Порівняння деяких аспектів контролю містобудування України та США

Юрій Васильченко, голова Державної інспекції містобудування України розповів про практику контролю містобудування США, та як її кращі механізми можуть бути реалізовані в Україні
1245 23.07.2020 в 07:35

Юрій Васильченко


Ведення будівництва є складним процесом. Але, як кажуть, не святі горшки ліплять. Не варто думати, що Україна – це єдина держава у світі, де при будівництві допускаються порушення чинного законодавства. Аналогічні помилки допускають навіть в Сполучених Штатах Америки, про що мені розповіли колеги у 2016 році, коли я перебував там на запрошення Державного департаменту США за програмою обміну досвідом.

Містобудівна політика в США визначається та здійснюється на рівні округів та муніципальних об’єднань.

Водночас варто зазначити, що в США містобудування розглядається як практика землевпорядкування та землекористування населених пунктів. З цієї точки зору американський підхід до формування міського середовища є більш утилітарним, ніж естетичним. Відповідно регулювання містобудівної діяльності передбачає за мету забезпечення безпеки міського середовища для життя і здоров’я людей та створення комфортних умов існування.

Контроль та нагляд супроводжує процес забудови на всіх етапах життєвого циклу об’єктів нерухомості та проводиться в усіх муніципальних об’єднаннях США.

Там використовується багаторівнева система контролю та нагляду за дотриманням містобудівного законодавства. Розподіл повноважень між муніципальними органами нагляду та органами нагляду штатів і федеральних органів здійснюється залежно від предмету регулювання.

Так, нагляд та контроль за дотриманням вимог охорони навколишнього природнього середовища знаходяться в компетенції федерального Агентства по охороні навколишнього природного середовища. Наглядові функції по забезпеченню безпеки робіт на будівельному майданчику здійснює федеральне управління по виробничій безпеці та гігієні. Архітектурно-будівельний контроль в США здійснюється органами муніципальної влади та округів муніципальних об’єднань. Органи місцевого самоврядування створюють відповідні установи: як правило, такою установою є департамент у справах будівництва, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль та забезпечує дотримання містобудівного законодавства суб’єктами містобудівної галузі. Однак є виключення: в муніципалітетах з невеликою кількістю населення функціями будівельного контролю можуть бути наділені пожежний департамент або навіть відділ охорони здоров’я.

Департамент у справах будівництва здійснює перевірку проектних рішень на відповідність вимогам будівельних норм та правил, видає дозволи на будівництво, здійснює інспекційні перевірки, вводить в установленому порядку об’єкти в експлуатацію. Цей департамент здійснює державний архітектурно-будівельний контроль лише об’єктів недержавного сектора.

Основні права та обов’язки органів нагляду та контролю врегульовані будівельними кодексами, які законодавчо закріплюють за посадовими особами органу контролю правоохоронні функції в галузі будівництва. Натомість в Україні законодавство є недостатньо систематизованим та потребує уточнення та усунення прогалин.

Головною метою діяльності департаменту є захист життя та здоров’я, забезпечення безпеки населення на підвідомчій території. Ефективність роботи залежить від того, наскільки керівництво та співробітники департаменту здатні збалансувати інтереси забезпечення безпеки продуктів будівельної діяльності з інтересами забезпечення економічної волі.

Місцевий департамент зобов’язаний слідкувати за виконанням діючого законодавства завдяки наданню населенню таких послуг:

  • перевірка (експертиза) будівельної документації;
  • видача дозволів на будівництво;         
  • здійснення інспекційних перевірок.

Крім державного архітектурно-будівельного контролю, що здійснюється будівельними інспекторами окружних будівельних департаментів і департаментів з будівництва муніципалітетів, у приватній сфері будівельний контроль проводиться і приватними акредитованими будівельними інспекторами.

Відмінністю в державному архітектурно-будівельному контролі, яку доцільно було б застосовувати на території України, є те, що в США дозволу потребує навіть зміна цільового призначення будівель і споруд. Натомість, в Україні це питання недостатньо врегульовано, що призводить до значних незручностей, як для громадян, так і для контролюючих органів, на нашу думку, зміна цільового призначення будівель та споруд повинна бути віднесена до компетенції інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю. Разом з тим, в США інспектор державного будівельного контролю не має права здійснювати перевірку об’єкту будівництва у випадку, якщо відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт. Також здійснення перевірки можливо за певних підстав, у разі ж відмови суб’єкта будівництва в доступі до перевірки, інспектори здійснюють перевірку, отримуючи в судовому порядку адміністративний ордер на обшук. В Україні через наявну ситуацію в галузі будівництва ми передбачили в законодавстві можливість проведення перевірки з залученням органів місцевого самоврядування у випадку відсутності представника суб’єкта містобудування на об’єкті.

