Парламент підготує антикризові кроки для підтримки бізнесу

Державна підтримка бізнесу

Попри те, що навіть у деокупованих громадах уже відновили роботу майже 2,5 тис. підприємств, які згенерували понад 100 млрд грн виручки, через збитки, завдані війною, багато бізнесів по всій Україні ризикують припинити діяльність. Щоб цього не допустити, низка бізнес-асоціацій направила в парламент пропозиції, над якими найближчим часом почнуть працювати, допоки ситуація не стала критичною.

Про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, згідно з даними останнього звіту швидкої оцінки збитків і потреб України (RDNA4), прямі збитки нашій державі внаслідок російської агресії зросли до $176 млрд, порівняно зі $152 млрд у попередньому звіті – RDNA3. Прямі втрати бізнесу станом на кінець 2024 року сягнули $86 млрд, і в більшості секторів є додаткові 5-20% втрат. Бізнес робить усе можливе, щоб вистояти: релокує виробництва, децентралізує активи, інвестує в альтернативну енергетику, готує плани дій на випадок надзвичайних ситуацій. Ба більше, навіть у деокупованих громадах відновили роботу вже майже 2,5 тис. підприємств, що згенерували понад 100 млрд грн виручки.

«Але цього замало. Бізнес – це наші податки, наші робочі місця, спроможність громад і, зрештою, обороноздатність. Тому підтримка підприємців – це не «соціальна опція», а питання виживання держави. Саме тому наприкінці літа запитали позицію провідних бізнес‑об’єднань – Української ради бізнесу, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати, Спілки українських підприємців – щодо їхнього бачення вирішення проблемних питань. У відповідь отримали десятки сторінок конкретних пропозицій», – повідомила нардепка.

Вона додала, що наразі завершується збір і класифікація пропозицій від бізнес-асоціацій (дерегуляція, податки, логістика, фінанси, енергетика, інфраструктура). Наступний крок – запустити робочу групу при Комітеті. До неї будуть долучати представників профільних міністерств, бізнес‑об’єднань та експертного середовища. Завдання – підготувати пакет рекомендацій для уряду. 

«Почну з базового: в громад є ресурс. На їхніх рахунках – понад 200 млрд грн. Це не просто подушка безпеки на чорний день, це – інструмент підтримки економіки тут і тепер, коли кожна гривня мультиплікує стійкість. Тому ми закликаємо ОМС зменшувати податкове навантаження, оскільки в низці громад бізнес із пошкодженими активами й надалі сплачує податок на нерухомість і землю, навіть якщо не працює через брак клієнтів. Але є позитивні приклади: Харків звільнив бізнес від місцевих податків, щоб утримати підприємства в місті. Цей досвід варто масштабувати», – переконана Олена Шуляк. 

Крім цього, нагадала вона, в Україні працює програма 5‑7‑9%, потенціал якої ще не вичерпано. Там, де місцева влада бере на себе частину відсоткової ставки, ставка для підприємця фактично знижується до 0%, і щодо цього вже є 200+ підтверджених кейсів. Для багатьох малих бізнесів іноді критично потрібні не десятки мільйонів, а 500 тис. – 1 млн грн, щоб знову запалити світло в кав’ярні, барбершопі чи майстерні, зазначила Шуляк. 

Важливо також посилювати цифровізацію, оскільки саме вона прибирає людський фактор і маніпуляції, та розвивати соціальну інфраструктуру. На кшталт дитячих садків з укриттями, безпеки і сервісів догляду, що дозволяють людям працювати. 

«Вже є дослідження, які показують, що значна частина жінок не виходить на роботу саме через брак базових послуг. Якщо громада планує розвиток, вона має бачити зв’язок між дитсадком і податковими надходженнями на рівні бюджетної математики. Це важливо й в контексті того, що після війни кадровий дефіцит стане викликом №1. Тому вже зараз потрібно переосмислювати освіту: більше практики, короткі прикладні курси, перекваліфікація для ветеранів і жінок, які змінюють професію», – наголосила Олена Шуляк.

Окремим пулом проблем, на які вказує бізнес, є обмежений доступ до фінансування, а також економічне бронювання, а точніше відсутність зрозумілого механізму, як це працює. Щодо першого, пояснила парламентарка, є проблема, – банки не дають проєктні кредити на ставках, із якими бізнес може працювати. Рішенням щодо цього може бути залучення Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації для цільових програм відновлення постраждалих підприємств – під нульові або близькі до нульових ставки, з вимогою відбудови за стандартами енергоефективності та енергонезалежності. Щодо другого пункту, Шуляк зауважила, що через відсутність чіткого та зрозумілого механізму бронювання, низка критично важливих підприємств може опинитися на межі виживання. 

«Сьогодні від бізнес‑спільноти ми чуємо кілька системних проблем: неможливість бронювання ФОПів, невизначеність після 6‑місячної броні, ліміт 50% від військовозобов’язаних, що створює страх за «другу половину» команди, 5-6 місяців очікування рішень і повернення документів без пояснень. Потрібне збалансоване політичне рішення, і ми його готуємо в діалозі з урядом. Бізнесу важливо активніше долучатися, щоб модель була реалістичною», – підсумувала Олена Шуляк.

 Вогнезахист залізобетонних конструкцій: безпека, сертифікація, довговічність