Житлова політика
Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак презентувала план діяльності міністерства на 2019-2024 роки. Повністю ознайомитися з презентацією у форматі pdf можна тут. А ми обрали для огляду пункти, найбільш цікаві для будівельної галузі та споживачів.
Мінрегіон працює над розробкою Концепції державної житлової політики, яка визначатиме пріоритети та конкретні кроки щодо вирішення системної проблеми забезпечення житлом людей, які цього потребують.
За її словами, сьогодні діють усього кілька державних житлових програм. І попри те, що в Державному бюджеті на їх реалізацію передбачено невелике фінансування, вже з вересня, через ці програми отримали державну підтримку 64 родини.
«Ми переглянули статті бюджету на цей рік і з Державного фонду регіонального розвитку 500 млн грн, передбачені на громадський бюджет участі, перекинули на дві житлові програми – 300 млн грн на «Доступне житло» та 200 млн грн на нову програму пільгового довгострокового кредитування для ВПО і учасників АТО, яка допоможе отримати житло 219 родинам.
Але, насправді, такі програми - це певне хаотичне рішення системної проблеми: відсутності життєздатних інструментів фінансування будівництва житла або інструментів забезпечення людей житлом, які потребують поліпшення житлових умов.
Тож Мінрегіон взяв на себе зобов’язання найближчим часом розробити концепцію державної житлової політики, в якій будуть визначені пріоритети та що держава може і повинна зробити, щоб українці змогли реалізувала своє право на житло. І саме під час розробки цього документу ми очікуємо на серйозну співпрацю з профільними, фаховими організаціями», - повідомила вона.
Міністр зазначила, що завдяки цьому документу можна буде виробити системне бачення впровадження державної житлової політики.
«На кінець 2020 року в нас має бути Концепція, а також фінансові інструменти, щоб у держбюджеті на 2021 рік вже передбачити кошти на реалізацію визначених житлових програм», - наголосила вона.
Також потребує вирішення питання забезпечення здійснення права на житло мешканців гуртожитків.
«Уряд схвалив Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2020-2021 роки щодо забезпечення для мешканців гуртожитків права на житло. Наразі очікуємо її затвердження Парламентом. У держбюджеті на наступний рік на виконання програми передбачено 160,9 млн грн. Ми вважаємо, що завдяки цим коштам мешканці 144 гуртожитків після передачі гуртожитків у власність територіальних громад зможуть приватизувати своє житло», - сказала міністр.
Також Альона Бабак зауважила, що у 2020 році потрібно вирішити питання щодо визначення власника прибудинкової території багатоквартирних будинків, оскільки право власності на житло нерозривно поєднано з правом власності на землю. Крім того, частина концепції житлової політики складатиметься з кроків щодо вирішення питання застарілого житлового фонду.
«І якщо ми вийдемо на пропозицію щодо реконструкції кварталів, то без розуміння, що робити з землею, кому вона належить, ми не зможемо системно підійти до питань реконструкції, змін тощо», - наголосила вона.
Запровадження розширеної відповідальності виробника у поводженні з побутовими відходами
«Маємо почати з того, щоб відділити від загального баку побутових відходів все те, що є ресурсоцінним, що можна назвати сировиною і відправити це на переробні заводи, там де макулатура переробляється в папір, а пластик, скло, метал - в інші товари.
Для цього нам потрібен закон, який запровадив би принцип, так званої, розширеної відповідальності виробника у поводженні з побутовими відходами, і виробники тари та упаковки фактично за свій кошт мали би поставити контейнери для роздільного збирання, за договорами з органами місцевого самоврядування сплатити за їх вивіз і направити на переробку», - сказала Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак під час презентації плану діяльності Мінрегіону на 2019-2024 роки.
За її словами це є той перший старт для того, щоб споживачі послуг з поводження з побутовими відходами не сплачували за збір та вивіз використаної упаковки, її утилізацію, оскільки ці кошти вже закладені у товарі.
«Людина купила воду, молоко, зубну щітку в магазині, тобто вона вже один раз заплатила за упаковку цієї продукції. Тепер виробник має взяти відповідальність за весь життєвий цикл цього продукту аж до утилізації упаковки і заплатити за це через принцип, так званої, розширеної відповідальності. Для цього нам потрібен закон», - зазначила Міністр.
Альона Бабак зауважила про те, що потрібен також закон про муніципальні відходи для того, щоб визначитись повністю, в який спосіб буде організовано поводження з муніципальними відходами в громадах. Вона зазначила, що коли має бути розроблена карта доступності для об’єктів поводження з муніципальними відходами.