Також варто зазначити, що в США планові перевірки здійснюються у відповідності до етапів будівництва, як правило, по завершенню певного циклу виконання будівельних робіт. В Україні після проведення реформи буде діяти аналогічна система. Для підвищення її ефективності відбулося розділення колишньої ДАБІ на два органи: який видає дозволи на ведення будівництва та який здійснює держархбудконтроль.

Спільним і для України, і для США є те, що кожен громадянин має право вільно подавати скарги щодо будівництва, яке порушує його права.

Але громадянин США у випадку, якщо порушені його права, не скаржиться президенту, прокурорам, прем’єр-міністру тощо. Він не вважає за доцільне їх відволікати і навантажувати цим питання, тому одразу йде до адвоката і вже з ним - до суду. Відповідно, так громадянин захищає свої права, отримує моральну, матеріальну компенсацію збитків, а адвокат - зарплату.

В Україні є більш розгалужена система проведення перевірок на основі обґрунтованої скарги фізичної особи щодо порушення її прав. З одного боку, це додатковий механізм відстоювання прав громадян. З іншого боку, він потребує певного доопрацювання законодавчого спрощення. Наприклад, якщо громадянин вважає, що будівництво конкретного об’єкту порушує його права, то він починає писати скарги про це президенту, народним депутатам, правоохоронним органам і т.д. Тому маємо ситуацію, коли громадянин не бачить оперативного виправлення ситуації, не отримує компенсації збитків. Часто це буває через те, що особа звертається не до тих органів, які безпосередньо займаються даним питанням. Наприклад, президента, Кабміну, Верховної Ради. І коли звернення вже доходить до профільного відомства, як ДІМ, то пройде не один тиждень, що суттєво затягує час і процес розгляду, з’ясування всіх обставин та вирішення питання. Тому тут є особливо важливим оперативна передача інформація профільному відомству та спрощення обміну кореспонденцією між різними органами державної влади.

На жаль, американський досвід відстоювання прав та інтересів громадян у судах в нас поки не вдається втілити у повній мірі: наразі через непоодинокі прогалини у вітчизняному законодавстві різні суди можуть виносити кардинально протилежні рішення за аналогічними справами. Це дезорієнтує суспільство та змушує шукати інші шляхи відстоювання власних прав – перекриття доріг, пікети, акції протесту тощо.

Я хочу наголосити, що ДІМ – це новий орган, який створюється з нових кадрів та є відкритим до комунікації з громадськістю, і має на меті створення прозорої системи архбудконтролю з однаковими правилами для всіх учасників будівельної галузі.

У той же час, в Україні трапляються непоодинокі випадки коли скарга, що надходить до органу державної влади або місцевого самоврядування, не має об’єктивного підґрунтя. Наприклад, людина просто знаходилася поруч із будівництвом, що ведеться, і вирішила, що порушені її права. Або взагалі намагається свідомо спекулювати - були випадки, коли громадянин, що проживає в Одесі, скаржиться на будівництво у Києві. Або навіть на всі об’єкти будівництва в Києві і просить перевірити їх.

Тут одразу виникає питання – які цілі переслідує цей громадянин? Чи дійсно це пов’язано з тим, що порушено його права. Можливо, тут мета інша – спекуляція або шантаж забудовників. А цим вже мають займатися правоохоронні органи.

Також у нашій державі бувають випадки, коли пишуть необґрунтовані скарги та намагаються «впливати» при побутових конфліктах через органи державної влади на рідних, друзів, родичів. Наприклад, при розлученні один із подружжя починає писати скарги для того, аби наслати на бізнес чи будівництво колишнього чоловіка або дружини якомога більше перевіряючих органів з метою особистої помсти, без наявності об’єктивного підґрунтя.

Перепрошую, але органи державної влади не повинні використовуватися для спекуляцій із вирішення особистих питань.

Наразі Україна реформує власну систему містобудування. І досвід таких держав, як США, був обраний для визначення вектору руху невипадково, а завдяки прозорості, дієвості та ефективності американської системи. Водночас, він буде не просто скопійованим, а пристосованим саме для вітчизняних реалій. Я сподіваюся, що після закінчення процесу реформування українська система, увібравши риси західних країн, сама зможе стати зразком для інших держав.


Джерело: прес-служба ДІМ

 
Интересные новости:
21.07.2020
2428
Голова Державної сервісної служби містобудування України розповів про запуск відомства...
15.07.2020
2670
Юрій Васильченко, голова Державної інспекції містобудування України розповів про те, чому підвищення...
10.07.2020
1084
Подготовительное судебное заседание по иск общественной организации "Минстрой" назначили на 12 авгус...
03.12.2020
4395
Призначено нового керівника Державної інспекції містобудування (ДІМ)...
26.11.2020
4495
Кабмин назначил нового руководителя Сервисной службы градостроительства...