П.С. Шилюк: Збільшувати обсяги будівництва, не втрачати довіру інвесторів – вимога дня

Президент Будівельної палати України, Герой України П.С.Шилюк розповів про актуальні особливості роботи будівельного комплексу країни,  перспективи житлового будівництва, реформу контрольно-дозвільної системи
2567 18.09.2020 в 10:24


Про актуальні особливості роботи будівельного комплексу країни,  перспективи житлового будівництва, реформу контрольно-дозвільної системи читайте в інтерв’ю Президента Будівельної палати України, Героя України П.С.Шилюка.

Петре Степановичу, цей рік видався складним для економіки країни. Від карантинних обмежень потерпають усі галузі без виключень, а як за цих умов доводиться будівельникам?

Нелегко, ясна річ, адже ми всі вперше зіткнулися з такими обмеженнями, які на початку весни подекуди просто зупинили виробництво. Будівельна палата тоді невідкладно звернулася до Уряду з  пропозицією все ж таки дозволити нам працювати, звичайно з урахуванням всіх необхідних санітарно-епідеміологічних вимог.

Добре, що нас почули і будівельні організації продовжили виконання робіт, передовсім, на об’єктах житлового будівництва,  за проектами програми «Велике будівництво».  Принагідно хочу подякувати всім нашим будівельникам, які у цей непростий період  працювали наполегливо і відповідально, забезпечуючи виконання намічених планів.

І хоча певного «просідання» у показниках уникнути не вдалося з цілком зрозумілих причин, галузь  надолужує відставання.  Якщо за підсумками 1 кварталу  2020 року індекс будівельної продукції склав 91,3%, то за січень-липень  – 95,4%. Це у порівнянні з дуже успішним для нас 2019 роком.

Можу зазначити, будівельна галузь спрацювала краще, ніж навіть промисловість у цілому, де за січень–липень 2020р.  індекс промислової продукції становив 92,3%.

Дещо знизилися темпи спорудження житла, але там, крім карантину, спрацювали й інші чинники, про які я скажу далі.


Зараз багато дискусій точиться навколо реформування контрольно-дозвільної системи у будівництві. Пропонуються докорінні зміни, ліквідація ДАБІ, створення замість одного органу кількох нових. А яка ваша думка з цього приводу?

Якщо коротко – головне, щоб в результаті реформ не наплодити нових осередків корупції. Будівельну галузь і без того називають найбільш корумпованою, хоча всім відомо, що хабарі «ходять» не на будовах, а в кабінетах.  На жаль, за останні роки склалася така ситуація, коли легше було збудувати будинок, ніж його узаконити, отримати необхідні документи, сертифікат відповідності закінчених будівництвом об’єктів. Все виглядає так, що це робилося штучно, щоб ускладнити життя доброчесним забудовникам, штовхати їх на незаконні дії.

Ми всі будемо тільки раді, якщо вдасться  припинити це свавілля чиновників, що, підкреслю, може вплинути і на зменшення вартості нового житла, покращення інвестиційного клімату, прозорість бізнес-клімату у нашій галузі.

Тому я з інтересом зустрів урядові рішення  «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідні законопроекти.

Як Президент Будівельної палати, я не раз виступав на нарадах різного рівня, де йшлося про реформування системи архітектурно-будівельного контролю, наголошував, що не слід зупинятися на півдорозі, а й надалі вдосконалювати законодавство, звільнятися від корупційних чинників.

У тому числі, з використанням досвіду країн Європейського Союзу,  де здійснення архітектурно-будівельного контролю покладається як на державні, так і на місцеві структури, Це досить нова справа для нас. Звичайно, виникають  питання, наскільки у наших умовах приватні інспектори будуть працювати сумлінно і фахово, але, думаю, розвиток децентралізації, посилення ролі органів місцевого самоврядування диктують саме таку логіку дій.  Якщо місцева влада отримує більше повноважень і коштів, то нехай  бере на себе і більше відповідальності.  Звітує перед громадою, що вона збирається будувати на території, кому видає дозволи, як контролює  ведення будівництва.

Тому будівельники повинні шукати замовника саме на місцях, орієнтуватися на регіональні програми розвитку територій.

А центральна влада повинна створити законодавчі умови для ефективності такої співпраці.

Так, зокрема, давно пропонуємо розпочати будівництво муніципального (орендного) житла. У розвинених країнах це ефективно працює, приносить прибуток місцевій владі, яка має власний житловий фонд, може здавати його в оренду, надавати як тимчасове житло певним категоріям громадян,  запрошеним спеціалістам. У нас, на жаль, вся оренда житла в тіні. А трапиться, не дай Боже, якась надзвичайна подія з руйнацією будинку – місто гарячково шукає   вільне житло, щоб кудись тимчасово переселити постраждалих.


Тут доречно згадати і багаторічну епопею навколо проектів реконструкції кварталів застарілого житла», яка триває  уже друге десятиліття.

Так,  легендарні «хрущовки» не молодшають. За даними експертів,   приблизно половина  житлового фонду України перебуває в незадовільному технічному стані та потребує реконструкції, а 7,5% (75 млн. м. кв.)  визнані  непридатними для життя. Фактично кожен четвертий міський житель мешкає в житлових приміщеннях, які мають незадовільний технічний стан та вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Лише в Києві налічується майже  3200 «хрущовок», а це більше ніж 8 мільйонів кв.метрів.


