Петро Шилюк: Будувати – значить вірити в майбутнє країни

Президент Будівельної палати, Герой України П.С.Шилюк про стан будівельної галузі
941 16.05.2019 в 10:22




Стан будівельної галузі України

Президент Будівельної палати Петро Шилюк розповів про тан будівельної галузі в Країні та про роботу Будівельної палати.

Петре Степановичу, Будівельній палаті України вже майже 15 років. Як вдалося вистояти у наш бурхливий час, коли виникають і зникають партії, рухи, репутації? Наскільки вдалося у цей період виконувати задумане?

Нині Будівельна палата об’єднує майже 200 організацій, які безпосередньо працюють у будівельній галузі, маємо свої регіональні представництва. У структурі Палати діють комітети, до яких входять авторитетні фахівці, керівники підприємств, експерти.

Багато уваги приділяємо вдосконаленню нормативно-правової бази будівництва, враховуємо при цьому думку чи позицію наших партнерів, серед яких назву, зокрема, Міністерство освіти і науки, Академію будівництва, Національну спілку архітекторів, Спілку наукових та інженерних об’єднань, Асоціацію міст України.

Ну а далі підготовлені в нашому експертному середовищі відповідні пропозиції відстоюємо при обговоренні у профільному комітеті Верховної Ради, Мінрегіоні. Це не завжди просто, але до нашої думки дослухаються.

Звичайно, за останні роки роботи накопичилося немало проблем передовсім організаційного характеру.

Тому готуємо зміни до Статуту Будівельної палати, переглядаємо структуру та склад її керівних органів. Ці та інші питання вдосконалення роботи організації будуть винесені на Загальні збори, які плануємо провести цього року.

А які ще основні напрями у діяльності Будівельної палати ви б виділили?

Саме Будівельна плата, її перший президент В.А.Поляченко, започаткувала і ввела у чітке правове поле широке будівництво доступного житла з залученням коштів фізичних осіб. Ця система виявилася ефективною, вона дозволила мільйонам наших громадян придбати власне житло.

По суті, за цією системою в країні і понині ведеться житлове будівництво. Будівельна палата свого часу ініціювала прийняття ряду відповідних законів, нормативних актів. Над їх розвитком працюємо постійно.

Але, як бачимо, житлова проблема нікуди не зникла. Забезпеченість житлом в Україні відстає від інших країн Європи.

На жаль, це так. Країна переживає кризу, економічне зростання мінімальне, і це не може не позначатися на темпах спорудження житла. Наприклад, минулого року в країні прийнято в експлуатацію 8,689 млн.кв.м. загальної площі житла, тоді як протягом останніх років ми мали 10-11 млн. кв.м. Водночас звертає на себе увагу і зниження індексу капітальних інвестицій у будівництво – 86,1% порівняно з 2017 роком.

Потреба в житлі лише зростає, передовсім, через появу нових категорій громадян, які потребують у цьому питанні соціальної підтримки – це учасники бойових дій, вимушені переселенці, яких зареєстровано 1,7 млн осіб. Нависає і проблема реконструкції застарілого житла, яке подекуди вже стає непридатним для проживання.

Особливо загострилася ситуація навколо житла для молоді. Відсутність реальних можливостей придбати власну квартиру чи будинок, отримати кредит під реальний відсоток уже відчутно погіршує демографію.

Нещодавно це питання слухалося за участі представників Будівельної палати у парламентському комітеті з питань сім’ї і молодіжної політики. Констатували, що держава по суті самоусунулася від підтримки пільгового молодіжного кредитування для придбання житла. Протягом 2015-2018 років лише 748 сімей отримали житло з використанням коштів місцевих бюджетів, при цьому жодна молода сім’я не отримала житло з використанням коштів держбюджету.

Сподіваємося, що вироблені на слуханнях рекомендації будуть враховані при внесенні змін до держбюджету-2019. Зокрема, йдеться про видатки на надання довгострокового пільгового житлового кредиту молодим сім’ям в обсязі 1,59 млрд.грн. Збільшення цих видатків пропонується і в проекті бюджету-2020.

За підрахунками експертів, таке фінансування в комплексі з прогнозованим залученням понад 100 млн. грн. власних внесків громадян дозволить збудувати 126,3 тис. кв.м. житла, створити у будівельній галузі близько 2,5 тис. робочих місць, залучити до суміжних галузей народного господарства ще понад 10 млрд. грн., і, найголовніше, забезпечити житлом понад 2 тис. молодих сімей. При цьому, понад 25% суми повернеться у бюджет у вигляді податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (443,3 млн. грн.).

Будівельна палата послідовно, на всіх рівнях виступає за відновлення повноцінного бюджетного фінансування програм доступного житла для соціально вразливих категорій громадян, молодіжних кредитів.

Крім того, ми розраховуємо на розширення фінансування регіональних програм будівництва житла, адже в умовах децентралізації, як нас запевнюють, відбувається суттєве зростання доходів місцевих бюджетів.

Також ми обстоюємо необхідність якнайскорішого прийняття нової редакції закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», законів «Про орендне житло», «Про лізинг житла», які відкриють нові можливості для будівництва масового і доступного житла, зокрема стимулюватимуть залучення додаткових інвестицій.

Навколо цих законопроектів було багато розмов, але справа не рушить з місця.

Не дивно, що така невизначеність, непослідовність у соціально чутливих питаннях, разом з іншими проблемами, призвела до відомих результатів на останніх виборах. Люди втомилися чекати покращення

Нещодавно у Мінрегіоні у контексті спрощення умов ведення будівництва виступили з ініціативою відміни пайового внеску у розвиток інженерної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Яке ваше ставлення до цього?

