Іван Салій: Підсумки другого дня другого етапу бізнес-туру. Харків

1111 2017-05-29 17:45:00


Делегація українських виробників будівельних матеріалів, яку очолюэє Всеукраїнська Асоціація виробників будівельних матеріалів, вирушила в другій бізнес-тур у Полтаву, Харків і Суми. Основна мета поїздки - популяризація вітчизняних брендів будівельних матеріалів з метою відродження будівельного комплексу в Україні.


Незважаючи на відверту деіндустріалізацію країни (індустріалізацією пишались, деіндустріалізація – крах реформ), Харків спеціалізується до тепер на машинобудуванні та металообробці і є на сьогодні індустріальним серцем України, відтісняючи Дніпро з бувшим «Південмаш».

Харків – центр – суцільні затори. Розв'язки в двох рівнях – не помічено, тунелі автотранспортні в Україні – то лише майбутнє.

Щодо автомобільних доріг, дивує: телевізор не відповідає дійсності. Автостраду Київ-Полтава-Харків добудувати не можуть років з п'ять і головне сьогодні – а ні людей, а ні техніки.

Київ порівняно з Харковом – місто МАФів, реклами, ресторанів із столиками на тротуарах і замість зупиненого будівництва метро - велопробіг. В Харкові ж і метро будують і трамвайні колії вкладають в довгі плити із гумовими прокладками, а не на шпали, з яких трамваї в Києві сходять з рейок і «бігають» по тротуарах.... Харків – це перш за все благоустрій, підстрижені газони, фасади в центрі – все доглянуто.

Вражає Площа Свободи, її архітектурний ансамбль. Вважається однією із самих найбільших площ в Європі (протяжність 750м, ширина 125 м, площа – 11,9 гектарів), чим і підкреслювався столичний статус Харкова (УРСР, 1919-1934 рр.).

Харків – не Полтава і не Київ, це Україна і Європа. Ми негадано «нарвались» на святкування в Харкові «Дня Європи» - це поки що свято чиновників , які усі без виключення зайняті, мітингують і марширують.

Тут безліч заходів, усі зайняті і доручили в «День Європи» прийняти делегацію виробників будматеріалів Директорові департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації Рабіновичу М.С., який чи не по два рази на тиждень бува в Києві, а тут з Києва приїхали...вперше не вожді сучасності, а колеги.

Рабінович М.С. не лише відбув номер, а і сам багато корисних презентацій взяв, які активно і коментував. А головне, він почув і представників Харкова:

  • Шеветовський В.В.– Голова правління ПАТ «Харківський плитковий завод»
  • Гужва А.О. – Генеральний директор ПрАТ «Термолайф»
  • Немілостівий В.О. – Голова комітету ФРУ з розвитку промисловості, державних закупівель та співпраці з державним сектором економіки



Тепер Харківська ОДА та Харківська ТПП знають ким пишається Україна, Харків та його влада.
Звичайно, пропозиції та презентації учасників делегації бізнес туру були цікаві, обговорювались, але вражаючою була доповідь Шеветовського В.В. ПАТ «Харківський плитковий завод»:

«Світовий ринок виробництва і споживання керамічної плитки щорічно зростає чи не удвічі, в 2006 році із 7,7 млрд.кв.м – 2015 рік – 12,3 млрд.кв.м:


Виробництво керамічної плитки:

  • Китай – 6,0 млрд.кв.м (48,3% від світового виробництва)
  • Іспанія – 0,44 млрд.кв.м
  • Італія – 0,39 млрд.кв.м
  • Туреччина – 0,32 млрд.кв.м
  • Україна – 0,04 млрд.кв.м, це 0,4% від світового виробництва, а споживання ще менше – 0,3%.






ЄС є другим після Китаю по виробництву та споживанню керамічної плитки – споживання до 1,0 млрд.кв.м, а Україна сюди лише торує стежки-доріжки...
У всіх усе зростає. В Україні з 2012 року ринок керамічної плитки скорочувався і тільки зараз розпочалось зростання.
І виробляємо мало, а імпортуємо забагато: від 62% ринку споживання в 2007 році до 23% в 2015 році.

Висновки та пропозиції:

  • Потрібно нарощувати внутрішній ринок плитки і будівництва.
  • Потрібно не 20% використовувати глин і пегматита в Україні, а 80% експортувати сировин ( а це 4,0 млн.т. глини та 270 тис.т. пегматита), а будувати заводи.
  • Виробництво керамічної плитки в Україні реально і необхідно збільшити в 10 разів.
  • Потрібні нові заводи будівельної кераміки, черепиці та скловати. 