«Це буде кластерна карта, на якій регіонам, в залежності від обсягів утворення побутових відходів та їх морфологічного складу, будуть запропоновані моделі формування кластерів, де і скільки доцільно встановити сортувальних ліній, нові полігони, які переробні заводи, і тощо», - повідомила вона.
Як зазначила Міністр, для стимуляції якнайбільшого перероблення побутових відходів потрібно продовжувати йти шляхом запровадження вищих ставок екологічного податку на захоронення побутових відходів, як це передбачено в Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року.
«Але йти паралельно з ідеєю, що частину відходів ми дозволимо людям відібрати, щоб їм не прийшлось платити більше через такі екоподатки. На сьогодні переробляється близько 5% відходів, плануємо збільшити до 15% завдяки створенню 45 полігонів для вироблення біогазу і 75 ліній для сортування сміття», - наголосила Альона Бабак.
Передати повноваження з регулювання тарифів на рівень громад
«Ми бачимо, що в комунальній сфері надзвичайно не ефективна система регулювання діяльності водоканалів і підприємство теплопостачання. Ми в програмі діяльності Уряду пропонуємо і очікуємо, що галузеві асоціації та органи місцевого самоврядування, підтримають нас в тому, щоб повністю передати повноваження з регулювання тарифів на рівень громад. Тому що все це переважно комунальне майно, комунальні системи, тож інвестиційні плани розвитку комунальної інфраструктури повинні затверджуватись на місцевому рівні» - повідомила міністр під час презентації плану діяльності.
Альона Бабак також заявила, що наразі розглядається можливість запровадження з 2021 року так званих стимулюючих тарифів за бажанням підприємтва.
«Тобто тарифи будуть затверджуватись на 3 роки, в них коригуватимуться певні складові і вони міститимуть інвестиційну складову, на яку нараховуватиметься дохід. Таким чином буде гарантія того, як протягом трьох років буде змінюватись тариф завдяки чому можна буде реалізувати інвестиційні програми. Тому що зараз у нас тарифи та інвестпрограми затверджуються на рік. А як можна системно планувати розвиток комунальної інфраструктури, коли об’єкти експлуатуються по 100 років? Тобто повинні міняти інфраструктуру, яка має «жити» 50, 60, 70, 100 років, а програми інвестиційні формуються лише на рік», - сказала Альона Бабак.
Зниження комунальних платежів через заходи з енергоефективності
На сьогодні в платіжці кожного громадянина 70% становлять витрати на енергетичні ресурси: на теплову енергію, на газ, на електрику, на воду. Тож держава пропонує українцям, як співвласникам, використовувати Фонд енергоефективності, як інструмент державної підтримки, для покращення якості свого життя і стримування зростання платіжок – про такую позицію Мінрегіону заявила міністр під час презентації.
«На сьогодні отримано 13 заявок. Ми вважаємо, що це добрий старт. Також ми хочемо в 2020 році розробити Стратегію термомодернізації будівель відповідно до 27 директиви ЄС. Це стосуватиметься не лише житлових будинків, а й громадських будівель. І відповідно до цієї стратегії ми розуміємо, що має бути державна підтримка житлового фонду. Що стосується громадських будівель - це мають бути інші механізми, зокрема, енергосервісного підряду, кредитні ресурси, що будуть залучатися органами місцевого самоврядування на реалізацію цієї стратегії. Ми маємо її розробити по роках і щоб всі знали, в яких спосіб будемо наводити лад і забезпечувати енергоефективність в будівлях.
Ми розуміємо, що стратегія буде мертвою, якщо не буде інструментів фінансування. Держава вже акумулювала в Фонд енергоефективності 4,3 млрд грн і у наступних роках фінансування ще зросте. Це ресурс на підтримку термомодернізації житлових будівель, який може стати рушієм економіки. Адже будуть потрібні будівельні матеріали, людські ресурси, підрядні організації, компанії, які займатимуться налагодженням і влаштуванням інженерних установок та обладнання, яке забезпечить енергоефективність. І тому ми вважаємо, що цей ресурс буде суттєвим імпульсом для зростання економіки, поштовхом для розвитку суміжних галузей», - сказала Альона Бабак.
Міністр зазначила, що з урахуванням внеску у 100 млн євро від ЄС та уряду Німеччини, фінансовий ресурс Фонду енергоефектвиності достатньо великий - близько 7 млрд грн і цього достатньо, щоб наступного року почалась більш масштабна і серйозна робота в напрямку термомодернізації житлових будівель.
Читайте також про те, що у Верховній Раді ухвалили законопроект про інфраструктуру геопросторових даних. А також про те, що набув чинності закон, який визначає, які об'єкти можуть та не можуть рекламувати забудовники.
3260 
.JPG)