Будівельна палата давно обстоює таку позицію. Замість пайового внеску ми пропонуємо розробити механізм запровадження договірних відносин між забудовниками, підрядними організаціями та органами місцевого самоврядування з метою вирішення питань прозорого відведення земельних ділянок, спрощення дозвільних процедур, координації взаємодії будівельників з відповідними комунальними службами тощо. Натомість, забудовники передають частину новоспорудженого житла місцевій владі для наступного виділення його тим категоріям громадян, які потребують соціального захисту.

Тут слід сказати, що Уряд, Мінрегіон дійсно останнім часом здійснюють кроки щодо спрощення умов ведення будівництва.

У 2018 році, як відомо, у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business за компонентом “Отримання дозволів на будівництво” Україна показала відчутне зростання – з 140-го на 30 місце.

За сукупними показниками цього рейтингу Україна посіла 76-е місце серед 190 країн.

Але як це відчувається на практиці?

Нам кажуть, що кожен пункт просування у рейтингу легкості ведення бізнесу може залучити в економіку країни до 600 млн.дол. інвестицій.

На жаль, статистика свідчить, що обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну зростають вкрай повільно. Минуло року, наприклад, отримали приріст лише у 400 млн.дол.

Будівельна палата і я, як її Президент, від імені будівельної спільноти на всіх рівнях заявляємо про необхідність вжиття ряду заходів, які можуть позитивно вплинути на ситуацію.

Потрібні комплексні програми залучення потужних інвесторів, розвиток державно-приватного партнерства, подальша дерегуляція, загальне поліпшення бізнес-клімату в країні, передовсім, подолання корумпованості в економіці.

Своєрідне відлуння цих процесів відчувається у черговому спалаху суперечок між забудовниками та активістами і владою Києва з питань комплексного розвитку міської території. Яка ваша думка з цього приводу?

Треба визнати, що за останні роки з’явився перекіс у веденні будівництва: багато будується житла, і мало – дитячих садків і шкіл. Виникає соціальна напруга щодо переповненості навчальних класів, з чергами на місця у дитсадках.

І часто несправедливо звинувачують у цьому будівельників, які насправді сплачують податки, вносять свою пайову частку.

Вважаю, що і інвестори і передовсім місцева влада повинні бачити перспективу розвитку міських територій і, як кажуть, керувати процесом, балансувати інтереси громадськості і забудовників.

Але поки що маємо прикрі випадки, коли місцева влада роками чомусь не бачить порушень будівництва, а потім, під тиском активістів, починає виправляти свої помилки. Справа доходить аж до знесення новобудов. І не тільки в Києві.

Хто в такому випадку крайній? На жаль, це підрядні будівельні організації, які зайшли на об’єкт, розпочали роботи, витрачають матеріальні ресурси, а потім будівництво виявляється лише «частково законним».

Страждає і той, хто вклав свої кошти у спорудження омріяного житла. Йому, як кажуть, не до жиру, не до проблем довкілля.

Така ситуація породжує недовіру громадськості до влади, незадоволення її діями чи бездіяльністю, виникають підозри у корумпованості, закулісних домовленостях.

Треба позбавлятися цього.

Проблемою для економіки країни є відтік кадрів за кордон. Як позначається ця тенденція на роботі будівельного комплексу?

За статистикою, половина наших трудових мігрантів працюють на будовах різного роду і виду. Працюють, наскільки відомо, тяжко і багато, не завжди легально.

Очевидно, головним чинником тут є заробітна плата, від цього нікуди не дінешся.

Тут звертає на себе увагу той факт, що середньомісячна зарплата у будівництві, у нас в країні, становить лише 90% від середньої в економіці. Наприклад, у березні 2019 року за статистикою зарплата у промисловості була 10877 грн., а в будівництві – 8556 грн.

Тут є над чим замислитись, поміркувати керівникам підприємств.

На сьогодні будівельна галузь в основному зберігає кадровий потенціал, кількість штатних працівників навіть зросла. У березні 2018 р. налічувалося 175 тис. чол., зараз – понад 192 тис.

А чим, крім зарплат, можете ще зацікавити фахівців?

Завдання будувати, багато і якісно, з використанням нових матеріалів і технологій, ніхто не відміняв. Відповідно на будовах, підприємствах галузі потрібні кваліфіковані спеціалісти, спроможні працювати по-сучасному.

Тому починати треба ще з професійного училища, вузу. Ми підтримуємо запровадження дуальної системи навчання, як це пропонує Міносвіти. Посилення практичної складової у начальному процесі піде лише на користь майбутньому фахівцеві, який таким чином може отримати повне уявлення про те, чим він буде займатися на реальному виробництві.

Вважаю доцільним запровадження певної контрактної системи, яка дозволила б унормувати відносини між роботодавцем, навчальним закладом і набувачем освіти як цілком конкретні зобов’язання з гарантіями їх виконання, включно до відпрацювання певної кількості років. Тут не йдеться про якесь закріпачення молодих спеціалістів, навпаки ми маємо запропонувати їм привабливіші умови праці, соціального пакету, ніж той же закордон.

Це може бути, зокрема, і реальна перспектива отримання власного житла на пільгових умовах, і перспектива кар’єрного зростання, солідне соціальне забезпечення. Такі умови вже діють, наприклад, у корпорації «ДБК-Житлобуд».

Також ми надаємо певну допомогу в оновленні матеріальної бази закладів професійної освіти, проведенні конкурсів професійної майстерності.

Джерело: Будівельна палата України

Интересные новости:
19.04.2019
1498
Ситуація в галузі вимагає активізації роботи всіх учасників будівельного ринку, зокрема і Будівельно...
12.04.2019
1327
Про проблеми корупції та нестачі кваліфікованих кадрів в будівництві розповів Іван Салій, президент ...
08.04.2019
722
Іван Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів розповів про стан справ у столи...