Валентин Валентинович Шеветовський стверджує: «Виробництво керамічної плитки в Україні найближчим часом може зрости до 500 млн. м кв. / рік, тобто в 10 разів, що може стати основним високотехнологічним драйвером економіки України».

Змістовною була і доповідь Голови правління «Голден Тайл» Салімонова Д.О.:
«Щоб працювати з Європою необхідно:
Провести аудит системи якості
Соціальний аудит
Фінансовий аудит
Маркування
Упаковка».
І вони пройшли всі ці аудити і таки відправляють продукцію в 30-ть країн світу. 

Кізімов В.Ф. – директор з розвитку ПАТ «Харківський плитковий завод» свою доповідь розпочав про 7-му виробничу лінію з потужністю 3,65 млн. кв. метрів керамічної плитки на рік. Зазначив, що в 2005 році з приходом нового керівництва завод почав абсолютно нове і плідне життя. За 10 років керування Валентином Шеветовским завод збільшив свій дохід в два рази. Звичайно, першим і основним кроком була повна зміна всього обладнання. Тут обладнання роботизоване та комп'ютеризоване – «обезлюднене». Технологічна лінія сама сучасна в Європі, але нажаль в Україні і в Харкові таке обладнання не виготовляють.

Ванюшин Н.Є. – комерційний директор ПАТ «Харківський плитковий завод», депутат Харківської облради відмітив, що основна проблема України - низький обсяг будівництва, але висловив велику надію, що в найближчому майбутньому будівельна галузь буде активно розвиватись. Повідомив і про плани та перспективи власне Харківського плиткового заводу. Він, молодий і заповзятий неодноразово наголошував: «Україні, промисловості потрібно зростати по 30% на рік, а не 2-3%, бо то – відставання». Але то презентації. Побажання. У нас тепер вся еліта управлінська говорить про наміри, побажання, та як там в Європі добре, а потрібно доповідати, інформувати про ЗРОБЛЕНЕ.
Доповідати про Управління будівництвом інфраструктурних об'єктів та стратегічних проектів, а не демонструвати дерегуляцію, від якої корупція зростає.

Острогляд О.Г. – директор з праці, соціальних питань та персоналу, розповіла що на заводі працює більше 1200 працівників, з них 40% з вищою освітою, але проблемою залишається дефіцит кваліфікованих інженерних і робітничих кадрів. Для працівників створені найкращі умови для роботи, стимулювання є не лише матеріальне, а й моральне. Співробітників завжди і в усьому підтримують - починаючи від дотацій на обіди до відправлення дітей на відпочинок та визначення окремих робочих місць, фахівців – з відзнакою. Тут і розвиток сучасного наставництва, як вимога євростандартів.

Харківська ТПП – це особливий масштаб, дієздатність і стиль. Президент ТПП Звєрєв В.О. – успішний і самодостатній господар. Леді ТПП – віце-президент Каутна І.Г. – симпатія, суверенність, організаційна ініціатива і відповідальність. 

Зустріч в ТПП і участь керівництва ТПП у заходах на Харківському плитковому заводі, залучення ними на завод членів палати наповнили наші заходи новими проектами і діловими контактами.
Відчувається інтелектуально-навчальна спрямованість, здатність вести, лідерство в програмах розвитку.
З Харкова до Сум їхати сумно – запізнились на годину, правда латки квачем деінде кладуть.....


Обсяги будівництва потрібно суттєво збільшувати:



Звичайно, Україна – урбанізована країна та країна строкатості регіонів, і тому в Харкові, як і повсюдно, на одного мешканця житла будується 0,26 кв.м, а в області – 0,17 кв.м, але і там і там, то вкрай мало, потрібно будувати мінімум в 2-3 рази більше. І наш бізнес-тур підтвердив, що вітчизняна будіндустрія здатна забезпечити таке зростання новітніми будматеріалами та виробами.



Джерело: Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів
Фото: Прес-служба Головного будівельного порталу України Build Portal
Интересные новости:
29.05.2017
1108
Першого дня учасники бізнес-туру спілкувалися із представниками будівельної галузі Полтавської облас...
25.04.2017
1519
Валентин Шеветовський, голова наглядової ради ПАТ "Харківський плитковий завод" розповів як змі...
21.04.2017
1295
Відкрите звернення Івана Салія, Президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів до Прем&rs...
30.10.2017
450
26 жовтня Президент Всеукраїнської спілки будівельників Іван Салій взяв участь у Міжнародному форумі...
30.10.2017
516
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій про досвід, яким обмін...
13.10.2017
614
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій аналізує стан рухомого...