Чи достатньо у Києві зелених зон - дослідження

У 2017 році Київ визнали найзеленішою столицею Європи з населенням понад 2 млн осіб. Чи відповідає це дійсності та який район столиці назеленіший, з'ясовували автори нового дослідження
522 06.11.2019 в 08:40




Насиченість Києва зеленими зонами

У 2017 році Київ визнали найзеленішою столицею Європи з населенням понад 2 млн осіб – такі дані містилися в дослідженні урбаніста Філіпа Гартнера, що ґрунтувалося на вивченні супутникових знімків методом визначення типів пікселів, який автор назвав Normalized Difference Vegetation Index. Загалом було проаналізовано 43 столиці в радіусі 5 км навколо центру міста. Це, безумовно, приємна новина, та пересічний киянин, прогулявшись містом, навряд чи погодиться з результатами цього дослідження. Aналітики DC Evolution проаналізували зелені зони столиці більш детально – в повному обсязі, за структурою в розрізі районів та категорій, а також потенціал їх розвитку та покращення.

Згідно з даними КМДА, загальна площа Києва становить 83,4 тис. га, площа зеленої зони – 16,2 тис. га, що складає 19,3% від загальної. Та окрім зелених зон, значну площу Києва займають лісництва і непристосовані для відпочинку місцевості, що віддалені від забудов. 

«Саме тому ми перерахували співвідношення зеленої зони до загальної, виключивши з загальної площу лісництва, яка становить 25,4 тис га, і в результаті отримали 27,7% зелених зон. Найзеленішим районом Києва є Голосіївський з показником 47,6%, за ним йдуть Оболонський (37,76%) та Дніпровський (31,02%). Найменш зеленим виявився Святошинський район – тут лише 11,65% зелених зон», – йдеться в дослідженні DC Evolution.





За даними КМДА, за два останні роки зелена зона, пристосована для відпочинку Киян та гостей столиці, зросла на 2 тис. га або 14,5%. Найбільше збільшилась площа зеленої зони Дарницького району – на 964 га або майже в три рази. Площа зелених зон Шевченківського, Подільського, Деснянського, Солом’янського та Печерського районів не змінилася.

Забезпеченість зеленими зонами

Згідно з даними за 2018 рік щодо кількісті офіційно зареєстрованих громадян, найбільша щільність населення в Солом’янському, Печерському та Шевченківському районах – 94, 82 та 84 люд./га відповідно. Крім того, що Солом’янський район має найбільшу щільність населення, в ньому також фіксується найнижчий показник площі зеленої зони на одну людину – 14 кв. м. Так, якщо в Святошинському районі найнижче відношення зеленої зони до усієї площі, щільність населення в ньому набагато нижча, ніж у Солом’янському (майже в 3 рази), тому за показником площі зеленої зони на людину він випереджає Солом’янський в 1,5 рази. Найменш щільно забудованим районом з найбільшою площею зеленою зоною на одну людину залишаються Голосіївський, Оболонський райони і Подільський райони. Дніпровський район, що займає третє місце за співвідношенням зеленої площі до забудованої, в рейтингу площі зелених зон на людину лише п’ятий через високу щільність населення порівняно з Подільським і Дарницьким. Дарницький район четвертий за співвідношенням зелених зон на людину, хоч співвідношення зеленої площі до загальної лише 15%, адже щільність населення майже найнижча.

«Ми проаналізували більш детально кореляцію коефіцієнту зеленої зони до загальної площі та населення. Кола на графіку відображають співвідношення зеленої зони до загальної – чим більше кулька, тим більший відсоток зеленої зони. Так, залежність між співвідношенням зеленої зони до забудованої та співвідношенням площі району до населення слабка (лише -0,33). Результат порівняння каже про те, що на ту ж саму площу може бути велика щільність населення та велика площа зелених зон, це досягається за рахунок того, що в деяких районах більша середня поверховість, а також за рахунок площ додаткової інфраструктури (дороги, будівлі загального призначення тощо)», – відзначається в дослідженні DC Evolution.



Структура зеленої зони

«Проаналізувавши 191 зелену зон, ми виділили ТОП-10 зелених зон Києва за площами, які складають 60% від загальної площі зелених зон столиці. Більшість зелених зон, що увійшли до списку, розташовуються в Голосіївському та Оболонському районах, що власне і відповідає рейтингу найзеленіших районів столиці. Найбільша зелена зона Києва – Національний природній парк «Голосіївський» – має площу у 4,4 тис. га, що становить 27,5% від зелених зон міста», – кажуть аналітики DC Evolution.

Розташування зелених зон

Важливим є розташування зелених зон, адже навіть якщо район має значний відсоток зелених зон, вони можуть бути сконцентровані лише в одній його частині. Нижче мапа усіх зелених зон Києва, далі розглянемо розташування зелених зон в розрізі кожного району окремо.

Голосіївський район

Неозброєним оком можна помітити, чому Голосіївський район є найзеленішим районом Києва. Хоч найбільшу площу займає лише один парк, «сірі» зони майже відсутні і у будь-якій частині району є пішохідний доступ до зеленої зони.

Оболонський район

В Оболонському районі розташований Межигірсько-Пуща-Водицький лісопарк, що займає площу у 1900 га. І хоч за рахунок цього заказника Оболонь займає друге місце в рейтингу найзеленіших районів, він розташований далеко від основної зони забудови. На мапі нижче не відображена інформація про заказник задля адекватного порівняння інших зелених зон. Не зважаючи на те, що лісопарк займає понад 70% від усієї зеленої зони району, найбільш забудована зона також достатньо насичена парками, бульварами та скверами (майже у кожному мікрорайоні є зелені зони). Виняток складає лише територія Пріорки, де майже немає зелених зон.

