В Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомили, яких результатів можна очікувати від впровадження Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»
Впровадження закону про
інфраструктуру геопросторових даних
Нарешті геопросторові портали будуть створюватись за єдиним зразком та стануть доступними для користування українцями!
1 січня 2021 року вступив у силу Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Документ встановлює єдині вимоги до створення різноманітних географічних матеріалів – карт, кадастрів, аналітично-інформаційних систем, а також забезпечує публічний доступ до геопросторових ресурсів. Це, зокрема, дозволить Україні створити кращі умови для розвитку будівельного бізнесу за рахунок спрощення комунікації з держустановами та зробити нашу державу більш економічно розвиненою. В свою чергу, Україна зможе піднятися у рейтингу країн по сприятливості ведення бізнесу Doing Buisnes та стати більш інвестиційно привабливою.
До 2021 року у створенні інфраструктури таких даних були відсутні єдині технологічні вимоги. Тому різногалузеві кадастри та інші геоінформаційні системи розроблялись в різних системах координат, з різними вимогами до графічних та семантичних даних, що перешкоджало інтероперабельності створених ресурсів один з одним і призводило до їх незручності у користуванні.
Введений закон встановлює принципи створення такої інфраструктури, зокрема, які елементи обов’язково повинні містити геопортали та які дані необхідно відобразити. Важливим аспектом документу є вимога оприлюднення та відкриття цієї інформації у мережі Інтернет.
Інтернет-посилання на містобуди, опубліковані на сайті містобудівного кадастру, можна подавати у запитах до держустанов
Між тим, закон також передбачає моніторинг створення та розвитку геопросторової інфраструктури на предмет помилок, неточностей або неповної інформації.
Яких результатів можна очікувати від впровадження закону?
По-перше, це наочні та зрозумілі геопросторові портали з великою кількістю інформації, яка в реальному часі оновлюється за допомогою інтеграції з різними державними реєстрами та іншими інформаційними ресурсами. Тобто, українці зможуть отримати всі необхідні дані, не виходячи з дому та не звертаючись до державних установ.
По-друге, виконання чітких вимог під час розробки геоінформаційних систем дозволить зробити їх якіснішими, а отже зберегти грошові ресурси на подальшому обслуговуванні.
По-третє, забезпечення обміну інформацією між різними порталами дасть змогу мінімізувати ризик помилки, яка могла би статися, якби дані з однієї системи в іншу вносились людиною.
По-четверте, в рамках держави або окремого міста дає змогу зекономити величезну кількість ресурсів, тому що прибираються реєстри та записи, які дублюються. Адже технічна підтримка та утримання цих «дублікатів» потребують як фінансових витрат, так і людських резервів.
АНОНС: курс для тих, хто хоче стати АТЕСТОВАНИМ ЕНЕРГОАУДИТОРОМ
Интересно о ремонтах: ранее мы писали, как подобрать мебель после ремонта и стройки