Кривий Ріг - дорогою до Запоріжжя
Мене спонукали зробити гак, перш за все, легендарна особистість Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича та запрошення його як визнаного фахівця до Запоріжжя на Міжнародну виставку WorldMining Ukraine – 2019.
Виставка проходить вперше не в Києві. Іноземних учасників збільшилось, для наших нових-старих чиновників – це далеко, як і для місцевих представників влади…
Словом, під ніч входимо до приймальні: охорона повсюдно в формі, при параді, мобільні телефони здати, пакети залишити… «Я Вас слушаю», – ввесь в собі Юрій Григорович в начальницькому кріслі.
Ледве розговорились.
Запитує: «Скільки, на Вашу уяву, може мати сторінок довідка СБУ за перевіркою діяльності мера-переможця?»
Кажу: «3-5 сторінок».
Ні, 10100 сторінок за результатами однієї перевірки. А ще перевірок уже проведено більше 300».
У нас, в учасника Спілки Олексія Кулагіна 180 судів та перевірок, а тут, виявляється не в Ірпіні, а досить далеко чемпіон – у Кривому Розі!
Уявіть, як йому, чи міським головам Харкова, Одеси, Львова, а тепер і Києва управляти, відповідати за величезне місто з мільйонами проблем. Як безкінечні безглуздя перевіряючих витримати?!
А місто залізної руди та металургії і справді 126 км в довжину та 20 км в ширину – 625 тисяч населення, промислової продукції більше 35% від загального обсягу Дніпровської області.
Така ж частка і будівництва – 35,5% за січень-серпень 2019 року від обсягу області.
Але і проблема міста – частка житлового будівництва всього 6,4%, та й область не в лідерах.
Важко працюють, сталь виплавляють та в кар’єрах, а соціальні аспекти пробуксовують.
Ніхто із 300-т команд перевіряючи не підставив плече, не вирішував проблеми, жах сучасності – політичні замовлення тупо виконував.
І кого уже 5 років хочуть відсторонити: Юрій Григорович Вілкул – доктор технічних наук, професор, ректор технічного університету, голова Дніпровської облради, голова Асоціації міст України, міський голова з листопада 2010 року.
За усі роки незалежності посади мера в Кривому Розі обіймали лише двоє – Юрій Любоненко, діяч загальнодержавного рівня, якого я знав особисто, і Юрій Вілкул.
Гримаси демократії це місто мужніх людей переживає останні 5 років:
25 жовтня 2015 року – І тур виборів – 21 кандидат – усі хочуть-можуть:
Ю. Вілкул – 45,1% голосів (опозиційний блок)
Ю. Милобог – 10,7% голосів («Самопоміч»)
М. Колесник – 8,9% («Укроп»)
ІІ тур:
Ю. Вілкул – 49,25% голосів
Ю. Милобог – 48,83% голосів,
Різниця скоротилась до 750 голосів, і закономірно оголосили переможця – Ю. Вілкула.
Та де там: акції протестів, перерахунок голосів, нардепи від новачків створили тимчасову спец комісію ВР з перевірки порушень у другому турі…, блокування трибуни у Верховній Раді, зустріч з П. Порошенком, і всеукраїнська трагікомедія, і «третій тур»: дострокове припинення повноважень міського голови Ю. Вілкула – нові вибори.
27 березня 2016 року – позачергові вибори («третій тур») Криворізького міського голови:
Ю. Вілкул – 74,2% голосів (самовисуванець)
С. Семенченко – 10,9% голосів («Самопоміч»)
М. Колесник – 4,4% («Укроп»).
Дорога що до центру металургії, що до Запоріжжя довга і складна. Думається:
І чим займались політики та силовики цілий рік?
Чим займалися 300 команд перевіряючих?
А тепер потрібно відзначитись перед новою владою, адже і В. Зеленський з Кривого Рогу, тиск продовжується.
Де їх продукція на експорт (заводи – дають, а політики – відволікають)?
Де добробут людей… люстратори ви наші політизовані?
Боротьба в ім’я боротьби – руйнівна. Важливо, щоби Київ не повторив таку долю…
І усе це Юрій Григорович Вілкул витримав, витримує і пишається успіхами та художньо-творчими досягненнями улюблених криворіжан, які до того ж забезпечують до 7,0% промислової продукції України!
Читайте також у розділі "БЛОГИ":
2287 
БЛОГ ІВАНА САЛІЯ
.JPG)