Хто їх буде ремонтувати? І коли?

Як відомо, в Україні ще в 2007 році набрав чинності закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». На жаль, з різних причин він не реалізований. Нещодавно, у тому числі за участі експертів Будівельної палати,  розроблено проект нової редакції Закону, проте і надалі  проблема залишається не підйомною –  для держави, для місцевої влади, для бізнесу.

Між тим, у Програмі діяльності Кабінету Міністрів 2020 року прямо записано про «розроблення практичного механізму здійснення комплексної реконструкції застарілого житлового фонду». Сподіваємось, що це буде не лише  декларація. Тим більше, що і в профільному комітеті Верховної Ради України теж підтримують такі наміри.

До речі, хочу тут наголосити, що  у Будівельної палати склалися ефективні ділові стосунки з профільним парламентським комітетом, з відповідними міністерськими структурами.   У нас є обопільна зацікавленість щодо оновлення законодавства для галузі. Є нагальна потреба також в актуалізації нормативної бази, зокрема, ДБН-ів, запровадження ВІМ-технології.

Ми підтримуємо зусилля Фонду Держмолодьжитло, який звертає увагу на критичну ситуацію довкола фінансування державних житлових програм та закликає урядовців і депутатів при розгляді проєкту Держбюджету  2021 року сприяти виділенню видатків на такі програми.

Йдеться про програми кредитування молодих сімей на придбання житла, надання підтримки для будівництва доступного житла, надання пільгового державного кредиту переміщеним особам, учасникам АТО, ООС на придбання житла.

Маємо свої пропозиції і щодо вирішення гострої проблеми: захист інвесторів будівництва від нечесних забудовників та запобігання появі нових проблемних об’єктів будівництва.

Житло нині будується переважно за кошти громадян і ми, забудовники разом з владою, повинні зробити все, щоб це джерело надходжень не обміліло, повинні очистити ринок від фіктивних компаній, які не мають ні досвіду роботи у галузі, ні належної матеріальної бази (крім хіба що офісу з комп’ютером).

До речі, про зниження темпів будівництва житла. До всіх об’єктивних складнощів додалися і відомі скандали навколо шахрайських схем у деяких крупних забудовників у Києві.  А це – сотні заморожених об’єктів, довгобудів, втрата репутації, довіри… Та головне, страждають інвестори, наші громадяни, які вкладають значні кошти, щоб мати власне житло.

На нещодавньому  засіданні президії Будівельної палати слухалося питання роботи комітетів Палати. Які завдання поставлені перед комітетами, якої віддачі ви чекаєте від них?

Ми розглядаємо ці комітети як основну аналітичну ланку у структурі Будівельної палати.  Не випадково вони за статутом називаються постійно діючими, оскільки покликані   регулярно, планово  аналізувати процеси розвитку відповідних  напрямів будівельної галузі – від  промислового та інфраструктурного будівництва, реалізації житлових програм, підготовки кадрів до  питань впровадження нових інформаційних технологій в будівництві, енергозберігаючих технологій та ін.

 І головне – на основі такого аналізу в комітетах розробляють пропозиції щодо проектів змін у законодавчій та нормативній базі, які готуються суб’єктами законодавчих ініціатив.  Адже ми повинні не лише констатувати стан справ, але й пропонувати своє бачення змін на краще. 

Всього таких комітетів 10, їх очолюють авторитетні, досвідчені фахівці, практики. Назву, до прикладу, А.М.Кармінського –  одного з провідних аналітиків нормативно-правової бази, П.М.Кулікова – ректора КНУБА, Г.Г.Фаренюка – доктора технічних наук, директора ДНДІ будівельних конструкцій, С.Т.Сташевського, який має колосальний досвід роботи і в будівельному комплексі, і в центральних та місцевих виконавчих органах.

Ми вважаємо, що громадські, профільні об’єднання повинні якомога більше залучатися до  співпраці з центральними державними органами, повинні мати можливість відстоювати  свою аргументовану позицію.  

Будівельники очікують покращення законодавчо-нормативної бази, інвестиційного клімату, прозорості ведення бізнесу, ефективного діалогу між владою і підприємцями.

Але ж ми не повинні сидіти і чекати, коли нам подадуть готовий, затверджений нагорі  документ, а ми будемо його виконувати і критикувати – це  так, а  це не так.

Відповідно Будівельна палата протягом останніх років не раз ініціювала громадські слухання з тих чи інших важливих законопроектів, зокрема, щодо  питань реконструкції кварталів застарілого житла, будівництва доступного житла, енергоефективності будівель.

Приємно відзначити, що «нагорі» до нас дослухаються, наші пропозиції беруть до уваги при підготовці проєктів відповідних нормативних актів.



Интересно про строительство: ранее мы писали о гидроизоляционном материале Neoproof Polyurea который, используется, в основном, для плоских кровель с бетонным основанием и рубероидных крыш 

Источник: budpalata
 
Интересные новости:
16.05.2019
3358
Президент Будівельної палати, Герой України П.С.Шилюк про стан будівельної галузі...
19.04.2019
3886
Ситуація в галузі вимагає активізації роботи всіх учасників будівельного ринку, зокрема і Будівельно...