Участь бізнесу і умови для його розвитку надважливі при створенні програмам комплексного відновлення

Участь бізнесу у відновленні країни

Українському бізнесу передбачили в новому законодавстві пʼять суттєвих заохочень для роботи у прифронтових громадах і на деокупованих територіях, але чекають активнішої участі у створенні програм комплексного відновлення (ПКВ) громад і регіонів.

На цьому під час сьомого національного форуму МСБ «Обʼєднуємося заради стійкості та відновлення» наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона повідомила, що програми комплексного відновлення – головний стратегічний планувальний документ для відбудови кожної з майже 1,5 тис українських територіальних громад, наразі вже розробляють більше ніж 200 громад. Але попри відкритість цих документів і, відповідно, пропозицій до них, до їх обговорення досить мало залучений саме бізнес. Це надважливо виправити.

«Під час створення ПКВ громади ретельно аналізують величезну кількість факторів. На першому місці стоять не лише збитки, які їй завдані внаслідок російської агресії, але і економічний і демографічний потенціал цієї території. І саме від бізнесу залежить, якою може бути економіка регіону, без чого створення якісної ПКВ неможливе», – зауважила Шуляк.

Читайте:

Відбудова: попит на будматеріали складатиме майже 100 млрд доларів протягом 5 років

За її словами, участь бізнесу і умови для його розвитку надважливі у контексті створення і реалізації законодавства, яким буде регулюватись комплексне відновлення країни – законопроєкту «Про основні засади відновлення». Перша версія законопроєкту була оприлюднена у травні поточного року, після чого були проведені масштабні публічні консультації щодо доопрацювання його норм.

Під час публічних консультацій були отримані пропозиціях представників бізнесу. І у цій групі найбільше наголошували на плануванні та пріоритизацію відновлення, відповідальність, прозорість, цифровізацію та  усунення забюрократизованості. Бо саме це, на думку українського підприємництва – основа адекватного відновлення та розвитку країни.

«Український бізнес сьогодні сплачує податки, на які країна забезпечує наш захист від ворога, бізнес також надає робочі місця, він створює європейського рівня послуги та продукти. Тому держава, однозначно, має дослухатися до голосу бізнесу та його потреб і зосередитися на всебічній підтримці бізнесу, який не лише створює робочі місця, а сплачуючи податки, фінансує витрати, пов’язані з обороною нашої держави. Низку стимулів для підприємців, які зайдуть працювати у деокуповані або прифронтові громади ми передбачили у законопроєкті «Про основні засади житлової політики», – повідомила Шуляк.

Читайте:

Із потрібних 479 млрд на відновлення України, є лише 87 млрд грн - дослідження (ІНФОГРАФІКА)

Зокрема, йдеться про:

• Фінансові стимули (додаткові субвенції, гранти або ж пільгове фінансування комунального та приватного сектору) або інші форми фінансової підтримки для підприємців, які вирішують розпочати або розширити бізнес на цих територіях;
• Податкові пільги для підприємців та фізичних осіб;
• Підтримку інновацій та заохочення інвестицій;
• Заохочення місцевого виробництва та споживання;
• Інформаційну підтримку підприємництва та навчання.

Нагадаємо, на потреби відновлення громад передбачено майже 1 млрд євро в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає отримання Україною 50 мільярдів євро до 2027 року. Ці кошти – 1 млрд євро, підуть у громади напряму, тому дуже важливо, щоб вони були максимально готові для реалізації якісних проєктів на місцях. Для цього громадам потрібні люди, які мають навички проєктного менеджменту, які обізнані з питаннями економічного характеру, взаємодії з міжнародними партнерами.

 Цікаво про будівництво і ремонти: «Три кити» довіри до Ruukki