"Антивірусні" закони.На що чекає бізнес-спільнота

Зараз бізнесу необхідні тотальна легалізація цифрових процесів, лібералізація трудового законодавства і його адаптація до карантину
510 24.03.2020 в 10:28


"Антивірусні" закони, які чекає бізнес

Верховна Рада України 17 березня 2020 року на позачерговому засіданні внесла зміни до деяких законодавчих актів України, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також на лібералізацію податкового законодавства. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав відповідні Закони України №530-IX та №533-IX


Карантинний турборежим в парламенті спрацював, його слід вмикати знов

Ми вітаємо будь-які кроки держави на підтримку бізнесу в цей час, а також відзначаємо їх швидкість – потрібні рішення приймали та вводили в дію впродовж днів і навіть годин. Парламент довів, що може так працювати, коли необхідно, і ми будемо посилатись на цей прецедент, вимагаючи більш рішучої підтримки бізнесу. Але хочемо лише мить помріяти про те, як могло б виглядати законодавче поле для підприємницької діяльності в Україні, якби народні обранці працювали над ним з таким завзяттям та в такому темпі не лише на минулому тижні, а й, скажімо, завжди.

Відсутність деяких реформ серед тих, на які бізнес чекає роками й навіть десятиліттями, в умовах карантину стане особливо відчутною. Наприклад, проєкт Закону "Про внутрішній водний транспорт" (до роботи над ним причетні автори цього матеріалу) все ніяк не змінить аналогічний статут СРСР 1955 року (чинний!) та не лібералізує річкові перевезення. Про стабільність та диверсифікацію ланцюжків поставок, як елемент безпеки держави в умовах пандемії, говорити немає потреби, але для відповідних структурних змін (на жаль) немає часу.

Прийняті закони надали деякі послаблення у податках, перевірках, адміністративних, трудових та договірних правовідносинах. Зміни виглядають корисними, але насправді вони фрагментарні та недостатні. Другою хвилею регулятори мають вжити більш рішучі "антивірусні" заходи для бізнесу.


Яка додаткова регуляторна підтримка необхідна бізнесу?


Тотальна легалізація цифрових процесів

По-перше, держава має розробити комплексний план заходів щодо цифровізації економіки та стимулювання електронного документообігу (ЕДО) в усіх можливих правовідносинах. Низка законів вже створила підґрунтя для цього, справа лише за підзаконними актами та практичною реалізацією. Це, в першу чергу, B2B (договори та первинна документація онлайн), будь-яка B2G звітність, цифровий нотаріат, електронний суд. Вирішальною може стати роль малопомітної на сьогодні Мінцифри.

Наголошуємо на нашій комплексній пропозиції щодо B2B та B2G:

- спростити процедуру видачі ЕЦА віддалено 24/7 без фізичної присутності отримувача;
- тимчасово прирівняти у правовому статусі всі типи електронних ключів (для спрощенця процедури подачі звітності в усі контролюючі органи та обміну документами між підприємствами);
- створити умови для інтероперабельності та роумінгу між надавачами послуг ЕДО (для уніфікації обміну документами);
- розширити фунціонал B2G ЕДО (наприклад, дозволити подачу інформаційних листів із електронними відмітками про прийняття);
- терміново: якщо в період карантину договори та первинні документи оформлені в електронній формі з урахуванням вимог чинного законодавства, це не буде самостійною підставою для визнання господарських операцій нереальними, неналежно оформленими або підставою для їх перекваліфікації при подальших податкових перевірках.

Також відсутній як явище міжнародний B2B ЕДО, оскільки не запрацював на повну Закон "Про електроні довірчі послуги". Немає визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Воно дозволить українським та зарубіжним контрагентам використовувати локальні засоби е-ідентифікації через їх взаємне визнання (без таких проблемних сьогодні міжнародних посилок з паперовими договорами та без їх "безправних" сканкопій).

Також необхідні міжнародні договори про визнання схем електронної ідентифікації. Прикро, якщо самоізоляція цілих держав унеможливить цей процес, але буде дуже символічно, якщо робота над цими міжнародними угодами та їх підписання зможуть відбутись онлайн.    


Реформа трудового законодавства

Регулювання трудових правовідносин потребує рішучої лібералізації (очікуваний усіма інвесторами сучасний проект Трудового кодексу, який постійно "не на часі", позаяк вважається непопулярним серед виборців), а також адаптації до можливого довготривалого режиму віддаленої роботи для багатьох груп працівників. Бізнес має отримати можливість гнучко та швидко змінювати умови праці, скорочувати робочий день, відправляти в обов’язкові відпустки та вводити простій, працівники – зберігати відповідні гарантії щодо оплати праці та збереження робочого місця.     


