17 березня відбувся Круглий стіл «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», організований Будівельною палатою України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будматеріалів України
Круглий стіл «Достойна заробітна плата, гідні
та безпечні умови праці на будівництві –
шлях до скорочення відтоку
кваліфікованих кадрів»
17 березня за програмою Міжнародної будівельної виставки InterBuildExpo -2021 у Києві відбувся Круглий стіл «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», організований Будівельною палатою України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будматеріалів України.
Президент Будівельної палати, Герой України Петро Шилюк, відкриваючи засідання, повідомив, що в роботі Круглого столу беруть участь представники органів державної влади, Мінрегіону, Міносвіти, профспілок, будівельних організацій, науковці.
Дивіться фотозвіт: як проходила виставка Inter Build Expo - 2021
Учасників Круглого столу привітали: голова профільного комітету Верховної Ради України, член Ради Будівельної палати Андрій Клочко, перший заступник міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, інші почесні гості.
Вів засідання перший віце-президент Будівельної палати Станіслав Сташевський. Засідання проходило в комбінованому режимі, з використанням засобів відео-конференції.
Петро Шилюк у ході свого виступу перед учасниками Круглого столу передовсім проаналізував підсумкові результати роботи будівельної галузі у 2020 році.
Зокрема, він звернув увагу на зниження обсягів будівництва житла в країні. Минулого року у цьому важливому сегменті вийшли лише на 81,5% порівняно з 2019 роком. При цьому загальна площа житла введеного в експлуатацію склала 5,749 млн квм. У 2019 році було, як відомо, 11 млн. кв. м.
Причин такого зниження виявилося багато – пандемія, падіння купівельної спроможності населення, фінансові проблеми кількох великих забудовників у Києві, сказав Петро Шилюк.
Водночас він підкреслив, що проблем додала і плутанина, непослідовність з реформуванням системи архітектурно-будівельного контролю.
Дуже сподіваємось, наголосив керівник Будівельної палати, що Верховна Рада України та Уряд нарешті дійдуть згоди і оперативно здійснять заходи, які дозволять розблокувати будівельний ринок, повернути арх-будконтроль у правове поле.
Свої пропозиції і рекомендації щодо цієї реформи, вироблені в експертному середовищі, Будівельна палата доводила профільному Комітету Верховної Ради та Мінрегіону.
Зокрема, за словами Петра Шилюка, слід передати більше повноважень і відповідальності у сфері будівництва на місця, водночас об’єднати зусилля місцевого самоврядування і будівельних організацій, які працюють на території громади, унормувати договірні відносини між ними. З огляду на відміну пайової участі у розвиток інфраструктури пропонується, що забудовник передавав би громаді 2-3 відсотки новозбудованого житла. Це дозволило б зменшити корупційні прояви, водночас сприяти у вирішенні житлової проблеми для громадян, які потребують соціальної допомоги.
Він зазначив далі, що державні органи повинні активніше формувати політику збалансованого розвитку регіонів, оскільки нинішній стан у цій сфері негативно впливає на ринок праці, особливо у частині міграції (як внутрішньої так і зовнішньої) трудових ресурсів.
За статистикою (дані Держслужби зайнятості) в Україні більше половини областей мають рівень безробіття вищий за середній. Наприклад, у Києві та Київській області рівень безробіття – 6,6%, тоді як, приміром, у Кіровоградській, Волинській, Чернігівській, Херсонській – вдвічі вищий.
Безумовно, децентралізація, збільшення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування повинні вирівняти ситуацію, але ніхто не відміняв роль держави, центральних виконавчих органів у цих процесах.
Приміром у розвинених країнах Європи, в США, такі питання відслідковуються відповідними міністерствами, вживаються певні кроки до збалансованого розвитку територій.
Петро Шилюк докладно зупинився на питаннях формування заробітної плати у будівництві, підготовки кадрів, умов та безпеки праці. Зокрема, на його думку, мають бути законодавчо закріплені договірні відносини між роботодавцем, навчальним закладом та набувачем освіти. Будівельні організації по змозі могли б брати участь в оновленні матеріальної бази закладів професійної освіти
Профільне Міністерство, сказав Петро Шилюк, у свою чергу також повинне брати активнішу участь у формуванні ринку праці, вивчати і впливати на його якісні і кількісні параметри.
Питанням захисту інтересів будівельників, забезпечення безпеки праці, розвитку системи професійної освіти був присвячений виступ голови Профспілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів України, члена Ради Будівельної палати Василя Андреєва.
Він, зокрема звернув увагу на існуючий високий відсоток тіньової зайнятості у будівельній галузі. Це значним чином впливає, крім іншого, і на безпеку праці, рівень травматизму. Щороку в середньому на будовах стається 300 смертельних випадків і майже 1000 випадків тяжкого травмування.