Дніпровський район

Дніпровський район включає територію Труханового острову, що займає значну площу Дніпровського району. Сукупність острівних площ, що включає «Дніпровський парк», «Гідропарк» та урочище «Долобецьке» – становить 77% від усієї площі зелених зон району. 23%, що залишилися недостатньо покривають забудовану територію. До «сірих» зон, де не завадило б розбити парк чи сквер, можемо віднести 1-й мікрорайон Дарницького масиву, території Старої Дарниці, та ДВРЗ, які до того ж розташовуються поряд з промисловою зоною.

Подільський район

Найбільші зелені зони Подільського району – Буферний парк «Виноградар» та частина парку «Сирецький гай», які в сумі займають третину усіх паркових територій району. Велика частина парків та скверів сконцентрована у західній частині району поряд з Дніпром. Недостатньо розвинена «зелена» інфраструктура в місцевості Плаского та в центральній частині Виноградаря.

Шевченківський район

Паркова інфраструктура Шевченківського району сконцентрована по його межах. Дефіцит парків простежується в таких місцевостях як Кудрявець, Солдатська Слобідка та Афанасієвський яр. Враховуючи, що ці території найбільш забудовані у районі і що Шевченківський район займає друге місце за щільністю населення, розширення паркової інфраструктури тут навіть більш доцільне, ніж у інших районах Києва.

Деснянський район

В Деснянському районі, як і у Дніпровському, значна площа зелених зон розташована на острівній частині району – парк «Муромець» займає площу 219 га або 19% від зелених зон району. У районі багато «сірих» зон, забудованих багатоповерховими будівлями – надзвичайно мало парків та скверів на території Троєщини. Саме тут було б доцільно розмістити нові зелені зони.

Печерський район

Зелена зона Печерського району сконцентрована, як у Подільському районі, поряд з Дніпром. Майже 40% усієї «зеленої» площі займає Ботанічний сад ім. М. Гришка. Від дефіциту парків та скверів страждають такі території як Саперне поле, частина Клову та частина території Нової забудови. З урахуванням щільності населення, необхідність розширення площ зелених зон тут ще більша.

Дарницький район

Дарницький район з одного боку оточений лісом, а з іншого Дніпром. В районі розміщується 5 великих парків, найбільший з яких Ландшафтний еко-парк «Осокорки». В районі багато озер, але лише частина з них облаштована як зона відпочинку. В цілому паркова інфраструктура Дарницького району задовільна, але є куди розвиватися. Так, найбільш вдалими локаціями для розміщення парку в Дарницькому районі можна виділити 6 та 8 мікрорайони Позняків.

Солом’янський район

Основна зелена зона в Солом’янському районі сконцентрована у північній частині. Найбільшу площу займає зелена частина Пронівщини – 15%. Мало зелених зон у північній частині Відрадного масиву, центральній частині Чоколівки, а також на південь від аеропорту «Жуляни», де є лише один парк «Жулянський».

Святошинський район

Найбільша зелена зона у Святошинському районі – рекреаційна зона «Нивки» (26%). На сході майже всю площу займає Святошинський ліс та частина Пуща-Водицького лісництва, що не входять до розрахунку площі зеленої зони. В південно-західній частині знаходиться основна територія багатоповерхової забудови. Хоча площею зеленої зони район посідає останнє місце, в районі одна з найбільших в Києві кількість скверів, які мають невелику площу, але виконують функції рекреаційної зони. Додаткового розвитку «зеленої» інфраструктури потребують мікрорайони східної Микольської Борщагівки та 1-й мікрорайон Південно-Борщагівського масиву.

«Київ дійсно достатньо зелене місто, проте переважна більшість зелених зон сконцентрована на окремих або віддалених територіях – поблизу річок та на окраїнах міста поряд з лісництвами. Нам би не завадило розширити зелені зони, доповнивши «сірі» локації новими парками та скверами. Неважливо, де ми живемо та працюємо – ми усі прагнемо дихати свіжим повітрям, мати змогу прогулятися та відпочити в спокійному місці і при цьому бачити щось інше, ніж багатоповерхівки, МАФи та занедбані пустирі, огороджені парканами», – коментує Head of Data Science компанії DC Evolution Олександра Глуздовська.

Та для того, щоб Київ став по-справжньому зеленим містом, мало розбивати парки та сквери – вулиці української столиці сьогодні як ніколи голі.

«Пройдіться центром чи то околицею – як багато дерев ви побачите? Їх просто немає. І не важливо, вони захворіли та всохли чи їх вирізали заради чергового кіоску чи парковки. В той же час щороку зеленбудівці висаджуюсь близько 10 тисячі дерев. Комфортне місто починається з малого. Зараз активно йдуть осінні толоки, якщо кожен з нас висадить хоч одне дерево, Київ дійсно отримає шанс стати найзеленішою столицею»,– додає Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution.


Читайте також про те, що у Києві за п'ять років демонтували більше 12 тісяч МАФів. А також про те, що у Києві побудують завод для переробки опалого листя та органічних відходів.

Интересные новости:
05.11.2019
2649
Вчені з австралійського державного університету Дікіна розробили технологію повторного використання ...
06.11.2019
1505
Работа над замечательным самым стройным небоскребом близится к завершению в Нью-Йорке. Названное 111...
05.11.2019
724
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів літаків у Борисполі встановлена вдвічі ...
19.11.2019
760
Чиновников Харьковского горсовета обвиняют в присвоении денег, выделенных на ремонт автодорог...
19.11.2019
761
Во Флориде достроили и с успехом открыли 36-этажный готельно-развлекательный комплекс Hard Rock...
19.11.2019
1975
Новый дизель-поезд Крюковского вагоностроительного завода проходит испытания в Днепропетровской обла...