Другорядний комплаєнс не на часі

Мають бути переглянуті численні другорядні вимоги щодо корпоративного комплаєнсу та відтерміновані відповідні дедлайни. Рада зробила одне таке послаблення, але воно стосується виконання публічними особами антикорупційних заходів: особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які мали подати декларацію за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році подають її до 1 червня. А хто не впорається до 1 червня, все одно звільняється від відповідальності. Якщо є приклад такої турботи про чиновників, його варто негайно розповсюдити на бізнес.

Мережею шириться фото лікарів із закликом: "Ми залишаємось в лікарні заради вас, залишайтеся вдома заради нас". Відбувається консолідація суспільства на підтримку професії, що стала критично важливою. Лікарі рятують життя в лікарнях, а хто допоможе врятуватись бізнесу, який, у свою чергу, зможе надати, можливо, вирішальну підтримку нашій багатостраждальній медицині? Успішне проходження підприємницького карантину наразі залежить від багатьох факторів, серед яких – належне виконання договорів та фінансова дисципліна, ефективна перебудова бізнес-процесів дистанційно, вчасне прийняття складних рішень та їх законність. Цей виклик беруть на себе, зокрема, керівники, фінансисти та юристи компаній. 

Однак, ніхто також не скасовував численних регуляторних вимог, які держава поставила раніше, ніж оголосила карантин, і для виконання яких теж потрібний такий цінний сьогодні людський ресурс згаданих фахівців. 

Це, наприклад, оновлені правила фінансового моніторингу, які запрацюють вже 28 квітня (Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…"). Банки, фінансові компанії, нотаріуси, юридичні компанії та інші суб’єкти обов’язкового "фінмону" мають виконати низку додаткових нормативних вимог. З новими правилами законодавець запровадив і нові штрафи.  

Це також нові вимоги Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для багатьох компаній публікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом на своєму вебсайті не пізніше 1 червня поточного року, знову зі штрафами за невиконання. Цей закон також передбачає, що деякі суб’єкти мають подавати фінансову звітність в єдиному електронному форматі, але не було враховано технічний стан системи. У грудні 2019 року Комітет з управління системою фінансової звітності рекомендував регуляторам внести зміни до своїх актів та не штрафувати компанії у 2020 році, оскільки вони фізично не можуть виконати цей обов’язок за 2019 рік.

Під час карантину ситуація з неготовністю системи для збору фінансової звітності виглядає ще менш перспективною. На нашу думку, відстрочка на рівні закону – найкращий варіант негайного вирішення проблеми.

Вже гостро стоїть питання річних загальних зборів акціонерними товариствами, які необхідно провести до 30 квітня. НКЦПФР розробляє комплекс "антикризових заходів", які передбачають, що терміни оприлюднення річної фінансової звітності не будуть застосовуватися у 2020 році, а річні загальні збори можна буде провести до 31 грудня 2020 року або дистанційно. Можливість проведення електронних загальних зборів АТ вже передбачалась у законопроекті №2493 "Про акціонерні товариства", однак поки що це чергова нереалізована цифрова реформа. 

Перелік можна продовжувати. Численні вимоги до бізнесу, як і випадок з відтермінованими деклараціями чиновників, об’єднані однією ознакою: їх можна відкласти/послабити/скасувати, щоб зберегти ресурс для виживання, стабілізації, боротьби з коронавірусом та економічною кризою. 

Читайте також Бізнес в умовах вірусу: що робити і який прогноз (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)


ЧИТАЙТЕ ГЛАВНЫЕ НОВОСТИ О КОРОНАВИРУСЕ, ПРОГНОЗЫ И СОВЕТЫ ДЛЯ СТРОИТЕЛЕЙ, переходите в спецтему "Короновирус и строителство - прогнозы и советы"
 

 

Источник: biz
 
Интересные новости:
25.03.2020
1750
ДАБІ закликає бути обачними: у період карантину активізувалась діяльність шахраїв...
24.03.2020
1677
Після того, як проблемні позичальники перестають платити за своїми боргами, банки намагаються розпро...
24.03.2020
5733
Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен...
07.04.2020
807
Проєкт Генплану Києва пропонує сформувати гармонійні та скоординовані рекреаційні зони (+перелік)...
07.04.2020
565
Е-кабінет забудовника відновить свою роботу. В Міністерстві розповіли подробиці...
07.04.2020
532
Чтобы сгладить последствия экономического спада, вызванного эпидемией коронавируса, в Китае выд...