Василь Андреєв наголосив на тому, що питання заробітної плати, створення безпечних умов праці, формування соціального пакету є визначальними на ринку праці.
Перший заступник міністра Мінрегіону Василь Лозинський, виступаючи на Круглому столі, повідомив, що 29 березня планується провести презентацію законопроєкту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування. За його словами, наступного тижня цей законопроєкт, який вже підтримали учасники будівельного ринку, має бути поданий на розгляд до профільного комітету Верховної Ради, і до кінця весни закон має бути прийнятий.
Зокрема, проєктом передбачається, що органи місцевого самоврядування будуть здійснювати контроль над будівництвом об’єктів 1,2,3 класу наслідків, припинятимуть незаконне будівництво, а за об’єктами підвищеної небезпеки нагляд здійснюватиме Мінрегіон, Державна інспекція архітектури і містобудування, яка буде створена замість ДАБІ.
Цього року виділяються 53 млн. грн. на перегляд 23 ДБН і 132 держстандартів, додав він.
Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на важливих аспектах економічного розвитку країни, зокрема, тих, які стосуються модернізації промисловості, притоку інвестицій, імпортозаміщення, доступу до кредитних ресурсів, створення нових робочих місць.
За його словами, в Україні за підсумками 2020 рік питома вага імпорту в державних замовленнях склала 46%, що набагато більше, ніж у країнах Європейського Союзу, США. «Ми дуже активно «фінансуємо» робочі місця за кордоном, величезний обсяг робіт виконується іноземними компаніями там, де могли б організовано і якісно працювати вітчизняні виробники, у тому числі у будівельній галузі», – зазначив він.
Слід ставити на порядок денний питання підготовки кваліфікованого трудового ресурсу країни, сказав далі Анатолій Кінах, активізувати соціальний діалог між роботодавцями, профспілками та урядом з метою створення якісного ринку праці, забезпечення інтересів робітників, передовсім у частині формування заробітної плати.
З цією метою треба відновити діяльність Національної тристоронньої ради з соціально-економічного розвитку при Президенті України, наголосив він.
Ірина Шумик – генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти та науки України у своєму виступі на засіданні розповіла про особливості діяльності системи професійної освіти на нинішньому етапі. За її словами, на сьогодні у 14% від усіх професійних закладів готують кваліфікованих робітників для будівельної галузі – це майже 30 тис. учнів. Майже 80% з них ідуть працювати за здобутим фахом. Минулого року було створено 5 сучасних навчально-практичних центрів за будівельними професіями та 9 – за суміжними. Активно впроваджується дуальна система освіти, де 70% навчального часу реалізується на реальному виробництві.
Ірина Шумик відзначила роботу Будівельної палати, ряду будівельних компаній в організації конкурсів за професіями, розробці нових навчально-методичних програм, професійних стандартів, підвищенні кваліфікації педагогічного складу.
Про практичний досвід роботи з кадрами на виробництві розповів голова правління ПрАТ «ДБК-4» (м.Київ) Володимир Романенко. За його словами, щороку на підприємстві приходять виробничу практику до 50 учнів закладів профосвіти, але нагальним питанням нині є не лише підготовка кадрів, але й їх закріплення.
На підприємстві розроблена і діє програма соціального забезпечення працівників. Велика увага приділяється вдосконаленню умов праці, дотриманню вимог правил безпеки, в рамках соціальної допомоги укладаються угоди про медичне страхування, діють власні заклади відпочинку та оздоровлення. Працівники мають змогу придбати на пільгових умовах власне житло або взяти його лізинг, бажаючим надається гуртожиток.
Віце-президент Будівельної палати, кандидат економічних наук, директор ПП «Металомонтаж» (м.Дніпро) Марина Величко присвятила свій виступ питанням формування фонду оплати праці у будівництві, продуктивності праці, зменшення трудовитрат.
Про особливості реалізації кадрового потенціалу в умовах виробництва, впровадження європейських стандартів у роботі з персоналом розповіли заступниця генерального директора СП «Основа – Солсиф» Ірина Петченко, генеральний директор ТДВ «Білоцерківський кар’єр», член Ради БПУ Олександр Марченко.
Про новації у навчальних програмах підготовки інженерних кадрів для галузі розповів віце-президент Будівельної палати, ректор КНУБА Петро Куліков
В обговоренні на Круглому столі також взяли участь представники Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України: старший науковий співробітник, кандидат економічних наук Ірина Новак та завідувач відділу міграційних досліджень, кандидат економічних наук Олексій Позняк.
В ході дискусії учасники Круглого столу висловили низку пропозицій з обговорюваних питань, також були дані компетентні відповіді на запитання в режимі он-лайн.
Учасники засідання ухвалили Підсумковий документ, який буде опубліковано згодом.
Фото: Прес-служба Build Portal
3605 
.JPG)
