогнозувалося зниження ВВП лише на 0,01% до 2035 року.

Нагадаємо, українські аналітики та бізнес назвали ці розрахунки помилковими і вказали на загрозу падіння реального ВВП до 2,1–6,4% через критичні збитки металургії.

Сьогодні Україна продовжує активні дипломатичні переговори з Брюсселем про особливі умови CBAM, оскільки країна є офіційним кандидатом на вступ до ЄС.

 Без праймера не працює: типові помилки при підготовці основи під рулонні матеріали